Бухгалтерська фінансова звітність

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 58 из 63Следующая ⇒

Загальні вимоги та порядок подання фінансової звітності. Вимоги щодо складання і подання фінансової звітності регламенту- ються Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звіт- ність в Україні”, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також Порядком подання фінансової звітності, затвердженого по- становою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (з на- ступними  змінами  і  доповненнями  від  12.10.2000  р.  №  1543;  від

31.12.2004 р. № 1777; від 26.05.2005 р. № 384; від 27.04.2006 р. №

601).

Під час підготовки фінансової звітності, формування її показ-

ників необхідно дотримуватись таких принципів:

– обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобо- в’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

– повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність по- винна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

– автономності підприємства, за яким кожне підприємство роз- глядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Осо- бисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фі- нансовій звітності підприємства;

– послідовності, який передбачає постійне із року в рік засто- сування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій зві- тності;

– безперервності  діяльності,  що  передбачає  оцінку  активів  і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльні- сть триватиме далі;

– нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отри- мання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в об- ліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надход- ження і сплати грошей;

– превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юри- дичної форми;

– історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

– єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітно- сті в єдиній грошовій оцінці;

– періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємст-

ва на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної та-

ємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Фінансова звітність подається:

– органам, до сфери управління яких належать підприємства;

– трудовим колективам на їх вимогу;

– власникам (засновникам) відповідно до установчих докумен-

тів;

– органам державної статистики згідно із законодавством;

– органам  Державного  казначейства  щодо  використання  бю-

джетних асигнувань;

– фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій щодо використання асигнувань, одержа- них з місцевих бюджетів.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважаєть- ся день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідова- ної) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Місячний звіт про використання бюджетних асигнувань пода- ється підприємствами не пізніше 5 числа місяця, наступного за звіт- ним, квартальний – не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річний – не пізніше 22 січня наступного за звітним року.

Об’єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, по-

дають власну та зведену фінансову звітність, якщо це передбачено

установчими документами, Мінекономіки і Мінфіну щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не піз- ніше 15 квітня наступного за звітним року. В такому ж порядку пода- ють власну і зведену фінансову звітність об’єднання підприємств, утворені за рішенням Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підпри- ємств.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фі- нансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізні- ше 15 квітня наступного за звітним року.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає лік- відаційний Баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів.

Відкриті акціонерні товариства зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

Періодична бухгалтерська звітність. Основу періодичної бух- галтерської звітності складає квартальна звітність. До складу кварта- льної звітності входить Баланс підприємства і Звіт про фінансові ре- зультати. Квартальна бухгалтерська звітність подається не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним періодом органу управління під- приємством (управлінню агропромислового розвитку), засновникам підприємства, податковій адміністрації, органу державної статистики, банківській установі (при залученні кредитних коштів).

Крім зазначених звітних документів, сільськогосподарські під- приємства подають в податкову адміністрацію відповідну звітність по податках і зборах.

У квартальному Балансі залишки показують по статтях на поча- ток року і на кінець звітного періоду (кварталу) у тис. грн. Основою для його складання є Головна книга. У зв’язку з тим, що сільськогос- подарські підприємства фактичну собівартість продукції визначають в кінці року, окремі статті квартального Балансу мають розрахунко- вий характер (затрати, фінансовий результат, продукція та ін.).

Одночасно з квартальним Балансом подається Звіт про фінансо-

ві  результати.  Для  заповнення  звіту  використовують  дані  Головної

книги, Журналів-ордерів і Відомостей до них, інших регістрів, в яких ведуть рахунки доходів і витрат. Так як фінансовий результат визна- чається в кінці звітного року, у квартальному звіті цей показник ви- значають розрахунковим методом.

Періодична бухгалтерська звітність підписується керівником і головним бухгалтером підприємства, які несуть відповідальність за достовірність її показників.

Організація робіт і складання річної бухгалтерської (фінан- сової) звітності. Складання річної бухгалтерської звітності є завер- шальним етапом в організації звітності, тому від його проведення за- лежить достовірність звітних показників. Річна звітність вимагає про- ведення певних підготовчих робіт, а саме: інвентаризації товарно- матеріальних цінностей, коштів, незавершеного виробництва; взаємо- звірки розрахунків з різними підприємствами; визначення фактичної собівартості продукції, робіт і послуг та закриття рахунків з обліку витрат; проведення індексації залишків основних засобів та нематері- альних активів і інших товарно-матеріальних цінностей; регулювання залишків валютних коштів на дату складання звітності та інші важли- ві роботи.

Спочатку проводять інвентаризацію всіх цінностей, результати інвентаризації відображають на рахунках бухгалтерського обліку. Пе- ревіряють правильність записів у регістрах бухгалтерського обліку і виправляють виявлені помилки.

Відповідальним етапом є проведення робіт по визначенню фак- тичної собівартості продукції, списанню калькуляційних різниць і за- криттю затратних рахунків. На сільськогосподарських підприємствах розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг) здійснюється в та- кій послідовності:

1) розподіляються між окремими об’єктами обліку витрати на утримання необоротних активів;

2) визначається фактична собівартість робіт та послуг допомі-

жних виробництв;

3) розподіляються загальні витрати на зрошення та осушення земель, їх вапнування та гіпсування, утримання полезахисних смуг;

4) списується  на  сільськогосподарські  культури,  що  запилю-

ються, частина витрат бджільництва;

5) списуються з витрат основного виробництва суми надзви-

чайних втрат;

6) розподіляються бригадні, фермські, цехові та загальновиро-

бничі витрати;

7) підраховується загальна сума виробничих витрат по об’єктах обліку;

8) визначається фактична собівартість продукції рослинництва;

9) розподіляються витрати з утримання кормоцехів;

10)  визначається фактична собівартість продукції тваринництва;

11)  визначається фактична собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки сільськогосподарської продук- ції;

12)  визначається собівартість товарної продукції рослинництва,

тваринництва та підсобних промислових виробництв.

У кінці року після визначення фактичної собівартості продукції, робіт і послуг списують калькуляційні різниці (доводять планову со- бівартість до рівня фактичних витрат). В результаті рахунки по обліку витрат на виробництво закривають, крім рахунків, по яких залиша- ється незавершене виробництво. Визначають залишки по кожному рахунку Головної книги. Після цього приступають безпосередньо до складання форм річної звітності.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов