Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правопис і відмінювання українських прізвищСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте Прізвище – це родове найменування особи, яке отримують при народженні (або одруженні) і передають у спадок. Оскільки в діловій документації реалізують службові стосунки людей, вживання прізвищ є необхідністю. Отже, необхідно вміти правильно їх вживати й писати. Українські прізвища рекомендовано писати за правилами орфо-графії, які прийнято для загальних назв імен, оскільки прізвища переважно походять від них. Деякі прізвища функціонують у фонетичних і орфографічних варіантах: Панасенко – Опанасенко, Колесник – Колісник, Олексієнко – Алексєєнко, Задорожний – Задорожній і под. Але треба знати, що це не варіанти одного прізвища, а самостійні юридично-правові одиниці, тобто окремі прізвища з різним джерелом походження. Звернімо увагу на деякі випадки написання українських прізвищ: - правилами регламентовано написання прізвищ на -иченко: Калиниченко, Петриченко, Удовиченко; И пишеться: - після К: Кизим, Кисіль, Кияниця; - у суфіксах -их(а), -инськ(ий), -ицьк(ий): Павлиха, Рачинський, Мокрицький. Певні труднощі виникають при відмінюванні українських пріз-вищ. Звернімо увагу на деякі з них: - у деяких прізвищах при відмінюванні голосні О, Е в закритому складі чергуються з І: Чорновіл – Чорновола, Сивокінь – Сивоконя; - голосні О, Е випадають: Кравець – Кравця (а не Кравеця), Орел – Орла (а не Орела); - у чоловічих прізвищах, у яких основа закінчується на Г, К, Х, відбувається чергування приголосних: Драга – Дразі, Осика – Осиці, Шептуха – Шептусі (рекомендовано в ділових паперах прізвища цього типу ставити у вихідній формі); - у чоловічих прізвищах, які походять від назв професій і збігаю-ться з ними (Жнець, Швець) перестановка голосного й приголосного, яка відбувається в загальній назві, відсутня: Швець – Швеця, Жнець – Жнеця (порівняймо: швець – шевця, жнець – женця); - не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль – Кисіля, Куліш – Кулеша, Чіп – Чіпа, Лакіш – Лакіша, Сокіл – Сокіла. Ведмідь – Ведмідя (у загальних назвах: кисіль – киселю, куліш – кулешу, сокіл – сокола, ведмідь – ведмедя); - зберігаються О, Е при відмінюванні таких прізвищ, як Кобець – Кобеця, Перець – Переця, Шершень – Шершеня, Щиголь – Щиголя і под.; - на відміну від загальних слів, іменників другої відміни, з якими прізвища збігаються, у родовому відмінку вони мають закінчення - а(-я): Борща, Мороза, Вітра (порівняймо: борщу, морозу, вітру); - відмінюють обидві частини складних прізвищ, якщо перша час-тина може бути самостійним прізвищем: Карпенко-Карий (Карпенка-Карого), Нечуй-Левицький (Нечуя-Левицького); - не відмінюється перша частина складних прізвищ Бонч-Бруєвич (Бонч-Бруєвича), Дольд-Михайлик (Дольд-Михайлика), Кос-Анатольсь-кий (Кос-Анатольського), Кара-Караєв (Кара-Караєва) і под.; - не відмінюються прізвища з нетиповими для української мови закінченнями: Леле, Куїнджі, Півторадні й под.; - не відмінюються жіночі прізвища на -о, -й, -ко, -ло, -енко та на приголосний: Гурзо Ніна – Гурзо Ніни, Чурай Марія – Чурай Марії, Малько Ліна – Малько Ліни, Борзило Ганна – Борзило Ганни, Вітренко Ірина – Вітренко Ірини, Шкляр Віра – Шкляр Віри; - українські прізвища спільного роду на -а відмінюються: Олег Сирота – Олега Сироти, Галина Сирота – Галини Сироти. Ряд таких прізвищ та прізвищ іншомовного походження визначають за контекстом.
ЗАВДАННЯ 5. Перегляньте наданий нижче текст, запишіть основну інформацію у вигляді тез, підготуйте рекомендації для укладача документів. Особливості написання російських прізвищ Українською мовою Щоб не припуститися помилки, треба знати наступне: - прізвища не перекладаються; - їх написання максимально відбиває звучання прізвищ у мові-оригіналі, а це значить, що треба знати, якими українськими графічними знаками позначають російські фонеми. Розглянемо найголовніші випадки.
ЙО, ЬО, О - Якщо російське Ё у вимові відповідає сполученню йо, то напо-чатку слова і в середині слова після голосних та твердих приголосних воно передається сполученням йо: Йотов, Майоров, Воробйов; - після м´якого приголосного Ё передається сполученням ьо: Кисельов, Панфьоров, Плетньов; - після шиплячих ч, щ Ё передається через О: Грачов, Борщов.
Е – Е, Є
-Російське Е між двома приголосними передається в українській мові літерою Е: Меншиков, Некрасов; - Якщо звук Е в кореневій частині російських прізвищ відповідає українському І, то він передається літерою Є: Б є льський (б і лий), В є ткін (в і тка), Л є тов (л і то); - Е в російських суфіксах -ев, -еев передається літерою Є після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц: Агєєв, Патрикєєв, Шокарєв але Демичев, Мальцев.
И – І, Ї, И
- На початку слова, в коренях слів і в суфіксах -ін, -інськ ро-сійське И передається літерою І: Іпатов, Єфімов, Дубинін, Зелінський; - після голосного і при роздільній вимові після приголосного російське И передається літерою Ї: Таїров, Мар´їн, Ільїн. - українською літерою И передають російське И: (а) після шиплячих, а також у прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української та російської мов: Жигалюк, Щипа-чов, Сидоров, Минаєв, Винокур; (б) у префіксі при-: Привалов, Приймаков; (в) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ: Малик, Ходкевич, Спицин, Ра-дищев.
Ы – И - Російське ы передається літерою и: Пир´єв, Поварницин; закін-чення -ый російських прізвищ передається після твердого приголосного через -ий, після м´якого – через -ій: Жемчужний, Крайній.
-СК-, ЦК- – -СЬК-, ЦЬК- Суфікси російських прізвищ -ск(-ий,-ой), -цк(-ий,-ой) передаю-ться через -ськ(-ий,-ой), -цьк(-ий,-ой): Вишинський, Боєцький, Луговсь-кой, Трубецькой.
Ь - На позначення м´якості приголосних д, т, з, с, ц, л, н після них ставиться ь; - перед приголосними: Редькін, Кольцов; - перед голосними я, ю, є, ї: Дьяконов, Ільюшин, Арсеньєв, Іль-їн; - в кінці слова: Гресь, Рудь; - не пишеться ь перед суфіксом -ськ(ий) після приголосної Н: Оболенський, Стравінський. Апостроф: -ставиться в російських прізвищах після приголосних б, п, в, м, ф та р передйотованими я, ю, є, ї: Аляб´єв, Водоп´янов, Артем´єв, Астаф´єв, Кир´янов.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-08; просмотров: 1845; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.007 с.) |