Фісташка. Систематика роду Pistacia L.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 21Следующая ⇒

Рід фісташка (Pistacia L.) належить до родини Сумахових (Anacardiaceae Lindl.), об^’єднує близько 20 видів, з яких в культурі для отримання горіхів, використовують фісташку справжню (P. vera L.). Первинний центр походження фісташки – Середземномор^’я, а також широкий ареал від Сирії до Туркменії. В Західній Азії фісташка відома більше 3500 років, а в Європі, зокрема на території сучасної Італії – більше 1500 років.

Рис.113. Систематика роду Pistacia L.

Рис. 114. Дерево фісташки справжньої

Фісташка справжня – дводомна рослина. Чоловічі екземпляри утворюють велику кількість пилку, який переноситься вітром. Одне чоловіче дерево здатне запилити до шести жіночих. Часто чоловічі екземпляри при сухій і дуже теплій погоді починають пилити раніше, ніж сформуються і розкриються квіти на жіночих екземплярах, що спричиняє різке падіння урожаю. Фісташка невелике дерево, до 3 м і вище. Холодостійкість фісташки приблизно на рівні мигдалю. Низькі температури обов’язково потрібні фісташці для проходження періоду спокою та для нормального розвитку. В південних регіонах, де температури стабільно високі у рослин різко затримується розвиток бруньок, що приводить до падіння врожайності, аж до повного безпліддя. Горіхи фісташки смачні й ароматні, споживаються свіжими і використовуються в кондитерській промисловості.

Рис. 115. Плоди фісташки справжньої

В Європі для запилення промислових плантацій використовують вид P. terebintus L. – терпентинне дерево, який зацвітає разом з жіночими екземплярами. Цей вид використовують також, як підщепу для сортів виду P. vera L. Крім цього, у виробництві використовуються інші види фісташки, в основному, як посухостійкі підщепи і декоративні форми.

Рис. 116. Плоди терпентинного дерева – P. terebintus L.

Рис. 117. Цвітіння мастикового дерева – P. lentіscus

Рис. 118. Дерево фісташки атлантичної – P. atlantica Desf.

Рис. 119. Листя атлантичної фісташки

Мастикове дерево (P. lentіscus L.) – кущ або невеличке дерево з шатровидною кроною, з чоловічих екземплярів виробляють смолу-мастику, яка дає цілий спектр корисних речовин та ефірних масел з дезінфікуючим ефектом. Ці речовини добавляють в креми, бальзами, губні помади, які мають протизапальний і ранозаживляючий ефект.

Каштан. Систематика роду Castanea Mill

Рід каштан Castanea L.належить до родини букових Fagaceae L. Налічує 12 видів.

Ареали:

Європейський Американський Далекосхідний

Рис. 120. Систематика роду Castanea Mill.

Каштан європейський, або їстівний ( Castanea sativa Mill). Основний вид, плоди якого здавна використовуються в їжу. В дикому стані росте на Кавказі, Малій Азії, Балканах. Теплолюбна, вологолюбна рослина з надзвичайно цінними смачними плодами.

Рис. 121. Дерево каштану їстівного

Рис. 122. Плоди каштану їстівного

К аштан американський (Castanea dentatа Borkh.) дає також надзвичайно смачні плоди, але ураження раком стовбура (чорнильна хвороба) обмежило його використання, інші види каштанів мають в основному значення, як підщепи для цих двох видів. Американський каштан холодостійкий вид і є перспективним для селекційних програм на холодостійкість.

Рис. 123. Ареал американського каштану

Рис. 124. Плоди американського каштана

Рис. 125. Каштан городчастий – C. crenata Sieb and Zuce,

Рис. 126. Листя каштану найм’якшого – C. mollissima Bl.

Перспективними для селекційних програм на стійкість до раку стовбура є далекосхідні види (C. crenata Sieb and Zuce, C. mollissima Bl.), а також каштан карликовий (C. pumila Mill.) з північноамериканського ареалу.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности