Ботанічна класифікація горіхоплідних культур

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 21Следующая ⇒

Основні горіхоплідні культури, які мають промислове значення в Україні – це волоський або грецький горіх і ліщина. На півдні України, зокрема в Криму, певні перспективи є в інших горіхоплідних культур, наприклад у каштану, карії, фісташки.

Систематика роду Juglans L.

Рис. 94. Систематика роду Juglans L.

Волоський горіх ( J. regia L. 2n=32) належить до роду горіх (Juglans L.), родини горіхових (Juglandaceae Lindl). Рід горіх налічує біля 40 видів, 9 з яких мають певне господарське значення як плодові культури, промислові лісові і для селекції. Первинний ареал поширення волоського горіха – Кавказ, Іран до Туркменії. В дуже давні часи був завезений в Гре­цію з Ірану і відомий там як персидський горіх. З Греції завезе­ний в Рим, де його стали називати жолуді Юпітера (Jovis Glans) звідси походить назва роду Juglans.

Рис. 95. Плід волоського горіха

ДАЛЕКОСХІДНІ ВИДИ

Далекосхідні види, горіхів добре пристосувалися до суворих умов тутешнього клімату і застосо­вуються в основному як підщепи і з селекційною метою.

Горіх японський (J. ailantifolia Carr., 2n=32) поширений на японських островах, зустрічається в Кореї. В межах виду виділяють різновидність з серцевидними плодами (J. ailantifolia var. cordifolia Rehd.). Плоди цього виду утворюють горіхи з гладкою шкарлупою. Смак горіхів посередній. Горіх японський часто вважають різновидом горіха Зібольда.

Горіх маньчжурський (J. mandshurica Maxim., 2n=32) поширений в Приморському краї та Маньчжурії. Дерево велике, з прямим міцним стовбуром, сягає 25 м. Плоди зібрані в китиці, або поодинокі. Опліддя плоду зелене і товсте. Шкаралупа також товста. Ядро маленьке і витягнути його з шкаралупи практично неможливо.

Рис. 96. Плоди маньчжурського горіха

Рис. 97. Горіх Зібольда

Горіх Зібольда (J. zieboldiana Maxim., 2n=32) росте в Японії в гористій місцевості. Дерево сягає до 15 м, крона широка, розлога. Плоди конічні, з твердою кам’янистою шкаралупою. Ядро дрібне, але за смаком набагато краще ніж у волоського горіха. Цікава форма для селекції на якість горіхів в міжвидовій гібридизації.

ПІВНІЧНО-АМЕРИКАНСЬКІ ВИДИ

Горіх східно-американський чорний (J. nigra L.). Ареал по­ширення в Північній Америці на схід від Скелястих гір. Могутнє дерево, що сягає 50м висоти, з високою кроною, дає цінну деревину. Плоди округлої, або видовженої форми, з товстою ребристою надзвичайно міцною шкарлупою. Ядро невелике, важко відділяється від шкаралупи, смачне маслянисте з специфічним ароматом.

Рис. 98. Горіх чорний

Горіх сірий (J. cinerea L.). Батьківщина цього горіха – штати Джорджія і Арканзас. Дерева високі, могутні 25-30м. Плоди циліндричної форми з дзьобиком. Шкаралупа ребриста, ядро ще смачніше, ніж у попереднього виду, але його також важко добути з шкарлупи. Використовується, як холодостійка підщепа для во­лоського горіха.

Рис. 99. Листок і плід сірого горіха

Рис. 100. Плоди і листя американського великого горіха

Горіх великий (J. major Heller, 2n=32). Ареал зростання Нью-Мексико, Аризона та Колорадо. Виділяється високою посухостійкістю. Горіхи низької якості. Горіх північний каліфорнійський чорний (J. hindsii Jeps.). Швидкорослий вид. Могутні дерева. Шкаралупа плодів гладка. Ядра плодів менш смачні, ніж у волоського горіха.

Горіх південний каліфорнійський (J. californica Wats. var. hindsii). Поширений в горах Південної Каліфорнії. Розкидисте дерево слабше, ніж у попереднього виду. Часто росте у вигляді куща. За якістю плодів подібний до попередньої різновидності.

Рис. 101. Горіх каліфорнійський

Інші американські види мають певне зна­чення як підщепи, лісові породи на американському континенті, а також як цікавий матеріал для селекції з волоським горіхом, оскіль­ки досить легко з ним схрещуються.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте