Характерні ознаки офіційно-ділового

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 24 из 53Следующая ⇒

Стилю

Діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспіль­ного, політичного, економічного життя, ділових стосунків між дер­жавами, організаціями, а також між членами суспільства в офіцій­ній сфері їх спілкування.

Офіційно-діловий стиль виконує три основні функції: 1) вплив, 2) повідомлення, 3) спілкування. Він реалізується в трьох різновидах (підстилях):

– законодавчому (закони, постанови, статути, укази),

– дипломатичному (міжнародні звернення – ноти, повідомлення – комюніке, протоколи, угоди – конвенції),

– адміністративно-канцелярському (документи різних видів).

Адміністративно-канцелярська документація розподіляється на планово-звітну, розпорядчу, директивну, облікову та ділове листування.

До найхарактерніших рис цього стилю належать:

1) високий ступінь стандартизації мовних засобів (стандартиза­ція виявляється: а) у широкому вживанні усталених словесних фор­мул, напр.: з метою, у зв’язку, відповідно до, згідно з... Це спрощує і полегшує процес складання окремих видів документів; б) у повто­рюваності тих самих слів, зворотів, конструкцій, форм);

2) виразна логізація викладу;¹

3) майже цілковита відсутність емоційності та образності;

4) широке використання безособових і наказових форм;

5) лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні;

6) характерна й «своя» «канцелярська» лексика, що вже не вико­ристовується майже в інших сферах комунікації через свою «архаїч­ність», або специфічне стильове забарвлення, напр.: вищезгаданий, нижчепідписаний, вищезазначений, нижчевідзначений, пред’явлений, засвідчити, чинність, дієздатний, покараний, ухвала тощо;

7) застосовується особлива термінологія (ця термінологія відріз­няється від наукової: вона менш штучна, менш точна, більшою мі­рою змінна і загальнозрозуміла). Використовується офіційно-ділова та юридична термінологія, запозичення, інтернаціональна лексика;

¹Див. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь,
1993. – С. 6 – 7.
234 Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

8) використовуються специфічні синтаксичні конструкції, зокре­ма кліше (тобто сталі формули, закріплені за певними ситуаціями: високі договірні сторони, укладання угоди);

9) для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на пара­графи, пункти, підпункти;

10)у дипломатичній, а тепер і в офіційній сферах спілкування часто використовуються і титулування, напр.: пан, пані;

11) неозначена форма та наказовий спосіб дієслів;

12)іменний присудок переважає над простим дієслівним;

13)наявні характерні описові дієслівно-іменні штампи та озна­чальні словосполучення з іменником у формі родового відмінка у функції означення;

14)найхарактерніші для цього стилю речення – прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо);

15)уживаються, звичайно, і складні речення з сурядним та під­рядним зв’язками, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями;

16)велику питому вагу мають розщеплені присудки (ведеться розслідування, провадиться набір), а також присудки, виражені ді­єсловами у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості (організовує, застосовує, розглядають);

17)відсутність індивідуальних авторських рис;

18)членування складної синтаксичної конструкції на абзаци;

19)стандартизація, стереотипність граматичних засобів;

20)стабільність форми викладу тощо.

Учені вказують основні риси офіційно-ділового стилю: точ­ність, об’єктивність, конкретність, загальнозрозумілість.

Усна і писемна форми офіційно-ділового

Стилю

Якщо ділова людина хоче переконати слухача (читача) у прав­дивості запропонованої теми, їй варто подбати, щоб слово її було зрозумілим, тема була переконливо обгрунтована. Слід навчитись контролювати свої емоції і інтонації, які диктують міміку і жести.

Справедливо відзначив І.Лафатер: «Хочеш бути розумним – на-
Українська мова за професійним спрямуванням 235

Розділ V

вчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й пе­реставати говорити, коли нема чого більше сказати».

Ділове спілкування регулює офіційні стосунки комунікантів у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах.

Офіційно-діловий стиль існує у двох формах: усній і писемній.

Усне ділове мовлення – це спілкування людей під час виконання ними службових обов'язків (під час бесід, нарад, у години прийому відвідувачів тощо). Це може бути мовлення однієї службової особи перед іншою або перед колективом чи зібранням.

Писемне мовлення є вторинним щодо усного мовлення. Воно й виникло пізніше. Писемне мовлення офіційно-ділового стилю є мо­нологічним.

Усне мовлення ділової людини має бути:

• виразним (потрібно з чіткою дикцією вимовляти кожне слово);

• точним і недвозначним (використовувати слова з прямим значенням);

• логічним (продумувати кожну фразу, викладати думки послі­довно, логічно);

• відповідним ситуації мовлення (кожен службовець повинен пам'ятати: що – кому – коли – де – про що – чому говорить і відповідно добирати мовні засоби);

• нестандартним;

Українська мова за професійним спрямуванням

Офіційно-діловий стиль

• доречним;

• змістовним;

• стислим (у народі кажуть, що багато говорити не завжди означає багато сказати).

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?