Принципи менеджменту А. Файоля

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 37Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Основною передумовою, що зумовило вибір об’єкта дослідження представників адміністративної школи менеджменту і відрізняє їх від представників школи наукового менеджменту, є функціональні обов’язки, які вони виконували. Ф. Тейлор і інші починали свою кар’єру простими робітниками, а представники адміністративної школи мали безпосередній досвід роботи в якості керівників вищої ланки управління у великому бізнесі: А. Файоль керував великою французькою компанією, Л. Урвік був консультантом з питань управління в Англії, Дж. Муні працював у компанії “Дженерал Моторс”. Саме тому основною проблемою їх досліджень була розробка заходів забезпечення ефективності управління організацією в цілому.

Основна ідея Д. Муні та А. Рейлі полягала в тому, що ефективна організація – це система, що побудована виключно на формальних принципах. Вони виявляли структуру управління організації наступним чином (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Логічні закони Д. Муні

Відповідно до підходу науковців, найважливішим принципом організації є координація, яка потенційно містить в собі всі інші принципи. Вивчаючи різні установи, компанії Муні і Рейлі впевнилися в тому, що дії людей повинні мати чітко встановлений набір обов’язків і бути пов’язаними один з одним. У спільній діяльності люди досягають більшого ефекту, аніж працюючи окремо. Саме в цьому полягає дескриптивна особливість наукових положень Муні та Рейлі. Нормативна частина полягає в тому, що кожний окремий принцип в своїй області потребує певних і чітко пов’язаних між собою дій. Принцип координації як норматив зобов’язує узгоджувати посадові функції не тільки по горизонталі, а й по вертикалі. Загалом Муні і Рейлі були впевнені, що принципи формальної організації є універсальними і можуть застосовуватися підприємствами різних сфер діяльності.

Помітний внесок у зв’язок практики і теорії менеджменту вніс німецький соціолог і філософ Макс Вебер, який першим розробив систематизований аналіз державної бюрократії як ідеалу технічної ефективності і є автором теорії бюрократії взагалі. Бюрократію Макс Вебер розглядав як нормативну модель, ідеал, якого мають прагнути всі організації. Саме концепція бюрократії стала теоретичною основою перетворень в області менеджменту, оскільки вона дозволила здійснити розподіл праці, запровадити норми і стандарти, встановити належні обов’язки і відповідальність, сформувати крупні ієрархічні структури управління .

Головним завданням бюрократії – домінуючої форми управління в індустріальному суспільстві – була розробка і впровадження у різних сферах суспільної діяльності формальних процедур, що відбивають стандартизацію й уніфікацію масового індустріального виробництва. Така система менеджменту була призначена для виконання обмеженого числа повторюваних функцій в умовах, які можна відносно легко передбачати.

Загалом модель ідеальної бюрократії має певні переваги, що полягають в створенні раціональних структур з широкими можливостями їх універсального застосування, та недоліки, що полягають у формуванні тенденції нівелювання людей. Крім того вона має свої сильні та слабкі сторони (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов