Сутність, основні функції та структура процесу навчання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 18Следующая ⇒

Процес навчання -це цілеспрямована взаємодія того, хто вчить, і того, хто навчається в засвоєнні і передачі знань, формуванні умінь і навичок, розвитку розумових здібностей, пам'яті, кваліфікації

Структура – це зв'язок та послідовність елементів певного явища, або процесу які пов’язані між собою. Це мета, зміст і результат.

Мета – це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти.

Зміст – зміст освіти (сис-ма ЗУН) організаційна форма (урок), методи і засоби.

Результат – об’єктивно фіксовані кількісні і якісні зміни особистості учня відносно початкового стану.

Зміст навчання реалізується завдяки формам, методам, засобам

Структура процесу навчання – викладання та учіння.

Учіння –цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, володіння уміннями і навичками.

Викладання – діяльність учителя під час навчання

Основні функції навчання. Освітня - передбачає засвоєння наукових знань, формуванню навичок, умінь, наукового світогляду і відповідних його складових. Виховна - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві. Розвиваюча - в ході навчання крім формування знань і спеціальних умінь потрібно примінити спеціальні міри по загальному розвитку школярів, розвивати сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

13..Я.А.Коменський – основоположник наукової педагогіки („ Велика дидактика”).

Народився в 17 ст у Чехії. Спочатку він вів педагогічну роботу в гімназії „братів”: викладав у старших класах суспільствознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії

Потім йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці роки він активно працює над головною працею свого життя – „Великою дидактикою”

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років кожному. Для кожного періоду пропонується своя школа: дитинство – від народжено до 6-ти років-материнська школа, отроцтво – від 6-ти до 12-ти років – школа рідної мови, юність – від 12-ти до 18-ти років – латинська школа чи гімназія, змужнілість – від 18-ти до 24-х років-академія чи університет.

Коменський висуває в своїх роботах принцип природо відповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини. Говорячи про виховання людяності в людині, Коменський виділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість. Педагог підкреслює, що людина не народжується з моральними якостями – вони у неї виховуються на протязі всього життя; моральність пов’язана з вихованням мудрості і любові до неї в учнів.

Підручники Коменського містили в собі повний навчальний матеріал, вони були в той самий час короткими, в них не було нічого зайвого, щоб відвертало увагу людей від основної теми. Матеріал був розташований послідовно, в певній системі, викладений посильною для учнів мовою.

У „Великій дидактиці” Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: свідомість і активність; послідовність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і навичками. Великий дидакт вимагав, щоб навчання починалось не з словесного тлумачення речі, а з спостережень над ними, при чому буде краще якщо речі будуть в натуральному вигляді, а якщо ні, то необхідно замінити їх моделями, зображеннями, малюнками.Його дидактичні праці побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности