Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика розрахунку карнизного освітленняСодержание книги
Поиск на нашем сайте Світлові карнизи – поширений спосіб освітлення, що є ефективним тільки при дотриманні певних технічних вимог до влаштування світлових карнизів. Елементи всіх розташованих в карнизі пристроїв, що не тільки світять, але і конструктивні, не повинні бути видні відвідувачам при всіх можливих їх положеннях у приміщенні. Кромка карниза не повинна екранувати випромінювачі від стелі. При дотриманні обох цих умов карниз повинен бути можливо дрібним, тобто якщо розглядати його як склепіння, мати відношення Sп/Sсв ближче до одиниці. Повинна бути забезпечена достатня рівномірність яскравості стіни над карнизом уздовж останнього (в ефективному карнизі не можна візуально визначити кількість ламп). Для цього відстань а від стіни до ламп повинна бути більше, а відстань між світловими центрами сусідніх ламп розжарювання не повинна перевищувати (1,5-1,7) а; як виняток, при лампах з прозорою колбою осі яких розташовані уздовж карниза, відстань може бутизбільшена до 1,9 а. Люмінесцентні лампи повинні у всіх випадках розміщуватися у вигляді суцільних ліній. При одній «нитці» ламп а повинне бути не менше 125-150 мм, при декількох рядах а може бути зменшено до 75 мм, але ряди ламп повинні бути взаємно зміщені за довжиною. Якщо треба забезпечити достатньо рівномірну візуальну яскравість плоскої стелі, то відношення ширини приміщення В до відстані карнизу від стелі hс не повинне перевищувати наступних значень:
При сферичних і циліндрових зведеннях візуальна рівномірність розподілу яскравості по зведенню забезпечується майже у всіх випадках. Коефіцієнт використовування установки карнизного освітлення рівний твору ККД самого карниза на коефіцієнт використовування світлового потоку карниза, рівний kп.р ., якщо розраховується освітленість підлоги або паралельної йому поверхні, і k п.с., якщо визначається середня освітленість стіни. ККД карниза із звичними лампами розжарювання або з люмінесцентними лампами може бути розрахований за формулою, отриманою з формули склепіння
де x – частка потоку джерел, падаюча на поверхню карниза, що відбиває, рівна відношенню двохгранного кута, в межах якого потік падає на цю поверхню, до 360°; r – коефіцієнт відбиття поверхні карниза;
Розрахунки МЕІ показали, що для карнизів з вказаними джерелами світла при зміні їх конструкції у вірогідних межах КПД залишається близьким до 0,60, причому, враховуючи значення r з достатньою обережністю прийнято рівним всього 0,5, враховуючи наявність в карнизі дротів і погано відбиваючих конструктивних частин. Значення kп.р знаходять з урахуванням ефекту зведення, але замінювати цей коефіцієнт на k ¢ п.р не слід, оскільки співвідношення висот може в даному випадку мінятися в широких межах. Враховуючи високу рівномірність освітленості при карнизному освітленні і переважаючу роль в парадних приміщеннях середньої освітленості, вважається за можливе при розрахунку карнизного освітлення не враховувати коефіцієнт z.
Приклади вирішення задач Зал має розміри А=24 м, В=12м, H= 8 м; на висоті 5 м по всіх стінах установлюється карниз. коефіцієнти відбиття стелі і стін вищий за карниз – 70%, решти поверхні стін – 50%, підлоги – 10%. Рівень розрахункової поверхні 0,8м. Варіант 1. потрібно одержати освітленість 75 Лк при k=1,5, застосовуючи звичайні лампи розжарювання. Площа приміщення (вона ж площа стелі): Sр=Sп=А ×В=288 м2; площа стін над карнизом: Sст к.=2×(Н-hк)×(А+В)=2 ×3 ×(24+12)=216 м2. Коефіцієнт відбиття умовної стелі на рівні карнизу:
знаходимо індекс приміщення
за таблицею в [1], інтерполюючи між значеннями і =1,75 і і =2,0 і r п =0,5 і r п =0,7 (інтерполяція по індексу не обов'язкова), знаходимо
значить
повний потік ламп, необхідний для забезпечення необхідного рівня освітленості:
враховуючи, що периметр карнизу рівний 72 м, можемо одержати набір рішень, наведений у вигляді табл.2.1.
Таблиця 2.1 – варіанти розміщення ламп у карнизі
Потужніші лампи є більш економічними і кращими в спектральному відношенні, але можливість прийняття того або іншого рішення в першу чергу диктується заданим розміром а, і якщо, наприклад а = 200мм, то, враховуючи відстань, що рекомендується, між лампами не більше (1,5-1,7) а, необхідно прийняти лампу 60 Вт.
Варіант 2. потрібно отримати освітленість 300 Лк при к=1,8 при застосуванні люмінесцентних ламп типу ЛБ. До визначення коефіцієнта використання включно розрахунок співпадає з першим варіантом. Повний світловий потік за другим варіантом складає:
при лампах ЛБ-80 необхідно:
якщо довжина лампи з патронами 1540 мм, то повна довжина всіх ламп 220м і в карнизі, що має периметр 72 м, лампи повинні бути розміщені в три суцільні нитки. При карнизах з дзеркальними лампами кКд карнизу підвищується до 0,8-0,9, в іншому розрахунок нічим не відрізняється від наведеного вище.
Список літератури
1. Г. Мешков В.В., Епанешников М.М. Осветительные установки: Уч. пособие для ВУЗов. – Μ.: Энергия, 1972.– 360 с. 2. Справочная книга по светотехнике / под ред. Ю.Б. Айзенберга. – М.: Энергоатомиздат, 1995.– 472 с. 3. ГОСТ 13878–74. 4. Кнорринг Г.М. и др. Справочная книга для проектирования электрического освещения/ Г.М. Кнорринг, И.М. Фадин, В.Н. Сидоров – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Энергоатомиздат, 1992.– 448 с. 5. СниП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение / Госстрой СССР.– М.: Стройиздат, 1980. 6. ДБН В. 2.5-23-2003.– К.: Госкомитет по строительству и архитектуре, 2004.
Додаток А Для лабораторної роботи № 1
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 94; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.008 с.) |