Серцева недостатність класифікація клініка

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 24Следующая ⇒

1. За швидкістю розвитку:
а) гостра СН - розвивається за кілька хвилин і годин. Є результатом гострих порушень: інфаркту міокарда, розриву стінки лівого шлуночка;
б) хронічна СН - формується поступово, протягом тижнів, місяців, роками. Є наслідком артеріальної гіпертензії, тривалої анемії, пороків серця.
2. За первинного механізмом: враховують 2 (два) показника - скоротність міокарда і приплив венозної крові до серця.
а) первинна Кардіогенна форма СН - скоротність міокарда знижена, приплив венозної крові до серця близький до норми.
б) вторинна некардіогенная форма СН - значно ↓Венозний приплив до серця, а скорочувальна функція збережена.:
3. За переважно ураженому відділу серця:
а) лівошлуночкова СН - призводить до ↓ викиду крові в аорту, перерастяжению ЛЫВ.і застою крові в малому колі.
б) правожелудочковая СН - призводить до ↓викиду крові в мале коло, перерастяжению Пі застою крові у великому колі.
4. За походженням - 3 (три) форми СН:
а) міокардіальної форма СН - в результаті безпосереднього пошкодження міокарда.
б) перевантажувальна форма СН - в результаті перевантаження серця (збільшення перед-або постнавантаження)
в) змішана форма СН - результат поєднання прямого пошкодження міокарда та його перевантаження. Приклад: при ревматизмі поєднується запальне ушкодження міокарда та пошкодження клапанів.

Систолічний – порушення гемодинаміки обумовлено недостатністю систолічної функції шлуночка (шлуночків),.. Діастолічний – порушенння гемодинаміки обумовлено недостатністю діастолічного наповнення шлуночка (шлуночків).

СН І – поява задишки, тахікардії, втоми лише при фізичному навантаженні.СН ІІА – ознаки застою в одному з кіл кровообігу (частіше малому), які можна усунути при проведенні відповідної терапії СН ІІБ – ознаки застою в обох колах кровообігу, які є постійними, повністю не зникають, незважаючи на лікування. СН ІІІ – тяжкі розлади гемодинаміки з розвитком незворотніх змін в органах, загальною дистрофією, інколи виснаженням, повною втратою працездатності.

Функціональний клас І – пацієнти із захворюваннями серця, в яких виконання звичайних фізичних навантажень не викликає задишки, втоми чи серцебиття.

Функціональний клас ІІ – пацієнти із захворюваннями серця та помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома, серцебиття спостерігаються при виконанні звичайних фізичних навантажень.

Функціональний клас ІІІ – пацієнти із захворюваннями серця та вираженим обмеженням фізичної активності. В стані спокою скарги відсутні, але навіть при незначних фізичних навантаженнях виникають задишка, втома, серцебиття.

Функціональний клас IV– хворі із захворюваннями серця, в яких будь-який рівень фізичної активності викликає зазначені вище суб΄єктивні симптоми. Останні виникають і в стані спокою.

Класифікація системних васкулітів,діагностика

Сучасна класифікація системних васкулітів передбачає розподіл васкулітів на групи залежно від калібру уражених судин та — для дрібних судин — імунопатологічних особливостей:

1. Ураження великих судин: 1) гігантоклітинний артерит (хвороба Хортона); 2) неспецифічний аортоартерит (хвороба Такаясу).

2. Ураження судин середнього калібру: 1) вузликовий поліартерит; 2) хвороба Кавасакі; 3) облітерувальний тромбангіїт (хвороба Вінівартера—Бюргера).

3. Ураження судин дрібного калібру:а) з відкладанням імунних комплексів: 1) гіперсенситивний васкуліт; 2) васкуліт Шенляйна—Геноха (геморагічний васкуліт); 3) хвороба Бехчета; 4) есенціальний кріоглобулінемічний васкуліт; 5) васкуліти при ревматичних хворобах — СЧВ, РА тощо;б) без імунокомплексних депозитів, так звані АНЦА-залежні (АНЦА — антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла): 1) гранульоматоз Вегенера; 2) синдром Чарга—Стросса; 3) мікроскопічний поліангіїт

Діагностика

1) загальні аналізи крові та сечі;2) біохімічний аналіз крові (креатинін, печінкові ферменти, креатинфос- фокіназа), СРП, білкові фракції;3) бактеріологічні дослідження крові, за потреби — мокротиння, сечі, жовчі для виключення інфекції;4) серологічне обстеження на сифіліс, визначення маркерів вірусів гепатитів В і С, ВІЛ, за потреби — цитомегаловірусу, парвовірусу В19, вірусу Епстейна—Барр;

5) імунологічні дослідження: РФ, АНФ, загальна гемолітична активність комплементу або його фракцій СЗ і С4, кріоглобуліни, АНЦА, антитіла до фосфоліпідів, базальних мембран клубочків нирок;

6) визначення функції нирок;7) ЕхоКГ для виключення інфекційного ендокардиту;

8) рентгенологічні дослідження органів грудної клітки, приносових пазух, УЗД органів черевної порожнини і малого таза, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ);

9) біопсію уражених тканин (шкіра, м'язи, слизова оболонка верхніх дихальних шляхів, внутрішні органи, скронева артерія) для встановлення калібру залучених судин, морфологічних особливостей запалення (некроз судинної стінки, гранульоми, імунокомплексні депозити тощо);

10) за потреби — селективну ангіографію (брижові, ниркові, мозкові судини тощо) або аортографію.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии