Класифікація інтернаціоналізмів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 7Следующая ⇒

Є три принципи класифікації інтернаціоналізмів:

. Принцип вмотивованості.

. Класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення.

. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

За способом запозичення інтернаціоналізми можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою [1, с.56].

За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології - на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов - латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

В.В. Акуленко, кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, звертає увагу не лише на вимову чи написання, але й на вмотивованість, або "внутрішню форму" знаків, включаючи їх синхронічну характеристику, "буквальне значення", що враховується носіями даної мови. При цьому роль можуть грати всі три принципіально можливі типи вмотивованості:

- фонетична, тобто прямий зв’язок вимови зі значенням;

- морфологічна, тобто словотворча структура складних й похідних слів;

- семантична, тобто синхронічно відчуване непряме значення у межах семантичної структури багатозначного слова.

З морфологічною вмотивованістю слів можна зіставити також вмотивованість усталених словосполучень (в тому числі й термінологічних), котра визначається значеннями складових слів, їх морфологічною формою й синтаксичними відносинами [1, с.142].

Таким чином основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, чи "внутрішня форма". Три типи вмотивованості зображено на Рис.2.1:

Рис.2.1 Типи вмотивованості.

В.В. Акуленко пропонує свій принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків:

. Слова, об’єднані схожістю значення, вимови, написання та вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою;

. Слова, основи, морфеми, об’єднані схожістю значення, вимови та написання (атом);

. Слова, об’єднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не написання - спостерігається в мовах з різними системами письма та принципами написання (наприклад, інтернаціональні слова європейського походження в мовах Близького Сходу з консонантним письмом або в мовах Південної Азії зі складовим письмом);

. Слова, морфеми та словосполучення, об’єднані спільністю значення, написання та вмотивованості при різній вимові, мають місце насамперед у мовах з загальною ієроґліфічною писемністю (наприклад, китайські елементи у японській та (частково) у корейській мові;

. Слова, основи, морфеми, що об’єднуються схожістю лише значення та вимови при різниці у написанні та мотивації, насамперед у мовах з різними системами письма;

. Слова, об’єднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові та вмотивованості - у мовах зі спільною ієроґліфічною базою;

. Слова та форми, що об’єднані схожістю значення та вмотивованості (але не вимови та написання): укр. хмарочос, рос. небоскрёб, анґл. sky-scraper, фр. racleur de ciel, іт. grattacielo, ісп. rascacielos, рум. zg î rie-nori, латиськ. debesskrapis, індонез. pentjakar langit; або укр. крокодилові сльози, болг. крокодилски сълзи, анґл. crocodile tears, нім. Krokodilsträne, іт. lacrime de crocodillo, рум. lacrimi de crocodil [1, с.256].

За вибором джерела виділяєтьлся чотири типи інтернаціональних форм:

) чисто латинські або грецькі слова (omnibus);

) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie);

) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (рос. спутник);

) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo - від лат. fluxus) [20, с.75].

З точки зору перекладача інтернаціоналізми можна умовно розділити на дві групи:

Рис.2.2 Класифікація з точки зору перекладача

Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів є частковими інтернаціоналізмами, а повні інтернаціоналізми - це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.

Отже, є три принципи класифікації інтернаціоналізмів. Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США