Персонал підприємства та продуктивність праці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 10Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

200. Персонал підприємства – це:

а) працівники, які мають високий рівень кваліфікації та певний досвід роботи на підприємстві;

б) промислово-виробничий персонал підприємства;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи;

г) непромисловий персонал підприємства.

201. Категорії, на які поділяється персонал підприємства залежно від виконуваних функцій:

а) промислово-виробничий персонал підприємства та непромисловий персонал підприємства;

б) робітники, службовці, спеціалісти, керівники;

в) основні й допоміжні;

г) постійні працівники та працюючі за сумісництвом.

202. До трудових ресурсів відносять:

а) чоловіків-16-60 років, жінок - 16-55(60) років;

б) чоловіків-16-70 років, жінок - 16-55(60) років;

в) чоловіків-16-60 років, жінок - 16-50 років;

г) чоловіків-16-61 років, жінок - 16-45 років.

203. До складу промислово-виробничого персоналу підприємства входять працівники:

а) зайняті в цехах допоміжного виробництва підприємства;

б) зайняті в цехах основного, допоміжного господарства та сфері управління;

в) підрозділів суспільного харчування та медично-санітарних установ, які знаходяться на балансі підприємства;

г) підрозділів житлово-комунального господарства підприємства.

204. До основного виробничого персоналу відносяться:

а) працівники, що безпосередньо задіяні в процесі перетворення матеріальних ресурсів в продукцію;

б) працівники, що виконують функції обслуговування основного виробництва;

в) працівники, що виконують спеціальні функції, які забезпечують виробничу діяльність;

г) працівники, які здійснюють технічне керівництво та консультування.

205. Основним угрупуванням персоналу підприємства є ділення його за:

а) виконуваними функціями;

б) за віком;

в)за регіоном мешкання;

г) за датою прийняття на роботу.

206. Працівник, який відноситься до молодшого обслуговуючого персоналу:

а) кур'єр;

б) інжінер;

в) бухгалтер;

г) менеждер.

207. Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, прийнятих на роботу на строк один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільненні від праці за хворобою чи інших причин, називають:

а) наявна;

б) обліковою;

в) середньообліковою;

г) середня наявна.

208. Для планування чисельності персоналу підприємства основним угрупуванням персоналу на підприємстві є ділення його:

а) за регіоном мешкання;

б) за віковою ознакою;

в) відповідно до характеру функцій, що виконуються;

г) за стажем робітників.

209. До службовців відносяться працівники які:

а) обслуговують службові і інші невиробничі приміщення;

б) виконують адміністративні функції за підготовкою та оформленням документації;

в) здійснюють керівництво виробничим процесом;

г) обслуговують службові приміщення.

210. В залежності від складу трудових затрат розрізняють:

а) подетальну трудомісткість;

б) неповну трудомісткість;

в) повну трудомісткість;

г) часткову трудомісткість.

211. За рівнем кваліфікації відрізняють такі групи робітників:

а) без освіти; малокваліфіковані; висококваліфіковані;

б) некваліфіковані;малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані.

в) малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані;

г) без освіти; кваліфіковані; висококваліфіковані.

212. Якщо планова трудомісткість програми дорівнює 425 тис. нормо-годин, корисний фонд часу одного робітника - 420 годин у кварталі, коефіцієнт виконання норм виробітку - 1,2, то чисельність відрядників буде дорівнювати:

а) 861 чіл.;

б) 843 чіл.;

в) 840 чіл.;

г) 870 чіл.

213. Планову чисельність робітників-відрядників (Ч_пл) можна визначити за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

де Ч_б — базова чисельність основних робітників;

ΔВП — темп приросту обсягу валової продукції;

— приріст чисельності основних робітників у плановому році;

Т — сумарна трудомісткість виробничої програми;

Ф_е — дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового робітника;

К_вн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку по підприємству;

Н_в — годинна норма виробітку одного робітника;

Р — планова кількість виробів;

М — загальна кількість одиниць устаткування, яка обслуговується;

С — кількість змін роботи устаткування;

К_сп — коефіцієнт спискового складу;

Н_об — кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат.

214. Спеціальність — це:

а) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;

в) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;

г) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

215. Спеціальність – це:

а) вид діяльності, що має специфічні особливості і вимагає додаткових знань і навичок;

б) вид діяльності, що вимагає практичних навичок;

в) ступінь підготовленості працівника до виконання робіт певної складності;

г) вид діяльності, що вимагає певної теоретичної підготовки.

216. Продуктивність праці-це:

а) показник, що характеризує ефективність праці;

б) здатність праці випускати певну кількість продукції за одиницю часу;

в) затрати живої праці;

г) сукупність властивостей людини як робочої сили.

217.Рівень продуктивності праці можна охарактеризувати показником:

а) економія часу;

б) виробіток;

в) темпи росту продуктивності праці;

г) норма часу.

218. Рівень виробітку (П) обчислюється за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

де Ч — чисельність промислово-виробничого персоналу;

ВП — обсяг випуску продукції;

Ч_пл —– планова чисельність промислово-виробничого персоналу;

Ч_баз — базова чисельність промислово-виробничого персоналу;

ВП_пл — плановий обсяг випуску продукції;

ВП_баз — базовий обсяг випуску продукції.

219. Відрізняють такі види продуктивності праці:

а) продуктивність індивідуальної праці; суспільної праці;

б) продуктивність колективної праці; суспільної праці;

в) продуктивність суспільної праці, колективної праці;

г) продуктивність колективної праці; індивідуальної праці.

220. Чинники, які впливають на рівень продуктивності праці, за змістом поділяють на такі групи:

а) економічні, ергономічні, матеріально-технічні, організаційні, галузеві;

б) економічні, матеріально-технічні, фізіологічні, психологічні, галузеві;

в) економічні, кваліфікаційні, матеріально-технічні, організаційні, соціальні;

г) економічні, матеріально-технічні, організаційні, соціальні, галузеві.

221. Обсяг товарної продукції базисного року = 120000, середньорічна чисельність працівників у базисному році =178. Середньорічний виробіток товарної продукції (виробіток) на одного працюючого складе:

а) 674;

б) 120178;

в) 679;

г) 0,0015.

222. В результаті модернізації продуктивність литтєвого обладнання на приладобудівному підприємстві у звітному році зросла на 22%, що обумовило зниження трудомісткості литтєвих робіт на:

а) 28,2%;

б) 16,5%;

в) 18,0

г) 25,4%.

223. Трудомісткість складальних робіт у звітному році на машинобудівному підприємстві зменшилася на 10 %, що обумовило зростання середнього виробітку складальників на:

а) 9,0%;

б) 12,5%;

в) 8,0

г) 11,1%.

224. Трудомісткість складальних робіт у звітному році на машинобудівному підприємстві зменшилася на 18 %, що обумовило зростання середнього виробітку складальників на:

а) 16%;

б) 22%;

в) 24;

г) 15%.

225. У звітному році темп приросту товарної продукції, продуктивності праці та чисельності працюючих склав відповідно 8,4%, 4,5% і 1,8%. Частка приросту обсягу продукції за рахунок підвищення продуктивності праці складе:

а) 53%;

б) 79%;

в) 0,40;

г) 0,46.

226. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника включає фонд часу:

а) календарний, плановий, фактичний;

б) плановий, квартальний, фактичний;

в) ефективний, нормативний, дійсний;

г) календарний, номінальний, ефективний.

227. Календарний фонд 365 днів, вихідні 110, святкові 10, 1 зміна, робочий день 8. Режимний фонд часу дорівнює:

а) 1960;

б) 1704;

в) 2454

г) 715.

228. Робітників 26, 1 зміна, коефіцієнт приведення явочної чисельності до списочної 1.05. Кількість робочих місць дорівнює:

а) 24.76;

б) 3.1;

в) 23.02;

г) 27,3.

229. Показник технічної озброєності праці визначається як:

а) різниця між кількістю введеного і виведеного з експлуатації обладнання протягом календарного року;

б) відношення середньорічної вартості основних фондів до чисельності ПВП;

в) відношення введених в експлуатацію протягом року основних фондів до чисельності ПВП;

г) відношення вартості активної частини основних фондів до чисельності ПВП.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману