Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми іменників третьої відміниСодержание книги
Поиск на нашем сайте Однина Іменники третьої відміни в називному відмінку однини закінчуються на м’який приголосний основи (тінь, сіль, вісь, міць, паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому були м’якими (любов, річ, подорож). Виняток становить іменник мат и, що має флексію -и. У родовому, давальному, місцевому відмінках іменники третьої відміни мають флексію -і (кров і, сол і, подорож і). Кореневий звук [ і ] (з давніх [ о ], [ е ]) в іменниках третьої відміни відповідно до історичної закономірності у відкритому складі переходить у [ о ] чи [ е ] (п і ч - п е чі, в і сь - о сі, р і ч - р е чі, ос і нь - ос е ні). В орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають флексію -у (графічно -ю). Кінцевий приголосний основи, якщо він стоїть після голосного перед -у (-ю), подовжується і на письмі передається у вигляді подвоєння (зустрі ччю, осі нню, сі ллю, паморо ззю). Якщо основа закінчується двома приголосними, подовження у вимові і подвоєння на письмі немає (радіс тю, якіс тю, жов чю). Немає подовження приголосного і в тому випадку, коли основа іменника закінчується губним приголосним або -р (любо в’ю, маті р’ю). Клична форма в іменниках третьої відміни твориться в окремих випадках за допомогою флексії -е за аналогією до іменників першої відміни м’якої і мішаної груп (тін е, радост е, мудрост е). Парадигма третьої відміни
Множина У називному і знахідному відмінках множини іменники третьої відміни мають флексію -і: ноч і, віст і, тін і, матер і. У родовому відмінку виступає флексія -ей: доповід ей, печ ей, сол ей, віст ей, ос ей, повіст ей. Флексію -ів приймає іменник мати: матер ів. У давальному, орудному і місцевому відмінках виступають одні і ті самі флексії, що і у іменників першої і другої відмін. Форми іменників четвертої відміни. Однина Форми називного і знахідного відмінків однини в іменниках четвертої відміни творяться флексією -а (графічно -я): курч а, дівч а, ягн я, порос я, вим’ я. У родовому відмінку іменники з суфіксом -ат (-ят) мають флексію -и (курчати, теляти), а іменники з суфіксом - ен- виступають з флексією -і (імен і, племен і) або -а (-я): ім ’я, сім’ я, тім’ я. У давальному і місцевому відмінках виступає флексія -і (курчат і, хлоп’ят і, племен і, тімен і). У місцевому відмінку іменники типу тім’я, вим’я можуть виступати без суфікса: на тім’ї, на вим’ї. В орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат- (-ят-). Флексія -ам (-ям) приєднується до кореня: лош ам, хлоп’ ям. Іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми: ім’ ям і імен ем, тім’ ям і тімен ем. У літературній мові переважають форми із флексією -ям. Множина У називному відмінку множини іменники четвертої відміни мають суфікси -ат- (-ят-), -ен- і флексію -а (-я): дівчат а, гусят а; племен а, тімен а, але вим’ я. У родовому відмінку множини іменники мають чисту основу: хлоп’ят, телят, імен, племен, але вим’їв, тім’їв. Форми давального, орудного і місцевого відмінків множини в іменниках четвертої відміни мають ті ж самі флексії, що й в усіх відмінах. У знахідному відмінку в назвах істот переважає форма, спільна з родовим (загнав курчат, кликав поросят, пас ягнят і ягнята), а в назвах неживих предметів виступає форма, спільна з називним (коліщата, племена). Парадигма четвертої відміни
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-26; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.011 с.) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||