Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Содержание книги
- Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
- Караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
- Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільне небезпечних діянь, —
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом —
- Карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Злочини у сфері службової діяльності
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років чи позбавленням волі на той самий строк.
- Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, —
- Караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, —
- Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
- Карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
- Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
- Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки, —
- Караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
- Караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
- Караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
- Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- Карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
- Приховування майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, —
- Ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, —
- Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду —
- Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- Карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, —
- Карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб — карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
- Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, —
- Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб, —
- Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
- Караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
- Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання,
- Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів —
- На строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років,
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він порушує нормальну діяльність органів дізнання, досудового слідства щодо одержання необхідних доказів, ускладнює здійснення діяльності щодо відправлення правосуддя, перешкоджає встановленню істини у справі та постанов-ленню дійсно правосудного судового акта.
2. Склад злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 385 КК, є формальним, його об'єктивна сторона виражається в бездіяльності, яка являє собою відмову: а) свідка від давання показань; б) експерта від виконання обов'язків з надання висновку; в) перекладача від виконання обов'язків щодо здійснення перекладу. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення цими особами хоча б одного із зазначених діянь.
3. На всіх стадіях кримінального та цивільного процесу свідок (статті 167, 302 КПК, ст. 182 ЦПК), експерт (статті 196, 295 КПК, ст. 177 ЦПК) та перекладач (ст. 128 КПК, ст. 167 ЦПК) попереджаються про відповідальність за відмову від виконання покладених на них обов'язків. Наявність такого попередження та його належне процесуальне оформлення, з одного боку, є обов'язковою умовою відповідальності за ч. 1 ст. 385 КК, а з іншого — відрізняє цей злочин від ухилення від з'явлення (нез'явлення) до органів дізнання, досудового слідства чи до суду, яке тягне за собою лише адміністративну відповідальність за статтями 1853, 1854 КпАП. Ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення до відповідних органів тягне за собою лише адміністративну відповідальність навіть у тому випадку, якщо встановлено, що метою такого нез'явлення було небажання особи давати показання, проводити експертизу чи здійснювати переклад за умови, якщо винного не було до цього попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків.
4. Під відмовою від виконання дій, зазначених у ч. 1 ст. 385 КК, слід розуміти ухилення особи, викликаної як свідок, призначеної експертом або перекладачем, від виконання процесуального обов'язку давати показання, проводити експертне дослідження чи здійснювати переклад за відсутністю поважних причин, які перешкоджали 6 виконанню цього обов'язку.
5. Відмова від виконання дій, зазначених у ч. 1 ст. 385 КК, може виявлятися: а) у відкритій, ясно вираженій та категоричній заяві винного (в усній чи письмовій формі) про своє небажання давати показання, проводити експертизу або здійснювати переклад у цілому чи в якійсь частині; б) у неправдивій заяві про відсутність інформованості у справі або про неможливість здійснити експертизу чи переклад; в) в замовчуванні окремих фактів та обставин у показаннях, експертному висновку чи перекладі. Неправдива заява про відсутність інформованості або неможливість здійснення експертизи чи перекладу, а також замовчування окремих фактів та обставин не можуть кваліфікуватися за ст. 384 КК, оскільки в цих випадках відсутні будь-які дії і особа лише замовчує відомі їй факти та обставини, що є способом відмови від виконання обов'язків (див. п. 4 коментарю до ст. 384 КК).
6. Свідок, експерт та перекладач несуть відповідальність за ч. 1 ст. 385 КК, якщо відмова від виконання покладених на них обов'язків має місце при провадженні дізнання, досудового слідства, судочинства з цивільних чи кримінальних справ та при розслідуванні тимчасовою слідчою чи спеціальною комісією Верховної Ради України (див. ст. 89 Конституції України). Експерт та перекладач несуть відповідальність за ч. 1 ст. 385 КК і у тому випадку, якщо відмовляються від виконання покладених на них обов'язків при провадженні виконання актів органів дізнання, досудового слідства і суду (статті 14 та 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.). За наявністю на боці свідка, експерта або перекладача поважних причин (погане самопочуття, недостатність матеріалів, наданих для висновку чи перекладу, тощо), які перешкоджають виконанню цими особами покладених на них обов'язків, відповідальність за ч. 1 ст. 385 КК виключається. Такими поважними причинами можуть бути і різні форми примушування зазначених осіб до відмови від виконання обов'язків. У цих випадках відповідальність за ч. 1 ст. 385 КК можлива лише за умови, якщо відсутні підстави для застосування статей 39—41 КК (див. коментар до цих статей).
7. Суб'єктивна сторона злочину виражається тільки у прямому умислі. Мотиви та мета можуть бути різними. Якщо діяння, зазначене в ч. 1 ст. 385 КК, вчиняється з метою приховування злочину, раніше вчиненого членом сім'ї, близьким родичем або самою особою, яка відмовляється давати показання, робити висновок чи здійснювати переклад, вчинене на підставі ч. 2 ст. 385 та ч. 2 ст. 396 КК не містить ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК (див. коментар до ст. 396 КК). Якщо відмова від показань, висновку чи перекладу вчиняється з метою приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, вчиненого іншою особою, діяння винного слід кваліфікувати лише за ч. 1 ст. 385, оскільки приховування злочину (ч. 1 ст. 396 КК) може бути вчинене лише шляхом активних дій (див. коментар до ст. 396 КК).
8. Суб'єкт злочину — спеціальний: свідок, експерт або перекладач. Потерпілий, спеціаліст, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач та відповідач за відмову від давання показань відповідальності не несуть.
9. У частині 2 ст. 385 КК конкретизуються положення Конституції України (ч. 1 ст. 63) та встановлюється, що не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання при провадженні дізнання, до-судового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів (див. п. З коментарю до ст. 380 КК).
Однак, якщо особа добровільно заявляє про намір давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї або близьких родичів і ця заява офіційно оформляється в належному процесуальному порядку, то подальша відмова особи від давання показань або давання завідомо неправдивих показань може зумовити відповідальність за статтями 385 чи 384 КК.
|
