РС як об’єкт купівлі-продажу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 18Следующая ⇒

Індивідуальна робоча сипа являє собою сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виро­бництва товарів і послуг.

Робоча сила, як зазначалося, є об'єктом купівлі-продажу. Купівля товару «робоча сила» називається найманням на роботу. При цьому робоча сила називається найманою робочою силою, а працівник — найманим працівником. Працівник продає свою робочу силу підприємцю на певний період, залишаючись влас­ником цього товару.

З ек-го погляду власник РС змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування або коли дохід з інших джерел є недостатнім.

Покупцем товару “РС” на ринку є підприємець, який має все необхідне для ведення власного господарства. Крім своєї участі в процесі праці, підприємець залучає інших працівників за певну грошову винагороду. Отже, відбувається обмін індивідуальної здатності для праці на засоби існування, необхідні для відтворення РС.

Найманий працівник і підприємець юридично рівноправні і користуються правами людини й громадянина однаковою мірою. Відносини між найманим працівником та роботодавцем оформ­люються трудовим договором (контрактом). У цьому документі вказуються взаємні права й обов'язки обох сторін щодо виконан­ня умов купівлі-продажу робочої сили. Згідно з трудовим дого­вором найманий працівник повинен працювати в організації під­приємця за певною професією, кваліфікацією, мати певне робо­че місце й дотримуватися режиму праці цієї організації. Підпри­ємець зобов'язаний виплачувати найманому працівникові заробі­тну плату відповідно до його кваліфікації і виконаної роботи, за­безпечувати умови праці, які передбачені законодавством про працю та зайнятість, колективним договором і трудовим догово­ром (контрактом).

Попит і пропозиція на РП.

Важливими елементами РП є пропозиція і попит на РС.

Попот на РС може бути індивідуальним (ІП) і сукупним (СП).

СП на РС – це ринковий попит усіх фірм та організацій, що діють на ринку.

ІП на РС – це попит окремого роботодавця (під-ва, фірми).

Формування попиту на РС здійснюється під впливом таких факторів:1) приросту величини труд.рес;

2) співвідношення зайнятого і незайнятого нас.;

3) особливостей пенсійного законодавства;

4) особливостей кадрової політики на під-х;

5) використання мало конкурентних груп нас..

Пропозиція РС хар-зує чис-ть працездатних людей з урахуванням її статі, віку, освіти, професії та кваліфікації.

Співвідношення між попитом на РС та її пропозицією хар-ться навантаженням на 1 вільне РМ.

Співвідношення попиту на РС та її пропозиції складається під впливом конкретної ек-ної і соц-політичної ситуації, зміни ціни РС, рівня реальних доходів нас.. Залежність цих величин можна зобразити графічно:

На графіку видно, що:

1) зі ↓ ціни РС попит на РС з боку роботодавців ↑, а отже, зайнятість теж ↑.

2) при ↑ ціни РС збільшується пропозиція РС.

3) у т. А (попит=пропозиції) виникає рівновага на РП.

Якщо ціна РС вища за рівноважну, то має місце безробіття, а якщо нижча – дефіцит працівників.

На практиці рівновага попиту і пропозиції РС практично є недосяжними. Кон’юнктура РП безпосередньо впливає на ціну РС.

Хар-ка кон’юнктури РП.

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування по­питу й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між ро­ботодавцями і найманими працівниками.

Кон’юнктура РП – це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки з/п на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.

Виокремлюють 3 типи К:

1) трудодефіцитна, коли на РП спостерігається нестача пропозиції праці;

2) трудонадлишкова, коли існує велика кількість безроб. і відповідно надлишок пропозиції праці;

3) рівноважна, коли попит на працю відповідає її пропозиції.

Кожен тип ринкової К, властивий тому чи іншому регіону або сфері прикладання праці, утворює в сукупності загальний РП в країні.

Типи і види РП.

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування по­питу й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між ро­ботодавцями і найманими працівниками.

Розрізняють зовнішній (ЗовР) і внутрішній (ВнР) РП.

ЗовР охоплює відносини між продавцями і покупцями РС в масштабах країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з приводу наймання працівників відповідної професії, спеціальності.

На ЗР діють галузеві профспілки.

ВнР – це система соц-труд відносин у межах 1-го під-ва, і передбачає рух кадрів усередині під-ва, переміщення з однієї посади на іншу. Це переміщення може відбуватися:

1) По горизонталі – переведення на інше РМ без змін у кваліфікації та без підвищення у посаді.

2) По вертикалі – переміщення на інше РМ з підвищенням у посаді або з високою кваліфікацією.

Функціонування ВР виражається через кадрову політику під-ва.

Також існують відкриті (ВідР) і приховані (ПрР) РП.

ВідР охоплює все працездатне нас. Він складається з 2 частин:

1) офіційна частина ринку – нас., яке перебуває на обліку в держ.службах зайнятості, а також випускники державної служби професійного навчання.

2) неофіційна – охоплює громадян, які намагаються влаштуватись на роботу через прямі контакти з під-ми або з недержавними службами працевлаштування.

ПрР охоплює працівників, які зайняті на під-вах, але мають велику ймовірність опинитися без роботи.

Залежно від того, які склалися стосунки між найманими працівниками і роботодавцями і в який спосіб вони рег-ся РП може бути жорстким (ЖГ) або гнучким (ГР).

ЖРП притаманне державне регулювання і великий вплив профспілок. А ГРП виступає як форма пристосування РП до структурної перебудови ек-ки.

Регулювання РП.

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування по­питу й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між ро­ботодавцями і найманими працівниками.

Державне рег-ня РП здійснюється на підставі законодавчих актів. Закони гарантують всім працездатним особам працездатного віку:

1) право здійснювати будь-яку законну ек-ну д-сть,

2) захист від дискримінаційної практики найму на роботу і звільнення,

3) безкоштовну допомогу в пошуках роботи відповідно до інтересів,

4) вихідну грошову допомогу у разі втрати постійної роботи,

5) безкоштовне навчання й перенавчання безробітних.

Рег-ня РП здійснюється для забезпечення відповідності між попитом і пропозицією за обсягом і структурою, та має на меті досягнення їх ефективної збалансованості. И саме створення дійової системи рег-ня сфери зайнятості є одним з основних соц-х заходів розвитку суспільства.

Державне регулювання зайнятості населення має грунтуватися на: забезпеченні соціального партнерства суб’єктів ринку праці; сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робичих місць; добровільності й відсутності примушення громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця; гласності на основі всебічного інформування про наявність вакантних робочих місць; дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості; підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту; забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості; певної гарантії зайнятості.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология