Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу Визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища ↑ ▷ Содержание ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 13Следующая ⇒ Содержание книги Б.А. Дадашев, В.В. Обливанцов, В.П. Гордієнко Антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом В. Г. Гмошинського Визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом Приклад розв’язання (1 варіант) Визначення граничнодопустимих викидів Визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища Приклад розв’язання (1 варіант). Розрахуємо температурну поправку за формулою 4.4: Визначення ефективності природоохоронних заходів Приклад розв’язання (1 варіант). Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах Приклад розв’язання (1 варіант). Для визначення приведеної маси річного викиду забруднюючих речовин необхідно Розрахунок зборів за забруднення природного середовища Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище Приклад розв’язання (1 варіант). На підставі даних таблиць 6.1- 6.3 визначаємо нормативи зборів та коригуючі коефіцієнти Поиск на нашем сайте Економічні збитки – це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків. У практиці управління і планування процесом природокористування розрізняють п’ять видів економічних збитків: фактичні, можливі, відведені, ліквідовані, потенційні. Для їх визначення користуються емпіричним методом. Емпірична (спрощена) методика дозволяє встановити лише приблизні масштаби економічних збитків і ефективності заходів щодо запобігання або ліквідації збитків від забруднення. При цьому оцінка економічного збитку, заподіяного річними викидами забруднюючих речовин в природне середовище (атмосферне та водне) від окремих стаціонарних джерел забруднення, визначається за формулою: 1) для водних об'єктів: ;                                     (4.1) 2) для атмосфери: ,                                (4.2) де mi – фактичний обсяг (маса) викиду забруднюючої речовини;    ai – відносна агресивність (рівень небезпечності для живого) і -ї забруднюючої речовини (табл. 4.1 – 4.2);    γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці);    σ – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.3 – 4.4);    f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючої речовини у атмосфері та визначається на підставі інженерно-технічних розрахунків: § для газоподібних домішок та дрібнодисперсних часток (пил та аерозолі) з дуже малою швидкістю осідання (менше 1 см/с) вважається, що: ,                                  (4.3) де h – геометрична висота устя джерела по відношенню до середнього рівня зони активного забруднення, м;    φ – поправка на підйом факела викидів в атмосферу, що розраховується за формулою: ,                                           (4.4) де ΔТ – середньорічне значення різниці температур в усті джерела (труби) та навколишньому середовищі, 0С;    u – середньорічне значення швидкості вітру на рівні флюгера, м/с. У випадках, коли його значення невідоме, вважається, що u = 3;   § для часток пилу та аерозолів, що осідають зі швидкістю від 1 до 20 см/с, вважається, що: ;                       (4.5) § для часток, які осідають зі швидкістю більше 20 см/с, вважається, що незалежно від значення h, φ, ΔТ та u: f = f3 = 10. Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. т/т Речовина Аі Окис вуглеводу 1 Сірчаний ангідрид 22 Сірководень 54,8 Сірчана кислота 49 Окиси азоту 41,1 Аміак 10,4 Ацетон 2,22 Метил меркаптан 2890 Фенол 310 Продовження табл. 4.1 Речовина Аі Ацетальдегід 41,6 3,4 – бензопирен 12,6 · 105 Ціаністий водень 282 Пари газоподібних з’єднань фтору 980 Хлор молекулярний 89,4 Окиси алюмінію 33,8 Двоокис кремнію 83,2 Сажа без домішок (пил без врахування домішок) 41,5 Окиси натрію, магнію, калію, заліза, стронцію, вольфраму, вісмуту 15,1 Дров’яний пил 19,6 П’ятиокис ванадію 1225 Марганець та його окиси 7070 Нікель та його окиси 5475 Окис цинку 245 Окис миш’яку 1581 Неорганічні з’єднання ртуті 22400 Неорганічні з’єднання свинцю 22400 Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. т/т Вид пилу Аі Зола вугілля 70 Коксівний пил та агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії 100 Кам’яновугільний пил 40 Цементний пил 45 Пил тальку 35 Пил гіпсу, вапна 25 Пил слюди 70 Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення Тип території σj Курорти, санаторії, заповідники, заказники 10 Приміські зони відпочинку, садові та дачні кооперативи і товариства 8 Населені місця із щільністю населення п чол./га 0,1 (чол./га) · п Центральна частина міст з населенням понад 300 тис. чол. 8 Території промислових підприємств (з врахуванням захисних зон промислових вузлів) 4 Ліси Група 1 0,2 Група 2 0,1 Група 3 0,025 Сільськогосподарські землі Рілля в Південній зоні 0,25 Рілля ЦЧР 0,15 Сади, виноградники * 0,5 Пасовища, сінокоси * 0,05 *Для пасовищ, садів, виноградників та сінокосів, що зрошуються, вказані значення необхідно помножити на 2. Таблиця 4.4 Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок № ділянки Басейни рік Адміністративний склад σj 1 Дністер, устя Львівська (південь), Івано-Франківська (без південної частини), Тернопільська (південь та центр), Чернівецька (північ), Вінницька (південно-західна частина), Хмельницька (південь) області 1,84 2 Дніпро Рівненська, Волинська, Хмельницька (північ), Житомирська, Чернігівська (без півдня), Київська (північ), Тернопільська (північ), Сумська (північ) області 1,75 3 Дніпро, Каховський гідровузол Київська (південний схід), Черкаська (північ та схід), Полтавська, Сумська (південь), Харківська (захід), Дніпропетровська (без західної частини), Запорізька (північ), Херсонська (північ), Донецька (захід) області 2,33 4 Дніпро Херсонська (захід), Дніпропетровська (захід) області 0,99 5 Сіверський Донець, устя Харківська (схід та центр), Луганська, Донецька (північ) області 3,79 Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (За) визначається за формулою:  За =∑ Зз.н. · R + ∑Зк.г · R + ∑Зс.г · S + ∑Зпр · Ф,            (4.6) де Зз.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу (табл. 4.5);    Зк.г – питомі збитки комунальному господарству, грн. (табл. 4.5);    R – кількість населення в зоні впливу підприємства;    Зс.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн. (табл. 4.6);    S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;    Зпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів (табл. 4.6);    Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн. Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери Середньо-річна концен-трація пилу, мг/м3 Питомі збитки, грн.	Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3	Питомі збитки, грн.
здоров’ю населення	комунальному господарству		здоров’ю населення	комунальному господарству
0,30	35	10	0,10	20	5
0,45	55	30	0,15	30	15
0,60	70	50	0,20	37	24
0,75	85	60	0,25	44	32
0,90	100	87	0,30	47	39
1,05	110	100	0,35	50	44
1,20	114	102	0,40	52	49
1,35	119	106	0,45	53	51
1,50	121	110	0,50	54	52
1,65	124	115	0,55	55	53

 

 

Таблиця 4.6

Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості
(на 1 млн. грн. фондів) залежно від концентрації пилу
та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери

Середньо-річна концентрація пилу, мг/м3

Питомі збитки, грн.

Середньо-річна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м³

Питомі збитки, грн.

сільському і лісовому господар-ству промис-ловості сільському і лісовому господар-ству промисловості 0,1 10 100 0,05 10 – 0,2 16 200 0,1 20 100 0,3 25 300 0,2 50 200 0,5 40 400 0,3 90 300 0,6 55 1200 0,4 105 450 0,9 70 2000 0,5 120 600 1,2 90 2900 0,6 135 700 1,5 120 3700 0,7 145 850 1,8 150 4500 0,8 160 1000

 

Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

 З_а =∑ f₁ · f₂ · З_d^а · М_в,                                  (4.7)

де f ₁– коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків (табл. 4.7);

   f ₂ – коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 4.8);

   З _d ^а – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн/т;

    М_в – маса викиду в атмосферу, т/рік.

Таблиця 4.7

Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. осіб	Значення коефіцієнта f1
До 100	1
100,1-250	1,2
250,1-500	1,35
500,1-1000	1,55
понад 1000	1,8

Таблиця 4.8

Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення
населеного пункту

№ пор.	Тип населеного пункту	Значення коефіцієнта f2
1	Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)	1
2	Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста державного значення)	1,25
3	Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

 

Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти (З_к) визначається за формулою:

З_к = М_і · 1,1П · А_і · К_т · К_зі ,                               (4.8)

де М_і – маса і -ї забруднюючої речовини, викинутої в атмосферне повітря понаднормативно, т;

1,1 П – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за 1 т умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, од. національної валюти/т;

   А_і – безрозмірний показник відносної небезпечності і -ї забруднюючої речовини;

   К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості;

   К_зі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і- ю забруднюючою речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (М_і) виконується за формулою:

М_і = 0,0036 (V_і · С_і – М_ді) · Т,                      (4.9)

де V_і – об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м³/с;

   С_і – середня концентрація і -ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м³, розрахована як середня арифметична;

   М_ді – потужність дозволеного викиду і -ї забруднюючої речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;

   Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.

Економічні збитки від забруднення води (З_в) визначаються за
формулою:

З_в =∑ l ·З_d^в · М_с ,                               (4.10)

де l   – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 4.9);

   З _d ^в – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду (табл. 4.10);

   М_с – маса викиду у воду, т/рік.  

Таблиця 4.9

Регіональні (басейнові) коефіцієнти l

Басейни морів і річок	Значення коефіцієнта
Азовське море	2,0
Чорне море	2,0
Дунай	2,2
Тиса	3,0
Прут	3,0
Дністер	2,8
Дніпро (від кордону України до м. Києва)	2,5
Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря)	1,8
Басейни морів і річок	Значення коефіцієнта
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг	2,2
Річки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Таблиця 4.10

Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*

 

Забруднюючі речовини	Питомі збитки, грн. за 1 т
Амонійний азот	35
Завислі речовини	1
Органічні речовини	14
Нафтопродукти	206
Нітрати	3
Нітрити	172
Сульфати	1
Фосфати	28
Хлориди	1

*Якщо забруднюючі речовини скидаються в ставки та інші непроточні водні об’єкти, питомі збитки збільшуються у 1,5 раза. Якщо забруднюючі речовини захоронюються у глибоких підземних водоносних горизонтах, які не містять прісних вод, питомі збитки зростають у 10 разів.

За наявності наднормативних скидів у гідросферу з порушенням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті (З_над) визначаються за формулою:

З_над = V · Т (С· С_д) · ∑(0,003А_і · n) · γ · 10³,                        (4.11)

де V   – витрати поворотних вод, м³/год;

Т   – тривалість наднормативного скиду, год;

С   – середня концентрація забруднюючих речовин у поворотних водах, г/м³;

С_д – дозволена концентрація для скиду забруднюючих речовин (ГДС), г/м³;

0,003 –   базова ставка відшкодування збитків у частках мінімальної заробітної плати за одиницю маси речовини;

А_і     – показник відносної небезпечності речовин, визначений згідно з переліком ГДК шкідливих речовин;

n   – величина мінімальної заробітної плати, грн.;

γ    – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта;

10³  – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів (З_гр) визначається за формулою:

З_гр = ∑ q · З_d^гр · М_в · α · γ,                           (4.12)

де q   – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів (табл. 4.11);

З_d^гр – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовин на ґрунт (табл. 4.12);

М_в – маса викиду на ґрунт;

α   – коефіцієнт, що враховує зону розміщення відходів (табл. 4.13);

γ    – коефіцієнт, який враховує характер місця розміщення відходів (табл. 4.14).

Таблиця 4.11

Величина коефіцієнта q

Значення коефіцієнта	Природні зони
0,5	Для районів Полісся
0,7	Для районів Лісостепу
1,0	Для районів Степу
2,0	Для зрошуваних сільськогосподарських угідь

Таблиця 4.12

Питомі збитки (З_d^гр) від 1 т відходів

Забруднюючі речовини	Питомі збитки, грн.
Неорганічні відходи, у тому числі заводів мінеральних добрив	2
Органічні відходи	3
Відходи побутових сміттєзвалищ	3

Таблиця 4.13

Величина коефіцієнта α

Зона розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані 3 км від них	3
За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них)	1

Таблиця 4.14

Величина коефіцієнта γ

Характер місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування, що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення	1
Звалища, які не забезпечують повного захисту атмосферного повітря або водних об’єктів від забруднення	3

Розмір відшкодування збитків (Р_в.з) визначається за формулою:

 Р_в.з = А · Г_д · К_з · К_н · Ш_егз ,                          (4.13)

де А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначені як 0,5 Г_д;

   Г_д – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн.;

   К_з – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючих речовин (м³) в об’ємі забрудненої землі (м³) залежно від глибини просочування;

   К_н – коефіцієнт небезпечності забруднюючих речовин;

Ш_егз – показник (шкала) еколого-господарського значення земель (табл. 4.15).

Таблиця 4.15

Шкала еколого-господарського значення земель

Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок і навколо водойм	5,0
Землі оздоровчого та рекреаційного призначення	4,5
Землі природоохоронного та історико-культурного призначення	4,0
Прибережні захисні смуги вздовж морів	3,5
Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу	3,0
Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу	1,0
Землі під житловими та громадськими будовами міст	0,8
Болота	0,5
Землі лісового фонду	0,3
Землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони	0,2

 

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Г_д) визначається за формулою:

Г_д = ∑ (П_агр · Г_агр),                                       (4.14)

де Г_агр – грошова оцінка 1 м² агровиробничої групи ґрунтів (грн./м²) визначається за формулою:

,                                         (4.15)

де Г_у – грошова оцінка 1 м² відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн./м²;

   Б_агр – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

   Б_у – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (К_з) визначається за формулою (якщо К_з ≤ 1, він не враховується):

,                                            (4.16)

де О _зр – об’єм забруднюючої речовини, м³;

   Т _з – товщина земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат із ліквідації забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0,2 м (орний шар);

   П _д – площа забрудненої земельної ділянки, м²;

   І _п – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 4.16).

Таблиця 4.16

Індекс поправки

Глибина просочування (Гп), м	Іп	Глибина просочування (Гп), м	Іп
0-0,2	0,100	0-1,2	0,049
0-0,4	0,082	0-1,4	0,044
0-0,6	0,070	0-1,6	0,040
0-0,8	0,060	0-1,8	0,037
0-1,0	0,054	0-2,0	0,033

Завдання 4.1

Визначити економічні збитки, заподіяні внаслідок розповсюдження пилу підприємства.

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.

Для розрахунку збитків використовувати дані про забруднювачів:

§ варіанти 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 – пил залізорудних комбінатів розноситься над ріллею центрально-чорноземних регіонів;

§ варіанти 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 – пил цементних заводів розноситься над пасовищами і сінокосами (табл. 4.2. – 4.3).

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: