Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Участь держави, автономної республіки
Содержание книги
- У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
- Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
- Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
- Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
- Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
- Суд може змінити структуру управління установи, якщо це необхідно внаслідок зміни мети установи або з інших поважних причин.
- З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
- Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
- Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
- За рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
- У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
- Іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
- Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
- Призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
- І. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
- Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
- Стаття 146. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю
- Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
- Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
- IvHnia перша, оагальні положення, Розділ
- Цей договір не є установчим документом товариства.
- І. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
- Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
- Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів встановлюються цим кодексом та іншим законом.
- Видача паю, виплата вартості паю та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.
- Участь держави, автономної республіки
- Стаття 175. Відповідальність за зобов'язаннями територіальних громад
- Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовуєть для здійснення підприємницької діяльності.
- Книга перша. Загальні положення. Розділ ill
- Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
- Іунига перша, загальні положення. Розділ IV
- Інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
- Стаття 215. Недійсність правочину
- У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
- Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- Сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
- Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
- Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
- Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
- Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
- Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
- Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
- Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
- Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.
- У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
- Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
- Перелік особистих немайнових прав, які встановлені конституцією України, цим кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
- Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
Глава 9
ПРАВОВІ ФОРМИ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ,
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ,
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
Стаття 167. Правові форми участі держави у цивільних відносинах
і. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
2. Держава може створювати юридичні особи публічного права (дер
жавні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, вста
новлених Конституцією України та законом.
3. Держава може створювати юридичні особи приватного права
(підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загаль
них підставах, якщо інше не встановлено законом.
1. Держава — це суверенна, політико-територіальна організація влади, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а тако* здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
Держава, порівняно з іншими суб'єктами цивільно-правових відносин, наділена цілою низкою особливостей. Вона передусім є владним суб'єктом публічних відносин (відносин субординації), а це накладає певний відбиток на специфіку її участі у цивільно-правових відносинах.
Здійснення державою публічно-владних повноважень полягає в тому, що вона є не просто носієм влади, а таким носієм, що наділений суверенітетом на
232
Стаття 167 всій її території (ст. 2 Конституції України). Наявність суверенітету держави %: означає, що вона у межах своєї території здійснює найвищу владу порівняно з ! іншими владними суб'єктами (внутрішній суверенітет), а у зовнішніх відносинах є єдиним суб'єктом, діяльність якого незалежна від волі інших суб'єктів міжнародного права (інші держави, міжнародні організації тощо), що проявляється у забороні останнім втручатись у внутрішні справи держави (зовнішній суверенітет).
Привілейоване становище держави у публічних та зовнішньополітичних відносинах не повинно позначатися на її участі у цивільно-правових відносинах. Тому в ч. 1 ст. 167 ЦК законодавець чітко закріпив норму, згідно з якою держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Згідно з п. 2 ст. 2 ЦК держава є суб'єктом публічного права. При цьому, як єдиний та неподільний суб'єкт, бере участь у цивільних правовідносинах безпосередньо через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави, своїми діями створюють для неї цивільні права та обов'язки, або опосередковано через створювані нею юридичні особи.
2. Держава наділена можливістю створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та у порядку, встановлених Конституцією України та законом. Створюючи ті чи інші юридичні особи, держава наділяє їх певним майном та здійснює відповідний контроль за їх діяльністю. Юридичним особам публічного права держава пере->. дає майно у відповідне обмежене речове право, фактично залишаючись власником цього майна.
Відповідно до ГК держава здійснює управління державним сектором еко-| номіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб'єктами гос-; подарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді: яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує дер-I жаві право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. По- ц вноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки — KM України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господа-I рювання визначаються законом. Також законом можуть бути визначені види І господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним І підприємствам, установам і організаціям. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-госпо-I дарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господа-I рювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі і права господарського відання або права оперативного управління. Правовий і статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки виз-і начається уповноваженими органами управління відповідно до вимог ЦК та інших законів. Відносини органів управління з цими суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах. Держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені ЦК, враховуючи особливості правового статусу цих суб'єктів.
Законодавством України про навчальні заклади, зокрема законами України ■ «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»
233
|
