Тема 4. Основні закони логіки. Умовиводи. Дедуктивні умовиводи

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Що таке умовиводи, види умовиводів: безпосередні й опосередковані (дедуктивні, індуктивні, традуктивні). Правильність та істинність міркувань. Поняття силогізму; простий категоричний силогізм; структура простого категоричного силогізму (засновники: більший і менший, висновок, терміни: середній і крайній (більший і менший)). Модуси простого категоричного силогізму (загальні поняття). Складні, скорочені і складно-скорочені категоричні силогізми (полісилогізм, ентимема, сорит, епіхейрема). Безпосередні умовиводи (перетворення, обернення, протиставлення предикату). Силогізм зі складаними і простими засновниками (розподілово-категоричний, умовно-категоричний, умовно-розділовий).

Тема 5. Індуктивні та традуктивні умовиводи

Індуктивний умовивід та його структура. Правила індукції. Види індукції (повна і неповна індукція; види неповної індукції). Метод наукової індукції. Індуктивні висновки про причинний зв’язок; методи встановлення причинного зв’язку; помилки в індуктивних умовиводах. Аналогія проста, поширена, строга, нестрога. Моделювання та його види. Мислений експеримент. Гіпотеза та її види. Підтвердження і спростування гіпотези. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації

Аргументація і доведення. Критика і спростування. Стратегія і тактика аргументації та критики. Правила аргументації і критики, доведення і спростування. Правила по відношенню до тези, можливі помилки. Правила по відношенню до аргументів, можливі помилки. Правила і помилки по відношенню до форми аргументації і критики.

Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання
2. Розподіл балів, що присвоюються студентам

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Серед різноманітних форм навчання студентів (лекцій, семінарів, практикумів, ін.) все більшого значення набуває самостійна робота студентів. Її мета – залучення студентів до активної пізнавальної діяльності.

Глибоке усвідомлення основних принципів логіки як науки здійснюється лише у тому випадку, якщо вони будуть розглядатися в тісному взаємозв'язку з самостійною роботою студента, яка є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час. Досвід показує, що уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців, формує уміння у майбутньому підвищувати свій науковий рівень, самостійно приймати рішення з тієї або іншої проблеми.

Саме вивчення логіки сприяє підвищенню логічної культури мислення. Логіка систематизує правильні способи міркування, а також типові помилки в міркуванні. Вона надає логічні засоби для точного висловлення думок, без чого виявляється малоефективною будь-яка розумова діяльність, починаючи з навчання та закінчуючи науково-дослідною роботою.

Знання логіки не тільки допомагає переконувати людей у помилковості їх суджень, але й прискорює знаходження помилок в судженнях.

Як теоретична наука, логіка пояснює, чому той чи інший засіб мислення є вірним або невірним. Це дає змогу аналізувати засоби розмірковування, з якими людина раніше навіть не зустрічалась.

Пізнавальна діяльність при самостійній роботі має напрям на глибоке проникнення в сутність об'єкта, що вивчається.

Самостійна робота розподіляється на два етапи:

- Перший етап - період організації, який вимагає від студентів за допомогою викладача здійснити визначення обсягу і структури навчального матеріалу, при необхідності, методичного забезпечення.

- Другий етап - період безпосередньої роботи студента в процесі самостійного формування знань без участі викладача.

У самостійній роботі виявляються вміння студентів вирішувати задачі, працювати з інформацією, переробляти її, вести необхідні записи, використовувати знання, аналізуючи нову інформацію і т. ін.

Цілі самостійної позааудиторної роботи:

- закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять;

- самостійне оволодіння певним навчальним матеріалом;

- формування умінь виявляти у зовнішньому плані те, що потрібно, на основі алгоритму діяльності, який міститься в умові завдання;

- формування знань, що допомагають вирішувати типові і нетипові завдання;

- розвиток самостійності мислення.

Метою самостійної роботи у процесі засвоєння курсу є первинне оволодіння знаннями з логіки, читання підручника, першоджерела, (засвоєння нового матеріалу) додаткової літератури, складання плану викладу, конспектування прочитаного.

Якість засвоєння студентами навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, підлягає обов'язковому контролю.

МОДУЛЬ І

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I

ВСТУП ДО ЛОГІКИ

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология