Поняття регулювання та його види

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 30 из 37Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Регулювання – це вид управлінської діяльності, спрямований на ліквідацію (усунення) відхилень у діяльності організації, полягає в підтримці в динамічній системі управління виробництвом заданих параметрів.

Завдання регулювання – зберегти стан упорядкованості, котрий задається функцією організації як у підсистемі виробництва, так і в підси­стемі управління.

Мета регулювання – забезпечення узгодженості в роботі всіх ланок організації через встановлення раціональних зв’язків між ними.

Функція регулювання детермінується нормативністю: в полі її зору пере-буває будь-яке відхилення від норми. Зміни в самому виробництві фіксуються завдяки диспетчеризації, що є специфічною формою оперативного регулю­вання. Отже, саме функція регулювання забезпечує виконання по­точних заходів, пов’язаних з усуненням відхилень від задано­го режиму функціонування організаційної системи виробни­цтва.

Види регулювання:

- превентивне, коли прогнозують проблеми і способи їх подолання;

- усуваюче (знищуюче), направлене на ліквідацію збоїв у діяльності фірми;

- координуюче, призначене для підтримання встановленої схеми взаємодії елементів системи управління;

- стимулююче, що підвищує ефективність діяльності за відсутності певних відхилень.

Етапи процесу регулювання

Процес регулювання охоплює такі етапи (рис. 9.1).

	І етап
	ІІ етап
	ІІІ етап
	ІV етап
	V етап

Рис. 9.1 Процес регулювання

Основними завданнями процесу регулювання є:

1. облік діяльності – здійснюється для одержання інформації про стан діяльності (виробничої, комер­ційної, фінансової і тощо). Виконується шляхом вимірювання, реєстрації й групування даних, що характеризують об’єкт управління. Розрізняють оперативний, бухгалтерський і статис­тичний облік.

2. аналіз діяльності – полягає в комплексно­му вивченні діяльності за до-помогою ана­літичних і економіко-математичних методів для об’єктивної оцінки діяльності; виявленні причин наявного стану, динамі­ки і закономірностей розвитку об’єкта управління; виявленні взаємозв’язків цього об’єкта з різними факторами; кількісній оцінці ефективності діяльності; визначенні вузьких місць у розвитку об’єкта управління і можливих шляхів поліпшення його стану.

Питання для самостійного вивчення:

1. Управлінський контроль: сутність, види і форми.

2. Система контроллінгу на українських підприємствах.

Тестові завдання:

1. Вид управлінської діяльності, спрямований на ліквідацію відхилень у діяльності організації:

1) координація; 2) організація; 3) контроль; 4) регулювання.

2. Повсякденна діяльність менеджера з регулювання ходу господарських процесів об’єкта управління, виконання ним запланованих завдань та прийнятих рішень – це:

1) оперативне регулювання; 3) фінансове регулювання;

2) соціальне регулювання; 4) економічне регулювання.

3. Заходи з підтримки соціальної справедливості у колекти­вах та удосконалення соціальних відносин між працівниками; - це:

1) соціальне регулювання; 3) фінансове регулювання;

2) організаційне регулювання; 4) економічне регулювання.

4. Комплексне вивчення результатів діяльності підприємства за допомогою величезного арсеналу ана­літичних і економіко-математичних методів для отримання об’єктивної оцінки являє собою:

1) аналіз діяльності; 3) дослідження операцій;

2) облік діяльності; 4) планування діяльності.

5. Збереження стану упорядкованості, який задається функцією організації як у підсистемі виробництва, так і в підси­стемі управління – це:

1) метод функції регулювання; 3) принцип функції регулювання;

2) завдання функції регулювання; 4) мета функції регулювання.

6. Забезпечення узгодженості в роботі всіх ланок організації – це:

1) фуекція регулювання; 3) завдання регулювання;

2) мета регулювання; 4) етап регулювання.

7. Який вид регулювання призначений для підтримання встановленої схеми взаємодії елементів системи управління:

1) превентивне регулювання; 3) координуюче регулювання;

2) усуваюче регулювання; 4) стимулююче регулювання.

8. Який вид регулювання підвищує ефективність діяльності за відсутності певних відхилень:

1) превентивне регулювання; 3) координуюче регулювання;

2) усуваюче регулювання; 4) стимулююче регулювання.

9. Основними завданнями регулювання є:

1) облік і аналіз; 3) контроль і прогнозування;

2) облік і контроль; 4) аналіз і контроль.

10. Які сфери діяльності організації охоплює регулювання:

1) виробничі; 2) фінансові; 3) всі сфери; 4) невиробничі.

Література: Основна: 5, 10 (Глава 5 § 5.6). Додаткова: 16, 25.

Мета теми

ознайомити студентів з комунікаційним процесом в організації, характеристиками його складових частин, шляхами підвищення ефективності організаційних комунікацій

Основні поняття

План теми

10.1 Інформація, її класифікація і роль в управлінні. Вимоги до інформації.

10.2 Характеристика та види комунікацій.

10.3 Комунікаційний процес, його елементи, етапи та ефективність.

10.4 Удосконалення організаційних комунікацій.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте