Плодові оболонки перенести або нові

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 26 из 73Следующая ⇒

Одночасно з утворенням жовтко­вого міхура починається формування зародка і навколо­плідних оболонок. Плід оточують три оболонки: судин­на, сечова і водна.

Плодові оболонки теляти

G Судинна оболонка (хоріон) утворюється з трофобласта і є зовнішньою оболонкою плода. Вона охо­плює плід з усіх боків і заходить у невагітний ріг матки. Оболонка має велику мережу добре розвинених і роз­галужених кровоносних судин. На поверхні хоріона ут­ворюються ворсинки, які складаються з одного шару епітелію, сполучнотканинної основи, артеріального і ве­нозного капілярів.

Хоріон у жуйних тварин має множинні, місцеві ділян­ки із згрупованих і дуже розгалужених деревовидних ворсинок, що називаються котиледонами. У корів їх на­лічують 80—120, у дрібних жуйних — 40—60. У корів котиледон має ввігнуту внутрішню поверхню, в овець і кіз — опуклу. Поверхня хоріона останніх є гладенькою.

 На ендометрії матки корів, овець і кіз розміщуються у чотири ряди горбовидні утворення — карункули (боро­давки). Вони з'являються з першою вагітністю і не зни­кають протягом життя. На поверхні карункулів крім ніжки є заглибини — крипти, куди проникають ворсинки хоріона.

GСтикання тканинних утворень у вигляді ворсинок котиледонів з криптами карункулів, що забезпечує зв'я­зок між плодом і материнським організмом, називається плацентою. Зв'язок відбувається через білкову рідину («маткове молоко», ембріотроф), яка потрібна для жив­лення плода. Рідина є продуктом епітелію матки. Отже, у рогатої худоби утворюється котиледонна (множинна) плацента.ЗАПАМ ’ ЯТАЙТЕ

У кобил і свиней плацентація відбувається внаслідок заглиблення рівномірно розміщених ворсинок на хоріоні, в крипті слизової оболонки матки — дифузно-розсіяна плацента. Ворсинки не дуже заглиблюються в крипти, тому під час родів швидко відокремлюються.

Пояскоподібна (зональна ) плацента характеризуєть­ся тим, що у собак і кішок ворсинки є лише в середній частині хоріона. Вони утворюють поясну зону, яка опері­зує плід упоперек.

Дискоїдальна плацента зустрічається у кролів, деяких мавп і людини. На одному полюсі хоріона утворюється диск з ворсинок, а на ендометрії матки — дискоїдальна подушка. В неї вростають ворсинки, які власними фер­ментами лізують стінки матки і капілярів, утворюючи лакуни. В них циркулює кров матері, яка постійно оми­ває ворсинки хоріона.

Плацента буває невідторгнуваною і відторгнуваною. Внаслідок скорочувальної діяльності матки під час ро­дів порушується зв'язок між дитячою і материнською плацентами. Це відбувається в результаті витискування ворсинок хоріона з крипт у тварин з дифузно-розсіяною і котиледонною плацентами. У тварин, які мають плоско-подібну і дискоїдальну плаценти, зв'язок припиняється через повне відривання дитячої і материнської плаценти і виходу їх назовні.

G Сечова оболонка (алантоїс) утворюється з сечового міхура (задньої частини первинної кишки) за­родка внаслідок випинання його стінки через пупковий отвір

. Алантоїс — це тонкий і прозорий міхур, розміще­ний між амніоном і хоріоном. У ньому міститься мережа розгалужених кровоносних судин.

Через сечову протоку у міхурі нагромаджується за­родкова безбарвна сечова рідина, яка потім набуває жовтуватого кольору. Наприкінці вагітності кількість рі­дини збільшується у кобил до 7—15 л, корів — 4—8, овець та кіз — 0,05—0,5 л, собак та кішок— 10—50 мл. Тільки у свиней кількість рідини зменшується до 25—100 мл.

Алантоїсна рідина містить сечовину, сечокислий нат­рій, аміак, солі, глюкозу тощо. В сечовій рідині телят і поросят виявлено гормон естрогенної дії. У жуйних тварин і свиней алантоїс заповнює порожнину рогів хо­ріона звужуючими сліпими мішками, в однокопитних, м'ясоїдних і крільчих — оточує плід і амніон з усіх боків

Від зародка в материнський організм проходять пуп­кові артерії, що розміщуються у стінках алантоїса. Се­чова оболонка зростається з судинною, утворюючи алантохоріон — дитячу частину плаценти.

G Водна (навколоплідна, амніотична) обо­лонка є внутрішньою оболонкою плода. Вона трофобластичного походження, утворює амністичну порожни­ну, заповнену навколоплідними водами. В цій рідині повільно плаває плід. На початку вагітності кількість про­зорої серозної рідини збільшується. З другої половини вагітності рідина стає слизоподібною і мутнішає.

До складу амніотичної рідини входять: білок, сечо­вина, муцини, вуглеводи, жири, солі та інші речовини. Іноді в рідині є «хліб», або частини плода, які не мають будь-якого біологічного значення. Наприкінці вагітності кількість рідини залишається в кобил у межах 3—7 л, у корів— 2—4, в овець і кіз — 0,5—1,2 л, у свиней — 40— 150 мл і в кішок 20—30 мл. У багатоплідних тварин кожен плід має власну амніотичну оболонку.

Біологічне значення навколоплідної рідини полягає в тому, що вона запобігає травматичним пошкодженням, сприяє рівномірному тиску на частини плода. Це створює нормальні умови для розвитку плода.

Плодові оболонки з'єднуються з плодом у ділянці пупка, де утворюється пупковий канатик. Він складаєть­ся з двох пупкових артерій, вен, урахуса, ніжок пупко­вого міхура і прозорої драглистої маси. Пуповина має неоднакову довжину у різних тварин: у лошат — 70— 100 см, телят —30—40, дрібних тварин —7—12, у по­росят — 20—25 см.

Плодові оболонки захищають плід від травматичних пошкоджень і зовнішніх подразнень. Вони виконують бар'єрну функцію між плодом і материнським організ­мом, хоча кровоносні судини ніде не з'єднуються. При родах оболонки та їхня рідина розширюють шийку матки і зволожують родові шляхи, що полегшує проходження плода. Завдяки естрогенному гормону стимулюється ско­рочувальна здатність матки після родів. З цією метою корові дають навколоплідну рідину всередину.

Живлення плода

GЗалежно від стадії розвитку організм має неоднакові систему та інтенсивність живлення. Зигота живиться і розвивається за рахунок незначного запасу живильних і енергетичних речовин протоплазми яйцеклітини. Тому рівень живлення зигота є низьким.

Ембріон інтенсивніше росте із зникненням прозорої обо­лонки яйцеклітини і утворенням трофобласта. Останній засвоює живильні речовини маткового молока. Вони ди­фузно розподіляються в ембріоні.

З утворенням бластоцисти з'являється жовтковий мі­хурець, де починається процес кровотворення з крово­обігом. Жовтковий кровообіг має тимчасовий вплив на розвиток ембріона. До кінця першої третини вагітності вступає в дію плацентарний кровообіг, що є вирішальним у живленні плода. Обмін речовин між плодом і організ­мом матері відбувається через плаценту.

G Плацента є тимчасовим (провізорним) органом, що відіграє певну роль у живленні плода. В ній нагромаджу­ються вітаміни і мінеральні солі. Завдяки плаценті мож­лива передача нервових імпульсів через медіатори від матері плоду. Крім того, через плаценту до плода над­ходять поживні речовини і виводяться продукти обміну. Все це здійснюється кровоносною системою, яка утворює плацентарний кровообіг.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры