Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Завершення промислового перевороту на українських землях в другій половині хіх ст.
| | В складі Австрійської імперії
| В складі Російської імперії
| | Час
|
70-90-ті роки ХІХ ст.
|
60-80-ті роки ХІХ ст.
| | Особливості
|
- Дрогобицько-Бориславський нафтовий район;
- 95% підприємств дрібні, ремісничо-кустарні, мануфактурні;
- переважав іноземний капітал (німецький, австрійський, англійський, французький, бельгійський);
- монополії (картелі)
|
- формуються індустріальні райони: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий;
- іноземний капітал (англійський, німецький, французький, бельгійський, американський);
- монополії (синдикати): «Союз рейкових фабрикантів» (1882 р.), «Союз металобудівних заводів» (1884 р.), «Союз фабрикантів рейкових скріплень» (1884 р.), Цукровий синдикат (1887 р.)
| | Галузі
|
- лісопильна (дуб, смерека, граб);
- нафтова;
- озокеритна;
- вугільна;
- солевидобувна;
- хімічна (ацетон, метил, оцет);
- борошномельна
|
- вугільна;
- металургійна;
- металообробна;
- машинобудівельна (Харків, Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Київ);
- паровозобудування (Харків, Луганськ);
- харчова (цукрова, горілчана);
- борошномельна
| | Транспорт
|
залізниця (Краків – Перемишль – Львів, Чернівці – Тернопіль – Стрий)
|
залізниця (Балта – Одеса, Київ – Одеса, Курськ – Харків – Азов, Донбас – Криворіжжя)
| | Наслідки
|
- сировинний придаток до індустріальних районів імперії;
- розорення дрібних виробників;
- занепад традиційних галузей: лісопереробної, меблевої, паперової, шкіряної, текстильної, цукрової, сірникової;
- безробіття;
- невелика кількість міст
|
- індустріалізація на українських землях;
- формується клас української буржуазії: Терещенки, Харитоненки, Римаренки, Симиренки (харчова), Рудченки, Іщенки, Голуб, Панченко (вугледобувна), Яськевич, Алчевський (гірничозаводська), Погуляйченко (машинобудування);
- урбанізація (Київ. Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон, Миколаїв, Луганськ, Маріуполь)
|
РЕФОРМИ АДМІНІСТРТИВНО-ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Х років ХІХ ст.
| Назва
| Рік
| Зміст
| Наслідки
| | Фінансові
|
1862 –
1864 рр.
|
- утворено міністерство фінансів;
- створено державний банк;
- створено єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках усі прибутки і витрати в державі;
- введено акцизне обкладання спиртних напоїв;
- збільшено податки на товари масового споживання
|
- централізовано управління грошовим господарством;
- встановлено контроль за державним бюджетом;
- знижено рівень корупції
| | Земська
|
1864 р.
|
- земські збори скликалися один раз на рік;
- земські управи (6 чоловік) працювали постійно;
- головуючим на земських зборах та з’їздах був предводитель дворянства;
- повноваження земств: господарські та культурні справи (школи, лікарні, шляхи, пошта, торгівля, промисловість, скотарство)
|
- консолідація інтелігенції;
- розвиток місцевої ініціативи, господарства, культури
Але
- реформа проводилася не по всій імперії та не одночасно (в західних губерніях – лише у 1911 р.)
| | Міська
|
1870 р.
|
- органи міського самоврядування: міські виборчі збори, міська дума, міська управа;
- міського голову обирав губернатор;
- повноваження міських управ: господарські та суспільні справи (упорядкування міст, забезпечення продовольством, пожежна безпека, улаштування бірж, кредитних установ, торгівля, промисловість, збирання та витрати міських зборів)
|
- консолідація інтелігенції;
- залучення громадян до суспільного життя
| | Судова
|
1866 –
1899 рр.
|
- повна процесуальна незалежність суддів;
- єдиний суд для всіх станів (крім селянських дрібних справ);
- право на захист та оскарження рішення суду;
- 2 судові інстанції: перша (мирові, окружні суди), апеляційна (судові палати);
- суд чинять суддя та присяжні засідателі;
- публічність, гласність суду
|
- відокремлення судової влади від адміністративної;
- збереглися деякі феодальні пережитки;
- судовий процес став змагальним (обвинувачення, захист);
- зросла кількість кваліфікованих кадрів;
- знижено рівень корупції
|
| Назва
| Рік
| Зміст
| Наслідки
| | Вищої
освіти
|
1863 р.
|
- в кожному університеті створено 4 факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний;
- факультети могли поділятися на відділи;
- дозволено збільшувати кількість професорів;
- професорів та ректора обирала Університетська Рада;
- література в бібліотеці університету на підлягала цензурі
|
- збільшено самостійність університетів у внутрішньому управлінні;
- створено сприятливі умови для науки та навчання;
- зросла кількість кваліфікованих викладачів
| | Середньої
освіти
|
1871 р.
|
- єдина система початкової освіти (міські, земські школи);
- мережа чоловічих та жіночих навчальних закладів: класичні гімназії (гуманітарні предмети), реальні училища (природничі предмети);
- збільшено обсяг вивчення математики
|
- поширення освіти серед народних мас;
- право на освіту поширено на всі стани;
- випускники гімназій вступали в університети;
- випускники реальних училищ вступали до вищих технічних навчальних закладів
| | Військова
|
1864 –
1883 рр.
|
- рекрутчина, тілесні покарання;
- загальна військова повинність (всі чоловіки від 21 року);
- дворянство, духовенство звільнялося від військової служби;
- військові училища та гімназії, юнкерські училища для дітей нешляхетного походження;
- переозброєння армії;
- утворено паровий військовий флот;
- територія імперії поділялася на 10 військових округів;
- військовий суд, військова прокуратура;
- утворено Генеральний штаб
|
- чисельність армії скоротилася на 40%;
- боєздатність армії зросла;
- на українських землях утворено 3 військових округи (Київський, Одеський, Харківський)
| | Цензурна
|
1865 р.
|
- цензурні установи підпорядковані міністерству внутрішніх справ;
- посилено відповідальність цензорів
|
- Валуєвський циркуляр (1863 р.);
- Емський наказ (1876 р.)
|
|
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
