Тестування –– це стандартизоване випробування, яке спрямоване на встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 20Следующая ⇒

Основне поняття у визначенні

Історія розвитку тестування

Ф. Гальтон (1822 –– 1911) увів термін тест.

Д. Кетелл (1860 –– 1944) –– тест став дуже популярним після виходу статті «Умственные тесты и измерения».

А. Біне (1857 –– 1911) за дорученням міністерства освіти Франції в 1905 р. склав серію тестів інтелекту.

За Біне інтелект визначався як різниця між розумовим і хронологічними віками.

IQ= 1912 р. розумовий вік____. 100                хронологічний вік

В. Штерн (1875 –– 1938)

Д. Векслер (1896 –– 1981) –– інша процедура визначення коефіцієнту інтелекту. Вона базується на співвідношенні результатів досліджуваного з інтелектом групи його ровесників.

Артур Отис (1888 –– 1963) – були розроблені перші групові тести.

Від 20-х років –– значне поширення тестування в усьому світі.

30 –– 40 рр. – становлення психодіагностики особистості.

5.                                 стійкість до перешкод (помех), незалежність його результатів від дії випадкових чинників. Це характеристика точності вимірювання. Вона свідчить про те, наскільки можна довіряти даним тестування. Кількісним проявом даної характеристики служать коефіцієнти надійності.

Типи надійності

Визначається при повторному обсте­женні тестом одних і тих же людей. Коефіцієнт надійно­сті повинен бути не менше

Характеризує ступінь однорідності всіх його завдань. Коефіцієнт надійності повинен бути

Установлюється, як­що розробником виз­начено декілька взає­мозамінних наборів завдань (схожими, але не ідентичними)

- дійсний, що має силу.

Комплексна Характеристика тесту, що вказує на обґрунтованість та ефективність його застосування.

А. Анастазі: «Валидность теста – понятие, указывающее нам, что тест измеряет и насколько хорошо он это делает».

Показує, як результати

тестування співвідносяться

з оцінками, отриманими

нетестовими способами

                           доцільність застосування тесту, що визначається наявністю допустимим співідношенням затрат на тестування (часу, праці, фінансів) і користі від нього.

6.              Основні   види   тестів

Залежно від особливостей інтерпретації виконання:

1) орієнтовані на статистичну норму;

2) критеріально-орієнтовні (КОРТ);

Залежно від предмета вимірювання:

1) тести інтелекту;

2) тести здібностей;

3) тести досягнень;

4) тести особистості;

5) міжособистісні тести.

За характером тестових завдань:

1) вербальні;

2) образні;

3) практичні;

4) комбіновані.

За формою пред’явлених завдань:

1) бланкові;

2) апаратурні;

3) рисункові;

4) усні.

Залежно від кількості досліджуваних:

1) індивідуальні;

2) групові.

За часом виконання:

1) швидкості;

2) результативності.

Застосування методу тестів для досліджень вимагає наявності як психологічних знань, так і компетентності в галузі теорії і практики вимірювання.

Недостатність кваліфікації часто повертається втратою індивідуального підходу, грубими дефектами інтерпретації результатів, збільшенням кількості помилок при організації процедури випробування.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США