Принципи функц-ня системи СТВ.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 18Следующая ⇒

СТВ – це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин у процесі праці, спрямованих на регулювання якості трудового життя.

Згідно з принципами СТВ виділяють 2 полярних типи СТВ: патерналізм, соц партнерство.Принципи:

Солідарність – ідеал, вироблений людством в процесі його соц-екон розвитку. Передбачає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності і згоді, одностайності та спільності інтересів.

Петерналізм. Превалююча роль держави в СТВ або практично повна їх регламентація формубть тип СТВ, що називається державним патерналізмом. Патерналізм може сформуватися і на рівні підприємства. Як наслідок цього типу СТВ є пасивність у трудовомій поведінці, мінімізація рівня претензій на якість життя в цілому, і якості трудового життя зокрема.

Субсидіарність. Принцип засновується на особистій відповідальності, як і солідарність, але згідно цього принципу надавати перевагу треба самозахисту, а не допомозі з боку. Принцип субсидіарності таким чином спрямований на збереження прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації і покликаний запобігати перенесенню відповідальності на суспільство.

Партнерство. Рпоцес формування соц партнерства в розвинених країнах був переходом від СТВ типу “конфліктного суперництва” до типу “конфліктної співпраці”.

Конфлікт. Гранична міра загострення протирічь у трудових відносинах. Причини трудового конфлікту: екон, адміністративно-управлінські, соц-писхологічні аспекти діяльності організації. Форми вияву: мовчазне незадоволення, відкрите незадоволення, сварка, трудова суперечка. Конфлікт повинен бутитимчасовим явищем у СТВ, а згода, партнерство – постійним.

Дискримінація – довільне обмеження прав суб’єктів СТВ, що обмежує їм доступ до рівних можливостей на ринку праці. Види: при наймі на роботу, при виборі проофесії чи просуванні по службі,при оплаті праці, при отриманні освіти чи професійної підготовки.

24. Методи регулювання соц-труд вiдносин в умовах централiзованоi плановоi та ринковоi економiки

СТВ – це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин у процесі праці, спрямованих на регулювання якості трудового життя.

В умовах централiз плановоi економiки вiдносин у сферi працi виходили з того, що однieю стороною були робiтники i службовцi, iнтереси яких представляли професiйнi спiлки як складова державноi полiтичноi системи, а iншого – eдиний державний власник в особi адмiнiстрацiй державних пiдприeмств i органiзацiй.

В економiцi ринкового типу мають використовуватись такi методи регулювання соц-труд вiдносин:

1. норм-правовi: застосування норм, що мiстяться в законах, постановах уряду, указах Президента, iнших норм акта, якi затверджуються органами держ влади та мiсц самоврядування;

2. програмно-цiльовi: розроблення та застосування програм у соц-труд сферi, якi заледновiд рiвня реалiзацii подiляють на нац, регiон (територ), галузевi та програми виробничого рiвня (пiдпр, органiзацiй)

3. адмiн-розпорядчi, органiзац-упорядкувальнi: застосов на рiвнi пiдпр й органiз та покликанi регламентувати взаeмовiдносини в системi: роботодавець-адмiн, адмiн-найманi прац, керiвник-пiдлеглi прац, а також взаeмовiдносини мiж працiвниками, якi пов'язанi рiзними формами подiлу та кооперацii працi.

4. договiрнi, викор в соц-труд сферi, пов'яз з проведенням консультацiй, переговорiв мiж соц партнерами та укладанням системи угод i договорiв на рiзних рiвнях соц-труд вiднос

5. погоджувально-арбiтражнi, посередницькi, примирнi: мета – запобiгання трудовим конфлiктам та залагоджування iх без соц потрясiнь i руйнiвних процесiв

6. партисипативнi: запровадження сучасних форм i методiв участi найманих працiвникiв в управлiннi вир-вом, у прийняттi та реалiз орган-управлiнських рiшень.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов