Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічна система, її загальна характеристикаСодержание книги
Поиск на нашем сайте Економіка (економічна система) – складна, керуюча динамічна система, що здійснює виробництво, розподіл і споживання матеріальних цінностей з метою задоволення необмежених людських потреб. Економічна система з точки зору системного підходу може бути представлена таким чином (рис. 8.4.1).
Рис. 8.4.1. Економічна система (Е) та її середовища: суспільство (С), природа (П), простір і час Простір та час – найбільш загальні детермінанти економічної системи, що конкретизують її просторове і часове існування й обмеженість. Природне середовище – знаходиться у неперервній взаємодії з економічною системою, остання, зокрема, експлуатує природні ресурси: сільськогосподарські землі, запаси мінералів, води, деревини – і впливає на природу, змінюючи її. Економіка є функціональною підсистемою соціальної системи, й грунтується на задоволенні потреб суспільства та використанні людських ресурсів. Принцип необмеженості потреб суспільства потрібно розуміти так: економіка орієнтується на максимальне задоволення людських потреб, ніколи не досягає ідеальної мети, а саме: створення повного надлишку в силу дії закону про випередження зростання. Економічна система характеризується економічними показниками: прибутком, рентабельністю, собівартістю, продуктивністю тощо та є складною системою. Змінюючи одні частини системи, викликаємо зміни в інших частинах системи. Так, поява нового продукту в одній з галузей системи викликає зміни не лише цієї галузі, а й спричиняє зміну в потребах і запитах. А це у свою чергу впливає на зміну в інших галузях. Економічна система знаходиться у постійному русі: вона розвивається. Поняття зростанняу відображає кількісний аспект економіки: збільшення кількості елементів, зв’язків, розмірів економічної системи. Принцип розвитку пов’язаний із поняттям якісного вдосконалення системи, зростання її потенціалу. Макроекономічна система нарощує потенціал досягнення мети – поліпшення якості й життєвого рівня населення і характеризується реальними показниками підвищення рівня життя. Середовище економічної системи також є складною системою та має всі її властивості. Сукупність факторів зовнішнього середовища характеризується: 1) складністю – різноманітність факторів, що впливають на систему; 2) силою дії факторів, серед яких виділяють більш впливові й менш впливові; 3) динамічністю – швидкістю змін, що відбуваються в оточення системи; 4) невизначеністю – кількістю апріорної інформації, яку має система відносно конкретного фактора. Дослідження економічних систем різного рівня з використанням методу моделювання базується на тому, що складна економічна система має цілу низку характеристик, серед котрих основними є: 1. Цілісність – усі частини системи (підсистеми) та елементи підпорядковані єдиній меті, що стоїть перед усією системою. Мета може бути задана ззовні або сформульована самою системою. Локальні цілі підсистем повинні бути сумісні з глобальною метою системи. 2. Емерджентність – не зведення властивостей системи у цілому до властивостей окремих її частин. 3. Холізм – формальний аспект забезпечення цілісності системи: цілі економічної системи повинні бути формалізовані, координовані та агреговані; 4. Просторова і часова визначеність та обмеженість – означає, що для локальної економічної системи, що функціонує у реальному часі, можна побудувати модель або систему моделей, за допомогою яких можна розв’язувати задачі трьох класів: спостереження, ідентифікації, прогнозування. Задача спостереження пов’язана з визначенням справжнього стану системи за даними поведінки вихідних величин у майбутньому; задача ідентифікації потребує визначення за даними про поведінку в минулому; задача прогнозування дозволяє визначити майбутній стан за поточними і минулими значеннями виходу. 5. Динамічність – економічна система функціонує й розвивається у часі, вона має передісторію та майбутнє, характеризується визначеним життєвим циклом, у якому можуть бути виділені окремі фази: виникнення, формування, зростання, розвиток, стабілізація, деградація, ліквідація або стимул до зміни; 6. Складність – економічна система характеризується значною кількістю неоднорідних елементів і зв’язків, поліфункціональністю, багатоваріантністю та іншими властивостями. 7. Автономність – означає, що у результаті дії зворотного зв’язку кожна складова може бути змінена за рахунок зміни вихідного сигналу, причому інші складові будуть незмінними. 8. Керованість – означає можливість передбачити наслідки деяких подій у майбутньому. 9. Невизначеність у функціонуванні економічної системи являє собою множину впливів, які відображаються на поведінці системи. Існує як параметрична, так і структурна невизначеність. 10. Гомеостатичність системи відображає її здатність до самозбереження, протидії руйнівній дії середовища. Також це можна трактувати як здатність виконувати найпростіші форми керування. У структурному відношенні така система характеризується наявністю лише від’ємних зв’язків, а у функціональному – постійною метою керування. 11. Стійкість – залежить від рівня, виду економічного об¢єкта, іншими словами, досліджується питання – наскільки суттєво змінюється поведінка системи під дією збурення. У рамках теорії систем вивчається структурна стійкість та стійкість траєкторії поведінки системи. 12. Інерційність – складається із запізнень, що виникають у системі. 13. Адаптивність – визначається двома видами адаптації: пасивною й активною. Розглянуті характеристики тією чи іншою мірою притаманні будь-якій економічній системі: макроекономічній – економіці у цілому, великим секторам економіки, моделі яких оперують синтетичними показниками (суспільний продукт, національний продукт та ін.); мікроекономічній, що вивчає поведінку окремих об’єктів – підприємств, фірм, користувачів і взаємодії між ними. Дослідження економічних систем будь-якого рівня відбувається на основі системного підходу.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 394; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.006 с.) |