Методики залучення добровільних помічників до соціальної діяльності фахівцями служб соціального забезпечення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 20Следующая ⇒

Сучасна ситуація в Україні характеризується соціально-психологічною, економічною нестабільністю, зниженням рівня життя більшості населення, девальвацією моральних норм і цінностей у суспільстві, зростанням злочинності і насильства. Соціально-психологічні проблеми в Україні відобразились на психологічному самопочутті різних верств населення. Ще більш відчутно визначились категорії людей, які потребують соціально-психологічної допомоги. Передусім, це молоді люди без жодного заняття; дорослі безробітні; діти, які не отримують потрібної уваги з боку батьків або не мають батьків; пенсіонери; інваліди та інші.

Сьогодні молодь — найбільш чутлива та вразлива частина населення країни, яка потребує соціально-психологічного захисту, допомоги і підтримки. Таку підтримку забезпечують кваліфіковані соціальні працівники та психологи [2, 3, 4, 5, 6].

Нині спостерігається зростання тенденції до урізноманітнення соціально-психологічної допомоги та форм роботи з молоддю. Звідси випливає потреба суспільства в кваліфікованих соціально-психологічних кадрах, які здатні впливати певною мірою на формування людини, допомагати реалізовувати себе як особистість.

На сучасному етапі розвитку нашої країни висококваліфікованих психологів і соціальних працівників в Україні не вистачає. Щоб розв’язати дану проблему, необхідно, по-перше, вивчити реальні потреби різних верств населення; по-друге, визначити, апробувати та поширити методики соціально-психологічної роботи, які допоможуть у реалізації цих потреб; по-третє, потрібна підготовка висококваліфікованих спеціалістів, здатних професійно впроваджувати розроблені концепції і програми соціально-психологічної роботи.

Незаперечним також є і той факт, що потреби населення в соціальній допомозі, психологічній підтримці і захисті зростають. Тому виникла необхідність у залученні до соціально-психологічної роботи з різними верствами населення добровільних помічників-волонтерів. Спільна робота психологів, соціальних працівників і волонтерів має великий потенціал, підвищує ефективність і якість послуг населенню.

Термін «волонтер» у перекладі з англійської мови означає «доброволець». Волонтер — це людина, яка добровільно, не переслідуючи корисливих цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди. Волонтерський рух — це рух із надання безкорисної допомоги тим, хто її потребує. Волонтерський рух для молодих людей є невичерпним джерелом набуття освіти, можливістю вчитись, а також можливістю самореалізації. Волонтери не отримують матеріальної допомоги у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше — розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим, хто потребує допомоги, відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання тощо. Скільки у світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи. Волонтер — не тільки інструмент впливу на об'єкт соціально-психологічної роботи, а й сам є об'єктом такої роботи. Тому соціалізація волонтера — не менш, а може й навіть більш важлива проблема, ніж та соціально-психологічна робота, яку він виконує.

Волонтерська діяльність є соціально-психологічним явищем, оскільки її розглядають як систему взаємин між людьми, добровільне надання соціально-психологічної допомоги людині людиною.

Добровільність — це широке коло можливостей саморозвитку, розширення знань про інших людей, демонстрація свого піклування про інших, випробування себе в нових умовах і обстановці, добра перспектива на майбутнє. Це конкретний спосіб підвищити якість життя людини, яка відчуває дискомфорт. Волонтери — це група людей, яка відчуває необхідність пошуку нових шляхів для надання своєму життю суспільної цілі і цінності.

Волонтерські групи та загони об'єднують людей, які на добровільних засадах беруть участь у соціально-психологічних програмах щодо попередження негативних явищ у молодіжному середовищі, надання допомоги різним верствам населення, соціальному становленню й інтеграції молоді в суспільство. Волонтери — добровільні помічники фахівців соціально-психологічної галузі, надають їм безпосередню та вагому допомогу. Така діяльність добровольців потребує не лише бажання та наявності вільного часу, а й певних знань із психології, педагогіки, соціології, медицини тощо. Волонтери повинні володіти навичками спілкування з різними прошарками молоді, знайомитися з кращим досвідом роботи волонтерів нашої країни і зарубіжжя. Організація різних форм навчання волонтерів стає актуальним питанням сьогодення.

Через те що більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь в одноразових акціях чи заходах, існує нагальна потреба в розробці системного підходу до залучення волонтерів, організації їхньої діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцненні позицій добровольців і формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів, про що говорить досвід волонтерства інших країн.

Сьогодні послуги волонтерів потрібні для розв'язання проблем у соціально-психологічній, економічній, культурній, гуманітарній сферах. Це стало передумовою ініціативи проведення Міжнародного року волонтерів (МРВ). Генеральна Асамблея ООН, беручи до уваги рекомендації Економічної і Соціальної Ради, передані в резолюції 1997/44 від 22 липня 1997 р. на 52 сесії ухвалила рішення:

— проголосити 2001 рік «Роком волонтерського руху»;

— закликати уряди держав, волонтерські, громадські, урядові та неурядові організації до співробітництва;

— намітити шляхи поліпшення роботи, співробітництва та популяризації діяльності волонтерських організацій;

— Об'єднаній організації волонтерів розробити програму роботи.

Ідея проведення МРВ має надати допомогу у виконанні волонтерами своєї життєво необхідної роботи, а також сприяти визнанню її досягнень.

Ті, хто підтримав ідею проведення МРВ-2001, вірять, що внесок волонтерів може бути ще вагомішим, ніж є зараз.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману