Роль соціальної політики у формуванні здорового способу життя.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 18Следующая ⇒

Принципові положення і напрями розбудови здорової соціальної політики у будь-якій країні, що прагне досягти кращих світових зразків, повинні узгоджуватися із сучасними загальновизнаними поглядами і вимогами світової спільноти щодо формування здорового способу життя. Такі положення в основному викладені в Оттавській Хартії 1986 року і особливо розгорнуті в Аделаїдських рекомендаціях 1988 року, які були прийняті Другою міжнародною конференцією з пропаганди здорового способу життя, котра власне й була присвячена проблемі розбудови здорової політики. Конференція визначила, що формування в суспільстві сприятливої для здоров`я політики є першим з п`яти найважливіших комплексів (груп) заходів щодо формування здорового способу життя, оскільки саме здорова політика визначає суспільну атмосферу, в якій можуть бути ефективними чотири інші групи заходів (створення сприятливих середовищ, навчання персональним навичкам, підсилення активності громад, переорієнтація служб охорони здоров`я).
Політика формування здорового способу життя вимагає:
- цілеспрямованих зусиль усіх професійних політиків, інших державних і громадських діячів, працівників, що причетні до підготовки і прийняття управлінських рішень стосовно прогнозування наслідків цих рішень і дій для індивідуального і суспільного здоров`я;
- поєднання таких зусиль у спільні дії всіхтворцівполітикивусіхгалузях діяльності, навсіхієрархічних рівнях державної структури і громадських організацій, їх зважання на наслідки своїх рішень;
- прагнення суспільства до формування в свідомості усіх творців політики, інших людей, причетних до цього процесу, керівного імперативу відповідальності за стан громадського та індивідуального здоров`я, створення механізму підзвітності політиків, аналізу їх діяльності з точки зору ефективності для здоров`я в усьому розмаїтті його цілісного розуміння - фізичного, психічного, духовного, соціального
Політика формування здорового способу життя широко використовує засіб поєднання різноманітних взаємодоповнюючих підходів до спільних заходів і скоординованих дій будь-яких державних чи недержавних структур і організацій. Виходячи з особливостей ситуації, така політика застосовує законодавчііфіскальнізаходи, оподаткування та організаційні зміни в інтересах здоров`я.
Доцільним компонентом політики формування здорового способу життя є виявлення перешкод для здорових політичних рішень і розробка засобів їх усунення.
Важливим компонентом цієї політики є також прагнення до полегшення політикам здорового вибору, демонстрація шляхів пошуку оптимальних рішень, сприятливих для здоров`я людей. Адже здоровий політичний вибір часто-густо не буває найлегшим тому, що він, як правило, потребує компромісу поміж міркуваннями економічної вигоди і вигоди для здоров`я.
У результаті політика формування здорового способу життя в широкому значенні веде до прибутків та справедливості, сприяє вирівнюванню умов та можливостей, створенню обставин, за яких постачання товарів та надання послуг відповідає інтересам здоров`я людей,середовищестаєчистішим і приємнішимдля життя. Фактично, політика формування здорового способу життя є соціальною політикою за своїм змістом.
Але усі положення загальновизнаних у світі документів є принциповими, не диференційованими до умов конкретної країни, регіону, громади тощо. Передбачається, що розробники здорової соціальної політики адаптуватимуть загальносвітовий досвід до конкретних місцевих умов. Зрозуміло, що соціальна політика формування здорового способу життя є складовою частиною тієї соціальної політики взагалі, яка здійснюється в тий чи іншій країні. З огляду на це, визначитися розібратися в тих особливостях соціальної політики, що притаманні сучасній суспільно-політичній і економічній ситуації, що склалася в Україні в ході трансформаційного процесу останнього десятиліття.

Сьогодні є тисячи людей в Україні, що ведуть здоровий спосіб життя, але їхнє відношення до власного здоров'я не є узвичаєною у суспільстві нормою, скоріше, це становить виняток,ніж норму. Нормою у нас в країні є турбота про здоров'я тільки тоді, коли здоров'я погіршується і починаються хвороби. Тобто для того, щоб здоровий спосіб життя став нормою для більшості людей необхідні значні соціальні зміни, тобто зміни в соціальній політиці.

Загальновідомо, що наша країна переживає перехідний період, тобто реально в суспільстві одночасно існують дві соціальні політики - соціальна політика соціалізму і соціальна політика ринкової держави. Притому численні дослідження виявили, що ці складові політики хаотично змішані.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология