В досконалення технології виробництва молока та стану відтворення Поголів’я врх

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

У господарстві розводять українську червоно-рябу молочну породу корів, яка створена схрещуванням червоно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби".

Тварин червоно-рябої молочної породи розводять у всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т. ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників.

Жива маса дорослих корів — 600—650 кг, бугаїв — 850— 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290—300 кг, у 18 — 400—420 кг, бугайці — відповідно 380—400 і 500—520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості.

Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000—8000 кг молока жирністю 3,6—3,8%. Корови-рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11 лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-1541 за 10 лактацій — 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру.

Як показали результати численних досліджень, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи. Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900—1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять 0,9—1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку — 6,5—7,2 к. од.

Екстер'єрні особливості. Тип будови тіла тварин червоно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважають ровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. У них більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо "підсушений", міцний кістяк.

Порода в цілому та її внутрішньопородні формування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності, технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин "в собі".

Відтворювальна здатність. За цим показником тварини червоно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85—100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі.

Бугаї-плідники породи за об'ємом еякуляту, концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються від аналогів вихідних порід.

Генеалогічна структура породи включає три внутрішьопородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводські типи (київський, подільський, харківський), шість ліній: Монтфреча 91779 КЧП-540, Суддина 1688624 КЧП-749, Астронавта 1696984 КЧП-735, Ельбруса 897 КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607 і 55 високопродуктивних родин.

Особливості генетичної структури за групами крові. Новій породі притаманна висока частота антигенів A, C, E, F, L, H' (більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1, М, U', Н". За антигенами А, С, X1, U' порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, L наближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, як R2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і — 12,2% у голландської породи), Ш (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними є фактори U і Н".  За алелями системи В груп крові найвищу частку мають ВОY, ВОУD' і ОJ'К'О', що свідчить про її чітку диференціацію порівняно з вихідними породами.

Резистентність. За даними дослідників, червоно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу.

Перспективи розведення породи — використання тварин червоно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, де створені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу. Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся [33].

На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я [35].

На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції.

Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі— 6, ремонтні телиці— 15, надремонтний молодняк— 44% загального поголів’я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока,— відповідно 60, 11, 25 і 4%.

Планові розробки раціональної структури стада є основою складання його обороту, тобто руху (зміни) складу статево-вікових груп окремих видів худоби протягом певного періоду, організованого відповідно до планових вимог господарства і з урахуванням природних умов відтворення поголів’я худоби. Оборот стада господарства планують з таким розрахунком, щоб не тільки виконати договірні зобов’язання з реалізації продукції і покрити внутрішньогосподарські потреби в ній, а й створити передумови для збільшення виробництва продукції в наступні роки. У господарствах складають річний, сезонний, квартальний і помісячний оборот стада.

Оборот стада є джерелом вихідних даних для розрахунків виробництва продукції тваринництва, потреби в кормах, тваринницьких приміщеннях, витрат на формування стада, поточних витрат, а також для визначення потреби в робочій силі. Плануючи оборот стада, враховують вплив природних і організаційно-господарських факторів. До перших належать перехід тварин з однієї вікової групи в іншу впродовж певного календарного строку, тривалість періоду розплоду, строки настання й досягнення статевої і повної фізичної зрілості; до других— сезони продажу продукції, найраціональніші календарні строки парування й отелення, економічно вигідні строки використання маточного поголів’я, строки вирощування молодняку для тих чи інших цілей, раціональні строки парування молодняку, строки кастрації, тривалість і характер відгодівлі окремих груп тварин.

Річний оборот стада в галузі тваринництва складають на основі попередньо розробленого помісячного обороту стада, що значно підвищує точність та обґрунтованість планових розрахунків. У їх основу покладено такі природні та організаційно-економічні умови відтворення стада:

ü відтворення стада просте і здійснюють його за рахунок власного приплоду молодняку;

ü вік телиць при паруванні становить 18 місяців, період тільності корів— 285 днів, середня довготривалість сервіс-періоду в господарстві прийнята 58 днів, а сухостійного— 60 днів, штучно запліднених телиць переводять у нетелі після ректального обстеження на 3-му місяці тільності. У віці 6 місяців вибраковують 15% телиць, що йдуть на відтворення стада, 5%— у віці 18 місяців (перед паруванням) і 5%— після ректального обстеження на тільність;

ü вихід телят від поголів’я спарованих корів становить 94%; маса теляти при народженні— 30кг; щодо них передбачається відхід 2% від кількості одержаного приплоду;

ü оборот стада закінчений. Відтворення стада просте. Середня норма вибраковування корів становить 25% (корів вибраковують через 7 місяців після отелу), з них 20% вибраковують без включення в контингент корів, що підлягають штучному заплідненню, а решту— через яловість, хвороби та інші причини. На жаль, у цьому господарстві, як і в більшості підприємств України, склалась неефективна система вибраковування корів, яких вибраковують у першу чергу не за показником їхньої низької продуктивності, а через хвороби (табл.14).

На особливу увагу заслуговує план парування і надходження приплоду. Його складають таким чином, щоб забезпечити:

ü ефективні строки виробництва і реалізації продукції;

ü раціональне використання дешевих зелених кормів.

Таблиця 14 – Причини вибраковування корів (%)

Щодо великої рогатої худоби приплід у плановому році буде одержано від корів і телиць, спарованих з квітня по грудень звітного року, а також у першому кварталі планового року. Для складання плану парування корів у січні—липні потрібна зоотехнічна інформація щодо їх отелень у червні—грудні звітного року.

У планово-економічній роботі підприємства широко використовують показник умовного поголів’я (для обчислення рівнів насиченості господарства поголів’ям худоби, забезпеченості кормами тощо). При цьому застосовують такі коефіцієнти: корови, бики-плідники— 1,0; молодняк, старший за 1 рік— 0,5; телята до року— 0,125; свині дорослі— 0,5; підсвинки, старші за 4 місяці— 0,25; поросята до 4 місяців— 0,05; вівці й кози дорослі— 0,1, ягнята— 0,06; коні дорослі— 1,1; молодняк коней, старший за 1 рік— 0,8; лошата до року— 0,25; кролики— 0,02; птиця— 0,02.

На підставі потреби підприємства в продукції тваринництва, атакож запланованих продуктивності худоби і птиці, структури й обороту стада визначають плановий обсяг виробництва продукції. Виробництво м’яса планують за трьома показниками: вирощування, реалізація в живій та забійній масі. Так, валова продукція вирощування складається з маси приросту тварин за рік, живої маси приплоду за винятком падежу тварин і визначається за формулою:

П = (A + Б) – (В + С),

де П— продукція вирощування худоби і птиці в живій масі (приріст); A— жива маса поголів’я худоби і птиці на кінець планового року; Б— жива маса худоби і птиці, яку планують до вибуття (продаж відповідно до укладених договорів, забій у господарстві, продаж племінної та іншої худоби, інше вибуття за винятком падежу худоби; В— жива маса худоби і птиці на початок планового року; С— жива маса придбаної худоби і птиці й тієї, що надійшла зі сторони.

Обчислена продукція вирощування худоби і птиці в цілому щодо даного їх виду перевіряється аналогічним розрахунком за кожною статево-віковою групою.

Валовий приріст за рік визначають множенням середньорічного поголів’я на середньодобовий приріст живої маси і на 365 днів. Загальна маса одержаного приросту по господарству має відповідати даним госпрозрахункових планів ферм. Для перевірки правильності розрахунків стосовно живої маси доцільно провести балансовий розрахунок:

A = В + Г + Д – М,

де Г— маса придбаної худоби, приплоду і поголів’я, переведеного з інших груп, Д— валовий приріст за рік; M— маса худоби, яка вибула.

Продукцію вирощування худоби і птиці, виробництво молока та яєць за кварталами і місяцями року планують виходячи із середнього поголів’я відповідних статево-вікових груп за певний період (інформація береться з додатково складеного планового помісячного руху худоби і птиці) і запланованої їхньої продуктивності. При цьому доцільно враховувати фактичні дані щодо продуктивності тварин і виробництво продукції за місяцями і кварталами у попередні роки.

Планування реалізації продукції тваринництва за кварталами року здійснюють виходячи із запланованих обсягів виробництва і додатково складених балансів виробництва і розподілу тваринницької продукції за кварталами. При цьому необхідно враховувати різкі коливання внутрішньогосподарських виробничих потреб у молоці через нерівномірність надходження приплоду.

У господарстві маються 2 пункти штучного осіменіння. Осіменяють корів і телиць ректо-цервікальним способом. Для цього використовується шприц-пістолет, який складається з тонкої металевої трубки і штовхача та одноразовий полімерний чохол.

Сперму у пайетах. Завозять із Київської області, Бориспільського району, «Генетичні ресурси».

Таблиця 15 – Оцінка бугая-плідника Люкка Ред. DE 05 79108198 за якістю нащадків

Тварин в охоті виявляють за рефлексом нерухомості під час прогулянок.

Корів після розтелення осіменяють через 30-45 днів, телиць – при досяганні віку 15-18 міс. і живої маси 340 кг.

Вихід телят за 2009 р. – 99,8%.

Заплідненість після І осіменіння у корів – 60%, у телиць – 70-75%.

На 2010 р. планується вихід телят на рівні 95-100%.

Найбільш плодотворним є осіменіння корів та телиць у період травень-липень.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров