Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Перші політичні партії на українських землях в складі австрійської імперії
| Назва
| Роки
| Програма
| Організатори
| Діяльність
| | РУРП
або
УРП
|
1890 – 1926 рр.
|
- науковий соціалізм (марксизм);
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);
- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);
- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);
- Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.);
- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);
- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);
- Євген Левицький (1870 – 1925 рр.);
- В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)
|
- газети «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»;
- участь в австрійському парламенті;
- критика народовців та новоерівців;
- «Україна поневолена» (1895 р.);
- кооперативний рух на селі;
- товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.);
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);
- УНДП (1899 – 1919 рр.);
- УСДП (1899 – 1939 рр.);
- УСРП (1926 – 1950 рр.)
| | УНДП
|
1899 – 1919 рр.
|
- автономія українського Коронного краю в складі Австро-Угорщини;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);
- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);
- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)
|
- газети «Свобода», «Діло»;
- критика москвофілів;
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.);
- УТП (1919 – 1925 рр.)
| | УСДП
|
1899 – 1939 рр.
|
- австромарксизм;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);
- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);
- Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)
|
- складова частина СДРП Австрії (1899 – 1918 рр.);
- газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»;
- співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.);
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);
- участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.);
- участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)
|
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Умови розвитку культури
Позитивні Негативні
- сформувалася українська нація, українська мова; АЛЕ - немає власної держави;
- діяльність громадських та політичних організацій; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;
- реформи 60-70-х років ХІХ ст.; АЛЕ - феодальні пережитки;
- українські та російські поміщики займалися меценатством; АЛЕ - соціальний гніт (експлуатація, бідність);
- розвиток фабрично-заводського виробництва АЛЕ - низький рівень освіти народу
| | Освіта
| Наука
| | | В складі Росії
| В складі Австрії
|
Історія
- Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.) – «Про походження козацтва», 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії»;
- Дмитро Яворницький (1855 – 1940 рр.) – «Історія запорозьких козаків»;
- Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі»
Мовознавство
- Олександр Потебня (1835 – 1891 рр.) – «Теория словесности»;
- Павло Житецький (1835 – 1911 рр.) – «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.»
Математика
Михайло Ващенко-Захарченко (1825 – 1912 рр.) – операційне числення
Біологія
- Ілля Мечников (1845 – 1916 рр.) – еволюційна ембріологія, імунологія;
- Микола Гамалія (1859 – 1949 рр.) – інтенсивний метод щеплення;
- Бактеріологічна станція в Одесі (1886 р.)
Фізика
- Іван Пулюй (1845 – 1918 рр.) – електротехніка, флоуресцентна лампа;
- Микола Бенардос (1842 – 1905 рр.) – дугове електрозварювання
Філософія
Памфіл Юркевич (1826 – 1874 рр.) – «філософія серця»
| | Початкова
|
- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні);
- міські училища;
- недільні школи для дорослих
|
загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років
| | Середня
|
- класичні гімназії, прогімназії;
- реальні училища, професійні училища;
- інститути шляхетних дівчат;
- ліцеї;
- циркуляр «про кухарчиних дітей» (1887 р.)
|
- гімназії (6 українських);
- ліцеї
| | Вища
|
- університети у Харкові, Києві;
- Новоросійський університет (1865 р.);
- Харківський ветеринарний інститут (1851 р.);
- Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 р.);
- Харківський технологічний інститут (1885 р.);
- Київський політехнічний інститут (1896 р.);
- Катеринославське вище гірниче училище (1899 р.)
|
- університет у Львові;
- ветеринарна школа у Львові (1881 р.)
| |
Наукові товариства: Київ (історичне, фізико-математичне), Харків (математичне, історико-філологічне), Одеса (дослідників природи)
|
Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові
|
|