Бінарна й одинарна мотивація.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 15Следующая ⇒

Бінарна, або множинна, мотивація – це така, коли слово може мотивуватися одночасно декількома словами, що відрізняються від нього однаковою кількістю формантів: без-радісно ← радісно і безрадісн-о ← безрадісний; нерівн-ість ← нерівний і не-рівність ← рівність.

Одинарна мотивація – це така, коли слово мотивується лише одним словом та будь-яким іншим мотивуватися не може: у-вечер-і ← вечір, глиб-ок-ий ← глиб.

Табл. 3

Порівняльна характеристика бінарної і одинарної мотивації

Бінарні мотивації, у свою чергу, поділяються на супровідні та основні.

Мотивації словами певної структури, що ніколи не бувають одинарними, називаються супровідними. Наприклад, мотивація якого-небудь слова прислівником на -о, -е завжди супроводжує мотивацію прикметником: радий → радіти і радо → радіти,у свою чергу радий → радо.

Мотивації, які можуть бути одинарними, називаються основними. Такою є мотивація прикметниками іменників зі значенням "людина за родом діяльності" вартовий, їздовий, слідчий, більша частина яких має супровідну мотивацію дієсловами вартувати, їздити, слідувати

Пряма, переносна і периферійна мотивація.

Пряма мотивація встановлюється між твірним та похідним словами згідно з прямим лексичним значенням: бруд → брудний, чистий → чистити. У цих словотвірних парах твірне слово має пряме лексичне значення, такий самий тип значення має і похідне слово, тому між ними встановлюються відношення прямої мотивації

Переносна, або метафорична, мотивація встановлюється за переносним значенням твірного слова, напр.: різкий ← різати (‘здійснювати неприємний вплив’), чернетка ← чорний (‘первинний, підготовчий, у якому можливі виправлення’

Периферійна мотивація встановлюється між твірним та похідним словами, якщо вони мають живі семантичні зв’язки, але семантика похідного слова не включає семантику твірного в повному обсязі, але пов’язана з семантикою твірного лише частиною свого значення.

Словотвірне значення.

Словотвірне значення слова (СЗ) – це той елемент його значення, яким похідне слово відрізняється від того, що послужило для нього базою. Пор.: гарний → не-гарний (якість предмета → відсутність якості предмета). Словотвірне значення установлюється шляхом зіставлення значення похідного слова та слова, від якого воно походить, тобто від твірного слова. Отже, словотвірне значення – це категорійне значення певної словотвірної структури, яке встановлюється через співвідношення семантики похідних і твірних слів.

Розрізняють загальне і конкретне (часткове) словотвірне значення. Під загальним СЗ розуміють узагальнене значення, яке абстрагується від конкретного лексичного значення твірних слів і є спільним для груп похідних одиниць, напр.: весел-ун, смілив-ець, задава-к-а ("назва людей за внутрішніми ознаками"). Конкретне СЗ формується з урахуванням не лише значення словотвірного афікса, але й семантики твірного слова і є індивідуальним для кожного похідного, напр.: флейтист ("той, хто грає на флейті").

Модифікаційне СЗ – це таке значення похідного слова, яке відрізняється від твірного не загальною семантикою, а стилістичними відтінками в значенні, тобто похідне слово має модифікаційні морфи: дума → думонька, теплий → теплесенький, їсти → їстоньки.

Мутаційне СЗ – це таке значення похідного слова, як відрізняється від значення твірного, різниця в значенні виражається формантом, тобто похідне слово має мутаційні морфи: між містом → міжміський, дитина → дитинство, модель → моделювати.

Синтагматичне СЗ – це таке значення похідного слова, яке відрізняється від твірного не лише номінативним компонентом, але й єднальним (сполучу вальним) значенням, наприклад: пивоваріння ("процес варіння пива"), малюк ("недоросла істота").

Транспозиційне СЗ – це таке значення похідного слова, яке відрізняється від значення твірного не номінативним, а частиномовним характером, тобто похідне слово має транспозиційні морфи, наприклад: радий → радість, теплий → теплота, ніжний → ніжність

На відміну від лексичних значень, які властиві окремим словам, словотвірні значення властиві цілим групам, рядам, категоріям похідних слів, які будуються за одним зразком (моделлю), напр.: слухач, діяч, сіяч, спостерігач, складач ("той, хто виконує певну дію"). Слова, що мають тотожну словотвірну базу, один і той самий словотвірний формант, яким властиве те саме словотвірне значення, називаються одноструктурними словами.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте