Види та ефективність бюджетно-податкової політики. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит. Державний борг.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 24 из 26Следующая ⇒

Бюджетна політика є інструментом реалізації фінансової політики держави на основі централізації частини прибутків суб'єктів господарської діяльності і розподілу їх відповідно до потреб і пріоритетів суспільства і завдань підтримки стабільності макроекономічної політики.

Метою бюджетної політики є:

· визначення оптимальної частки ВВП, що перерозподіляється через бюджети всіх рівнів і позабюджетні фонди;

· встановлення граничного розміру дефіциту державного бюджету, що фінансується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел;

· створення умов для ефективної оборотності і розподілу фінансових ресурсів.

Суттєве зниження інфляції та прогнозовану стабільність валютного курсу гривні слід розглядати як одну з визначальних передумов не лише досягнення прогнозованих параметрів економічного зростання, а й заощадження та нагромадження доходів населення. До відповідних завдань НБУ належить активне сприяння дедоларизації української економіки шляхом збільшення гривневих активів порівняно з вкладеннями в іноземних валютах.

Життєво важливим завданням фінансової політики уряду є також зміцнення фінансів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та домашніх господарств. Без цього неможливо досягти реальної збалансованості державних фінансів.

В умовах України необхідно забезпечити:

· відчутне зниження податкового навантаження;

· розширення бази оподаткування;

· вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг (особливо тих, що надаються за галузевими та територіальними ознаками);

· створення ефективної та прозорої системи адміністрування податків, узгодженої із забезпеченням прав і обов'язків платників податків та інших обов'язкових платежів.

У бюджетній політиці Уряд повинен:

· привести зобов'язання держави у відповідність з її ресурсами, забезпечити на цій основі реальну збалансованість та бездефіцитність державного бюджету;

· здійснити заходи, які забезпечили б прозорість бюджетного процесу та дієвий контроль за використанням бюджетних коштів на всіх рівнях;

· привести у відповідність з Бюджетним кодексом реформу міжбюджетних відносин;

· перевести місцеві бюджети на казначейське обслуговування;

· врегулювати кредиторську заборгованість державного бюджету;

· забезпечити своєчасність розрахунків за спожиті енергоносії на основі жорсткої політики енергозбереження у державній сфері.

Податки — це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій, у центральний або місцевий бюджет. Пропорційне оподаткування:

· Податкова ставка незмінна, не залежить від рівня доходу.

· Виникає зацікавленість у зростанні доходів.

· Збільшується соціальна несправедливість.

Прогресивне оподаткування:

· Податкова ставка збільшується зі зростанням доходів.

· Обмежуються зростання та перерозподіл доходів.

· З’являються можливості для приховування доходів.
Платники податків: наймані працівники і власники підприємств. Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету. Фінансування дефіциту та використання профіциту. Проблеми, критика, ускладнення фіскальної політики Державний бюджет — це головний фінансовий документ держави, що складається з дохідної та видаткової частини. Доходи:

· Податки з громадян (14%)

· Податки з підприємств (16%)

· Податок на додану вартість (25%)

· Акциз

· Податок на землю (3%)

· Місцеві податки та збори (0,5%)

· Неподаткові надходження (25%)

· Доходи від операцій з капіталом Видатки:

· Обслуговування зовнішнього та внутрішнього боргу

· Оборона, громадський порядок, безпека та суди

· Економічна діяльність (інвестиції державних підприємств)

· Соціальний захист

· Охорона здоров’я

· Освіта

Дефіцит — це перевищення видатків над надходженнями. Якщо дефіцит > 7% — це дефолт. Циклічний дефіцит виникає в період спаду або економічної кризи. Профіцит частіше виникає на класичному відрізку AS, або ближче до нього. Шляхи фінансування дефіциту:

· Отримання позики або у власних громадян, з-за кордону. Тому виникає державний або іноземний борг, який потрібно обслуговувати.

· Випуск облігацій.

· Емісія грошей та їх інвестування у державні підприємства, котрі випускають високоліквідну продукцію. В процесі виробництва створюється нова вартість, частина якої іде на покриття дефіциту бюджету.

Використання профіциту — погашення боргових зобов’язань.
Держа́вний борг в Україні — загальна сума заборгованості держави яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави включаючи боргові зобов'язання держави що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте