Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки, —
Содержание книги
- Караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
- Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з їх державною або громадською діяльністю —
- Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальноне-безпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
- Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
- Караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
- Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільне небезпечних діянь, —
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом —
- Карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Злочини у сфері службової діяльності
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років чи позбавленням волі на той самий строк.
- Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, —
- Караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, —
- Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
- Карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
- Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
- Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки, —
- Караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
- Караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
- Караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
- Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- Карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
- Приховування майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, —
- Ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, —
- Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду —
- Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- Карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, —
- Карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб — карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
- Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, —
- Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб, —
- Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
- Караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він перешкоджає збереженню в таємниці інформації, яка забезпечує виявлення, розкриття, припинення, розслідування злочинів та судочинство у кримінальних справах, а також ставить під загрозу життя, здоров'я, майно й особисту безпеку осіб, діяльність яких пов'язана із здійсненням правосуддя.
2. Предметом злочину є відомості про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист. Ці відомості можуть містити інформацію про осіб, взятих під захист, або тих, які здійснюють такий захист, про їх місцезнаходження, маршрути пересувань, види та характер заходів, що застосовуються, строки, способи, місце і час їх здійснення тощо. Зазначені відомості не можуть бути розголошені, оскільки закон передбачає конфіденційність даних про осіб, взятих під захист (ст. 10 Закону про державний захист), а відомості про цих осіб та заходи безпеки відносить до інформації з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 523 КПК).
Потерпілою від злочину визнається особа, яка взята під захист, тобто особа, щодо якої прийняте рішення та здійснюються спеціальні заходи безпеки (див. п. З коментарю до ст. 380 КК).
3. Об'єктивна сторона злочину включає: а) діяння — розголошення відомостей про заходи безпеки; б) наслідки цього діяння — шкода здоров'ю особи, взятої під захист (ч. 1 ст. 381 КК), її смерть або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 381 КК); в) причинний зв'язок між розголошенням відомостей та наслідками такого розголошення.
Під розголошенням відомостей про заходи безпеки слід розуміти дії, внаслідок яких вони стають надбанням хоча б однієї особи, яка не має права на ознайомлення з ними. Обсяг інформації, форми і способи її доведення до відома сторонніх (неправомочних) осіб на кваліфікацію не впливають: довірча розмова, усна доповідь, виступ у засобах масової інформації, переписування, демонстрація документів тощо. Розголошення відомостей припускає доведення їх до відома і фактичне ознайомлення з ними хоча б однієї сторонньої особи. Злочин може бути вчинений тільки шляхом дії, і ознаки розголошення відсутні, якщо інформація не доводиться до відома і не стає в дійсності, а лише могла стати надбанням третіх осіб внаслідок бездіяльності особи (наприклад, у випадках порушення правил зберігання документів чи їх втрати внаслідок невиконання особою покладених на неї обов'язків). За певних умов (наприклад, якщо внаслідок втрати документів довелося змінити характер заходів захисту, що призвело до значних матеріальних витрат) вчинене в таких випадках може містити ознаки злочину, передбаченого ст. 367 КК.
4. Наслідком розголошення відомостей про заходи безпеки є заподіяння шкоди здоров'ю особи, взятої під захист (ч. 1 ст. 381 КК), настання її смерті або спричинення інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 381 КК).
Під заподіянням шкоди здоров'ю слід розуміти завдання потерпілому побоїв, легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а під тяжкими наслідками — настання смерті, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження майна, яке спричинило значні матеріальні збитки, загибель близьких, викрадення чи захоплення в заручники як тієї особи, яка, взята під захист, так і її близьких тощо. При цьому не має значення, умисно чи з необережності спричиняються ці наслідки особі, яка взята під захист. Головне, щоб вони були обумовлені саме розголошенням відомостей про заходи безпеки.
Злочин визнається закінченим лише з моменту настання зазначених наслідків, а розголошення відомостей, що не спричинило таких наслідків, тягне за собою дисциплінарну або адміністративну відповідальність (ст. 185" КпАП).
5. Суб'єктивна сторона злочину щодо самого розголошення (доведення до відома) інформації характеризується умисною (наприклад, розголошення з бажання показати свою поінформованість) чи необережною (наприклад, розголошення в присутності товаришів по службі, які, за помилковою думкою винного, мають право на ознайомлення з інформацією) формою вини. Щодо наслідків вина може бути тільки необережною. За наявністю прямого чи непрямого умислу до наслідків розголошення дії винної службової особи містять ознаки складу більш тяжкого злочину, передбаченого ст. 364 КК. Якщо розголошення відомостей про заходи безпеки відбувається з метою сприяння злочину, який вчиняється щодо особи, взятої під захист, дії службової особи містять також ознаки співучасті у відповідному злочині проти життя чи здоров'я.
6. Суб'єкт злочину — спеціальний. До числа таких суб'єктів закон насамперед відносить три категорії службових осіб: а) особу, яка прийняла рішення про застосування заходів безпеки; б) особу, яка здійснювала (застосовувала) ці заходи (див. п. 7 коментарю до ст. 380 КК); в) особу, якій рішення про застосування заходів безпеки стало відоме у зв'язку з її службовим становищем. До суб'єктів закон відносить також і особу, яку було взято під захист.
До осіб, яким про заходи безпеки стало відомо у зв'язку з їхнім службовим становищем, належать службові особи підприємств, установ та організацій, які за родом своєї діяльності надають офіційне сприяння органам, що приймають рішення про заходи безпеки або здійснюють їх, чи службові особи, які сприяють саме тим особам, що взяті під захист (наприклад, надають технічні засоби захисту, замінюють документи чи здійснюють переселення осіб, взятих під захист, тощо). Зазначені особи зобов'язані зберігати в таємниці довірені їм відомості внаслідок свого службового обов'язку. Інші особи (як службові, так і приватні), які розголошують відомості про заходи безпеки, що стали їм відомі неофіційним шляхом (наприклад, з розмов і чуток), не можуть нести відповідальність за ст. 381 КК.
Особа, взята під захист, може бути суб'єктом злочину за наявністю двох умов: а) по-перше, вона повинна бути попереджена про відповідальність і дати письмове зобов'язання (підписку) про нерозголошення відомостей про заходи захисту. У противному разі правового обов'язку зберігати їх у таємниці, а отже, і нести відповідальність за їх розголошення у неї не виникає; б) по-друге, така відповідальність можлива лише у випадку, коли шкода здоров'ю або інші тяжкі наслідки були заподіяні іншим особам, також взятим під захист, а не тій особі, яка сама взята під захист і розголосила відомості про прийняті щодо неї заходи безпеки. Якщо шкода була заподіяна тільки особі, яка була взята під захист і сама розголосила відомості про заходи безпеки, то її відповідальність за ст. 381 КК виключається.
|
