Постійними називають шуми, у яких рівень звуку протягом робочого дня змінюється не більше ніж на;

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 14Следующая ⇒

а) 15 дБ;

  б) 5 дБ;

в) 50 дБ;

г) 6 дБ;

д) 60 дБ;

    е) 6 дБ;

33. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівні звукового тиску на:

а) 15- 20 дБ;

   б) 5 - 10 дБ;

в) 50- 60 дБ;

   г) 7 - 45дБ;

д) 60- 70 дБ;

    е) 60 - 80 дБ;

34. До організаційних заходів боротьби з шумом відноситься:

а) використання звукоізоляційного укриття;

б) використання засобів індивідуального захисту;

  в) використання засобів колективного захисту;

г) звукопоглинання;

 д) раціональне розміщення виробничих ділянок;

е) звукоізоляція;

35. До технічних заходів боротьби з шумом відноситься:

а) обмеження застосування обладнання, що не відповідає санітарно – гігієнічним нормам;

б) постійний контроль за режимом роботи обладнання;

в) постійний контроль режиму праці та відпочинку;

г) раціональне розміщення устаткування та робочих місць;

д) раціональне розміщення виробничих ділянок;

  е) використання засобів колективного та індивідуального захисту;

36. Захисна зона поблизу лінії електропередач напругою 330 кВ становить;

а) 10 м.;

б) 15 м.;

    в) 20 м.;

г) 25 м.;

д) 30 м.;

е) 35 м.;

37. Захисна зона поблизу лінії електропередач напругою 500 кВ становить;

а) 10 м.;

б) 15 м.;

в) 20 м.;

г) 25 м.;

   д) 30 м.;

е) 35 м.;

38. Захисна зона поблизу лінії електропередач напругою 1150 кВ становить;

а) 40 м.;

б) 45 м.;

в) 50 м.;

  г) 55 м.;

д) 60 м.;

е) 65 м.;

39. Основні заходи захисту від електромагнітних полів – це:

 а) захист часом, захист відстанню, ізоляція джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

б) захист екраном, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

в) захист часом, захист швидкістю, екранування джерел випромінювання, зменшення потужності в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

г) захист швидкістю, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, загородження робочих місць, застосування ЗІЗ;

 д) захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

е) захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, збільшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

40. Згідно з нормативами лазерне устаткування за ступенем небезпеки поділяється на:

а) 2 класи;

б) 3 класи;

в) 4класи;

г) 5 класів;

д) 6 класів;

    е) 7 класів;

41. Лазери, які діють у видимій межі спектру і являють небезпеку як для очей (прямим і дзеркальним випромінюванням на відстані 10 см. від відбиваючої поверхності), так і для шкіри (тільки прямий пучок) за ступенем небезпеки відносяться до:

а) 1 класу;

б) 2 класу;

в) 3 класу;

г) 4 класу;

д) 5 класу;

    е) 6 класу;

42. Захист від ультрафіолетових випромінювань досягається:

а) захистом часом, виділенням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

б) захистом часом, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

в) захистом швидкістю, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і розташуванням робочих місць;

г) захистом відстанню, екрануванням робочих місць, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

д) захистом відстанню, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, фарбуванням приміщень масляними фарбами і раціональним розташуванням робочих місць;

е) захистом відстанню, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

43. Основними характеристиками іонізуючого випромінювання є:

а) радіоактивність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, глибина проникнення, електризуюча здібність;

б) радіопровідність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, глибина проникнення, іонізуюча здібність;

в) радіоактивність, час розпаду, потужність, іонізуюча здібність;

г) радіоактивність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, швидкість поширення, іонізуюча здібність;

д) радіоактивність, час напіврозпаду, світлове випромінювання, глибина проникнення, іонізуюча здібність;

    е) радіоактивність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, глибина проникнення, іонізуюча здібність;

44. Оцінка радіаційного стану здійснюється за допомогою приладів, принцип дії яких базується на наступних методах:

а) іонізаційний, телеметричний, фотографічний, калориметричний;

б) іонізаційний, сцинтиляціїний, хімічний, калориметричний;

    в) іонізаційний, сцинтиляціїний, фотографічний, калориметричний;

г) іонізаційний, телеграфічний, фотографічний, калориметричний;

д) електромагнітний, сцинтиляціїний, фотографічний, калориметричний;

е) електромагнітний, телеметричний, фотографічний, калориметричний;

45. Метод вимірювання ступеня іонізації середовища за допомогою детекторів, які вимірюють струм іонізації називається:

    а) іонізаційний;

б) сцинтиляціїний;

в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

    е) телеграфічний;

46. Метод вимірювання інтенсивності світлових спалахів, котрі виникають в речовинах, при проходженні через них іонізуючих випромінювань називається:

а) іонізаційний;

  б) сцинтиляціїний;

в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

    е) телеграфічний;

47.  Метод вимірювання кількості тепла,що виділяється в поглинальній речовині називається:

а) іонізаційний;

  б) сцинтиляціїний;

  в) фотографічний;

  г) калориметричний;

д) телеметричний;

    е) телеграфічний;

48. Метод вимірювання оптичної густини почорніння фотопластинок під дією випромінювання називається:

а) іонізаційний;

    б) сцинтиляціїний;

    в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

    е) телеграфічний;

49. Прилади радіаційного контролю за призначенням поділяються на:

 а) електромагнітні прилади, телеметричні прилади, радіовипромінюючі прилади;

     б) електромагнітні прилади, телеметричні прилади, спектрометричні прилади;

      в) дозиметричні прилади, телеметричні прилади, спектрометричні прилади;

г) дозиметричні прилади, радіометричні прилади, телеграфічні прилади;

д) дозиметричні прилади, радіометричні прилади, спектрометричні прилади;

      е) телеметричні прилади, радіометричні прилади, спектрометричні прилади;

50. Прилади які дозволяють вимірювати поверхневі забруднення та питому активність відносяться до:

  а) дозиметричних;

    б) спектрометричних;

    в) електрометричних;

г) радіометричних;

д) радіотелеграфічних;

     е) електромагнітних;

51. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

а) температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху транспорту, інтенсивністю теплового(інфрачервоного)опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

    б) шумовим забрудненням, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

    в) потужністю електромагнітних полів, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

г) температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю радіоактивного випромінювання та активних зон технологічних процесів;

д) кількістю опадів, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

   е) температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

52. При санітарно-гігієнічному нормуванні умов теплий період це коли:

  а) середньодобова температура в приміщені вище + 8⁰С;

  б) дена  температура в приміщені вище +10⁰С;

в) середньодобова температура зовнішнього середовища вище +8⁰С;

г) нічна температура зовнішнього середовища вище +10⁰С;

      д) середньодобова температура зовнішнього середовища вища +10⁰С;

 е) середньодобова температура зовнішнього середовища нижча 10⁰С;

53. При санітарно-гігієнічному нормуванні умов холодний період це коли:

а) середньодобова температура в приміщені не перевищує 8⁰С;

б) дена температура в приміщені нижче 10⁰С;

в) середньодобова температура зовнішнього середовища вище +8⁰С;

г) нічна температура зовнішнього середовища нижче 10⁰С;

д) середньодобова температура зовнішнього середовища не перевищує 10⁰С;

е) середньодобова температура зовнішнього середовища нижче 10⁰С;

54. Організований і регулярний повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого називається:

а) кондиціювання;

б) кварцування;

в) вентиляція;

г) іонізація;

д) регенерація;

е) теплообмін;

55. Система вентиляції, переміщення повітря при якій здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків усередині і зовні приміщення називається:

а) місцевою;

б) механічною;

в) загальнообмінною;

г) приливною;

д) природною;

е) примусовою;

56. Максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати:

а) 5 км/год.;

б) 2 км/год.;

 в) 2 м/с;

г) 4 м/с;

 д) 4 км/год.;

е) 5 м/с;

57. Організована природна загальнообмінна вентиляція приміщень в результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що відкриваються називається:

а) аеродинаміка;

 б) аерація;

в) дегазація;

г) дератизація;

д) аерозольна;

е) аерошумна;

58. Неорганізована природна вентиляція, яка здійснюється заміною повітря через нещільності в елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тиску зовні й усередині приміщення називається:

а) аеродинаміка;

б) аерація;

в) дегазація;

 г) інфільтрація;

д) інфляція;

е) дефільтрація;

59. При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань:

а) 0,5-0,9 м.;

б) не менше 0,5 м.;

в) не менше 1 м.;

г) не менше 0,7 м.;

д) не менше 0,9 м.;

е) не менше 0,6 м.;

60. По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяють на:

а) надзвичайно безпечні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

б) надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, безпечні;

    в) надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірковано токсичні, мало небезпечні;

  г) надзвичайно смертельні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

д) надзвичайно небезпечні, смертельно небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

  е) надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

61. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні менше 0,1 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

е) мало небезпечні;

62. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні 0,1- 1,0 мг/м³ відносяться до:

 а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

 в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

 е) мало небезпечні;

63. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні 0,1- 10,0 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

 д) помірковано небезпечні;

е) мало небезпечні;

64. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні > 10,0 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

  е) мало небезпечні;

65. Для автоматичного підтримування в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов (постійних чи таких що змінюються), по визначеній програмі температури, вологості, чистоті і швидкості руху повітря застосовується:

а)  фільтрація повітря;

б) кварцування повітря;

  в) кондиціонування повітря;

г) дефільтрація повітря;

д) іонізація повітря;

е) ароматизація повітря;

66. Основні способи захисту від інфрачервоних випромінювань це:

  а) захист швидкістю, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

б) захист прискоренням, захист часом, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

в) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, звукоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

г) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та нагріванням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

 д) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

е) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та нагріванням холодних поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

67. В залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на:

    а) тепловипромінюючі, теплопоглинаючі, теплопровідні, комплексні;

 б) тепловипромінюючі, теплопоглинаючі, тепловідвідні, комбіновані;

в) тепловипромінюючі, тепловбираючі, тепловідвідні, комбіновані;

г) тепловідбивні, теплоізолюючі, тепловідвідні, комбіновані;

д) теплоізолюючі, тепловбираючі, тепловідвідні, комплексні;

е) тепловідбивні, тепловбираючі, тепловідвідні, комбіновані;

68. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень неповинна перевищувати:

а) 30⁰С;

б) 35⁰С;

в) 40⁰С;

 г) 45⁰С;

д) 50⁰С;

е) 55⁰С;

69. Згідно з діючими санітарними нормами допустима щільність потоку ІЧ випромінювань неповинна перевищувати:

  а) 350 Вт/м²;

б) 375 Вт/м²;

в) 400 Вт/м²;

г) 425 Вт/м²;

д) 450 Вт/м²;

е) 475 Вт/м²;

70. Внаслідок дії електромагнітного поля в організмі людини виникають зміни:

а) мікрокліматичні та соціальні;

б) морфологічні та соціальні;

в) соціальні та функціональні;

 г) морфологічні та функціональні;

 д) міфічні та функціональні;

е) мікрокліматичні та функціональні;

71.Зміни будови та зовнішнього вигляду тканин і органів людини під дією електромагнітних полів називаються:

а) фізіологічні;

б) функціональні;

  в) морфологічні;

г) метеорологічні;

д) паталогічні;

е) анатомічні;

    72. Зміни, що проявляться під дією електромагнітних полів у вигляді головного болю, порушення сну, підвищеного стомлення, дратівливості, пітливості, випадання волосся, болей у ділянці серця, зниження потенції та ін. називаються

а) фізіологічні;

 б) функціональні;

в) морфологічні;

г) метеорологічні;

д) паталогічні;

е) анатомічні;

73. Гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля на робочому місці становить:

а) 0,5 В/м;

б) 0,5 кВ/м;

в) 5 кВт/м;

  г) 5 кВ/м;

д) 5 В/м;

е) 5 Вт/м²;

74. Припустимий час дії електромагнітного поля при напруженості 5 кВ/м становить:

а) 9 годин;

б) 4 години;

в) 6 годин;

г) 12 годин;

  д) 8 годин;

  е) 10 годин;

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры