Категорія громадян, які відносяться до осіб без визначеного місця проживання.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 18Следующая ⇒

Категорія громадян, які відносяться до осіб без визначеного місця проживання.

бездомні – ті, що не мають незалежного постійного місця проживання або не можуть використовувати його тривалий час, а також ті, що тривалий час (понад рік) живуть у закладах для бездомних – притулках, соціальних інтернатах тощо;
бездахові чи безпритульні – ті, що не мають окремого постійного місця проживання або не можуть використовувати його тривалий час; вони ночують на вулиці, в парках, під'їздах жилих будинків, громадських будівлях або спеціальних притулках чи закладах короткочасного перебування;
маргінально поселені – ті, що мешкають у непристосованих для житла приміщеннях, незаконно зайнятому житлі, фургонах та інших подібних місцях; або ті, що живуть у родичів чи друзів, їм співчувають і тому не виганяють на вулицю, однак це не гарантує їм тривалого проживання під дахом і в будь-який момент вони також ризикують опинитися на вулиці.

Діяльність та оцінка можливостей громадських організацій, які працюють з бездомними.

Традиційно в більшості розвинутих країн функціонують заклади, що пропонують різноманітні послуги для бездомних людей:
- притулок (нічліжка);
- притулок, де є можливість переночувати, випрати речі, отримати/приготувати сніданок;
- центри соціальної адаптації для різних груп клієнтів: колишніх ув'язнених, бездомних жінок тощо;
- «будинок на півдорозі»;
- підтримуюче проживання в спеціальних будинках;
- підтримка в облаштуванні власного житла;
- центри релігійних організацій;
- центри для біженців;
- спільнота (комуна) для спільного проживання;
- біржа житла;
- консультативні центри;
- центри денного перебування.
Діє й велика кількість громадських організацій, створених колишніми бездомними, або таких, що об'єднують бездомних людей, фахівців та волонтерів, які працюють з ними. Вони можуть надавати як інформацію про можливі послуги, так і пропонувати певні види допомоги для бездомних.
Існують також деякі організації, що допомагають конкрет-ним групам клієнтів.
В Україні послуги для бездомних лише починають фор-муватися і, як правило, організовуються та фінансуються місцевою владою, недержавними та релігійними організаціями. Це насамперед притулки для бездомних та центри адаптації чи ресоціалізації в Києві, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську та деяких інших містах.
Закон України «Про соціальні послуги» створює нові можливості для подальшого розвитку системи допомоги та підтримки бездомних. У ньому передбачено надання широкого спектра соціальних послуг у тимчасових притулках для дорослих; такі організації можуть працювати як осередки нічного або тимчасового проживання громадян без визначеного місця проживання. Тому набувають особливої актуальності вивчення існуючих послуг, створення ефективних моделей діяльності подібних організацій, розробка навчальних програм для соціальних працівників, що працюють з бездомними, створення мережі обміну досвідом професіоналів та проведення досліджень.
Такий підхід сприятиме як задоволенню потреб клієнтів і запобіганню їх виключення з суспільства, так і зменшенню соціальної напруги. Але разом з цим, плануючи роботу, не слід забувати про необхідність внесення змін до формування та розвитку житлової політики, створення профілактичних програм запобігання бездомності, об'єднання зусиль різних організацій та координацію їх роботи

Правові основи соціальної роботи у сфері попередження торгівлі людьми.

Соціально-психологічний портрет потерпілих від торгівлі людьми.

Громадська міжнародна правозахисна організація, яка працює для забезпечення ґендерної рівності, запобігання всім видам ґендерного насильства, зокрема насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню міжнародних стандартів прав людини в усі сфери життя суспільства та держави.

Візія:

Незалежна, стала організація, відома на національному та міжнародному рівнях завдяки ефективній діяльності в обраних сферах щодо розбудови суспільства рівних прав та можливостей, без насильства та торгівлі людьми.

ПОЕТАПНА СХЕМА ПРОГРАМИ

Програма може бути умовно розділена на 4 етапи. 1) Етап, що передував влаштуванню в центр («дореабілітаційний») 2) Етап активної терапевтичної інтервенції; 3) Етап формування стійкої ремісії і 4) Етап протирецидивної і підтримуючої терапії. Кожен з етапів має власну стратегію і відрізняється від інших вмістом і тривалістю. Разом з тим, всі вони складають єдине нерозривне ціле в досягненні головної мети і тому, слід мати на увазі, що розділення значною мірою умовно.

Й етап. Дореабілітаційний

Тривалість дореабілітаційного етапу варіюється від 1 до 4 тижнів. На цьому етапі пацієнт відвідує збори АА, НА і 2 консультативних сесії з інструктором. Співробітники проводять бесіду з членами сім'ї (чоловік, батьки).

Завдання «дореабілітаційного» періоду - забезпечити мотивацію і готовність до співпраці пацієнта і, по можливості, залучити членів його сім'ї в процес одужання. На цьому етапі пацієнт і його сім'я знайомляться з принципами і завданнями програми, узгоджують свої інтереси і очікування з можливостями програми, отримують консультацію співробітника по телефону або в індивідуальній бесіді, знайомляться з літературою. При необхідності проводиться серія подібних консультацій. У разі недостатньої вмотивованості пацієнта і високу ймовірність того, що він не втримається в реабілітаційній програмі, рекомендується відвідування зборів АА або НУ, а також, повторна консультація через 2 - 4 тижні після першого звернення.

Оцінка ефективності 1-го етапу. Успішність цього етапу оцінюється по готовності пацієнта брати участь в реабілітаційній програмі, що підтверджується підписанням контракту.

Ст..16

З метою найбільш ефективного вирішення завдань
медико-соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, створюється Державний реєстр України
(єдина інформаційна система), до складу якого   входять
соціологічні, дозиметричні і медичні підреєстри.

Головними завданнями Державного реєстру України є здійснення
контролю за станом здоров'я, вивчення найближчих та віддалених
медичних наслідків у осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.

Міністерства та інші центральні органи державного управління,
виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, органи
державної адміністрації, громадські організації передають у
Державний реєстр України повну і вичерпну інформацію щодо осіб,
визначених статтями 10, 11, 27 цього Закону, для включення в банк
даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи,
період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про
місце роботи, про дози опромінення.

Реєстраційний номер у Державному реєстрі України
повідомляється громадянам, а також лікувальним закладам за місцем
їх проживання або роботи.

Громадянам гарантується збереження лікарської таємниці щодо
відомостей, які знаходяться в Державному реєстрі України.

Працівники Державного реєстру України несуть відповідальність
згідно з чинним законодавством за розголошення відомостей щодо
осіб, внесених до Державного реєстру України.

Положення про організацію і функціонування Державного
реєстру України розробляється Міністерством охорони здоров'я
України та затверджується Кабінетом Міністрів України".

Категорія громадян, які відносяться до осіб без визначеного місця проживання.

бездомні – ті, що не мають незалежного постійного місця проживання або не можуть використовувати його тривалий час, а також ті, що тривалий час (понад рік) живуть у закладах для бездомних – притулках, соціальних інтернатах тощо;
бездахові чи безпритульні – ті, що не мають окремого постійного місця проживання або не можуть використовувати його тривалий час; вони ночують на вулиці, в парках, під'їздах жилих будинків, громадських будівлях або спеціальних притулках чи закладах короткочасного перебування;
маргінально поселені – ті, що мешкають у непристосованих для житла приміщеннях, незаконно зайнятому житлі, фургонах та інших подібних місцях; або ті, що живуть у родичів чи друзів, їм співчувають і тому не виганяють на вулицю, однак це не гарантує їм тривалого проживання під дахом і в будь-який момент вони також ризикують опинитися на вулиці.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов