Методичні рекомендації до індивідуальних науково-дослідних завдань

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Індивідуальні завдання, як форма організації навчального процесу, мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань студентів. Студент обирає тему індивідуальної роботи, яку розкриває у формі реферату (згідно основних вимог щодо написання реферату), обсягом до 20 сторінок формату А-4, та друга частина індивідуального завдання

Індивідуальні завдання повинні формувати уміння студентів індивідуально працювати над рекомендованим матеріалом, свідомо висловлювати і захищати власну точку зору, орієнтувати студентів на засвоєння та закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвивати самостійне мислення, навички розумової праці.

Індивідуальна робота студента оцінюється від 0 – до 100 балів.

Перелк індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Вчення про поняття і філософське пізнання та мислення.

2. Основні прийоми утворень понять та їх науково - пізнавальні функції.

3. Визначення як операція розкриття змісту понять.

4. Арістотель про визначення понять.

5. Вчення Ф.Бекона та Т. Гоббса про визначення понять.

6. Типи визначень понять та їх пізнавальна і методологічна роль.

7. Класифікація понять та її значення для економічної юридичної діяльності.

8. Роль визначень у науці.

9. Класифікація та її роль у науці.

10. Труднощі класифікації соціальних об'єктів.

11. Особливості вивчення понять в юридичних науках.

12. Специфіка суджень як форми відображення дійсності.

13. Роль запитань у пізнанні.

14. Класифікація суджень: Арістотель та сучасність.

15. Судження та речення. Логічний аналіз речень, які виражають судження.

16. Правила постановки запитань.

17. Проблема модальності суджень у філософії І.Канта.

18. Класифікація суджень у філософії І. Канта і її методологічне значення.

19. Закони науки і судження, їх зв'язок і функції у пізнанні.

20. Доведення і спростування суджень у суді.

21. Процедура довення і спростування суджень в математиці.

22. Юридична теорія і практика та проблеми істинності модальних суджень.

23. Кант про природу суджень та їх функції.

24. Методологічна функція законів логіки при аналізі соціально-політичних, економічних процесів.

25. 3акон тотожності як важлива умова правильного мислення.

26. Логічні помилки, які виникають при порушенні законів логіки.

27. Ф.Бекон і Т. Гоббса про закони логіки.

28. Вчення Г. Лейбніца про поняття і основні закони логіки.

29. Г. Лейбніц про закон тотожності.

30. Закони логіки та наукове пізнання.

31. Поєднання індукції та дедукції в пізнанні.

32. Спостереження та експеримент.,. їх роль в індуктивному методі пізнання.

33. Умовиводи із суджень з відношеннями.

34. Роль аналогії в пізнанні економічних процесів.

35. Роль гіпотези у пізнавальній діяльності.

36. Пізнавальна роль гіпотези.

37. Логічні основи наукових досліджень.

38. Сутність наукового передбачення.

39. Види соціальних прогнозів.

40. Економічні прогнози та їхні особливості.

41. Роль аналогії в діяльності економіста і юриста.

42. Роль гіпотези у розвитку науки.

43. Використання аналогії в науці і техніці.

44. Софізми та парадокси. їхнє значення для розвитку мислення.

45. Логіка і мистецтво полеміки.

46. Логічні основи переконання.

47. Спростування та його логічна та юридична функції.

48. Коректні та некоректні засоби ведення суперечки.

49. Логічна культура ведення дискусії та суперечок у професійному становищі економіста (юриста).

50. Логічне обґрунтування Конституції України.

51. Логічна структура юридичного документа.

52. Доведення і спростування суджень у суді.

53. Дискусія полеміка, диспут, дебати.

54. Поради полемісту.

55. Чи можна обійтись без суперечок?

56. Софізми ж вид інтелектуального шахрайства.

57. Софізми в античній філософії і логіці.

58. Логічні помилки в софізмах.

59. Апорії Зенона і їх сучасне трактування.

60. Парадокси і сучасна логіка.

61. Парадокси і софізми та к значення для розвитку філософської думки.

62. Природи логічної помилки.

63. Значення дискусії у науці.

Підсумковий контроль

Формою поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є:

- індивідуальне науково-дослідне завдання.

Не пізніше ніж за десять днів до початку сесії студенти повинні надати виконані індивідуальні завдання на перевірку.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100 бальною шкалою, а саме: індивідуальне науково-дослідне завдання - в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

При оцінці знань та вмінь студентів з дисципліни «Логіка» враховується до уваги:

- повнота знань, глибина та оперативність мислення, вміння аналізувати та доводити власні судження;

- вміння обґрунтовано вирішувати професійні завдання, ступінь самостійності в оволодінні програмним матеріалом з дисципліни;

- уміння логічно й аргументовано доводити істину або спростувати хибні положення.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология