Закінчення війни викликало необхідність переосмислення пріоритетних напрямів діяльності адміністрації місць позбавлення волі.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 13Следующая ⇒

Із закінченням війни у держави з'явилася можливість виділити додаткові кошти НКВС СРСР.

В 1947 р. ЦК ВКП (б) ухвалюється спеціальне рішення, направлене на зміцнення органів внутрішніх справ людьми, здатними виконувати поставлені перед ними задачі.

Разом із заходами по зміцненню кадрів проводилася робота і по вдосконаленню структури апарату управління ВТУ.

Таким чином, створювалися реальні умови для подальшого реформування всіх напрямків виправно-трудової діяльності, і, найголовніше, прийняття нового загальносоюзного кодифікованого акта.

9.1. Тема 7. Зміст та історико-правове значення Виправно-трудового кодексу УРСР 1970 р.

Мета заняття.

· Надати загальну характеристику Основам виправно-трудового законодавства 1969 р. і Виправно-трудовому кодексу УРСР 1970 р.

· Розкрити особливості вдосконалення виправно-трудового законодавства після його кодифікації.

План лекції (розрахунок навчального часу)

Література.

Законодавчі і інші нормативні акти України.

1. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України: Офіційне видання – К.: Міністерство юстиції України, 2006.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / Під ред. М. І. Мельника. — К.: Каннон; А.С.К., 2010.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. № 23, 2012.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України (із змінами і доповненнями). — К.: Юрінком Інтер, 2011.

Навчальна література.

1. Бадира В.А., Денисов С.Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М.М., Хащев В.Г. Кримінально-виконавче право: Навчальний посібник / За ред. Т.А. Денисової. – К.: Істина, 2008 – 420 с.

2. Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право України: Навчальний посібник / За ред. Проф.. А.Х. Степанюка. – К. Юринком Інтер, 2008 – 624 с.

3. Іваньков І.В., Яковець І.С., Григоренко А.М., Буров С.Ю. Права людини в діяльності органів і установ виконання покарань: науково-методичний посібник для проведення занять в системі службової підготовки / За заг. ред. д.ю.н. проф. А.Х. Степанюка. – Чернігів:ПАТ «ПВК «Десна», 2012. – 280 с.

4. Кримінально-виконавче законодавство України. Кримінально-виконавчий кодекс України. Нормативно – правові акти / Упоряд.: В.С. Ковальський, Ю.М. Хахуда. – К.: Юринком Інтер, 2005.

5. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. проф. А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2005. – 256 с.

6. Кримінально-виконавче право України: Підручник / О.М. Джужа, І.Г. Богатирьов, О.Г. Колб, В.В. Василевич та ін.; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О.М.Джужи. – К.: Атіка, 2010. – 752 с.

7. Кримінально-виконавче право України: Підручник / О.М. Джужа, І.Г. Богатирьов, О.Г. Колб, В.В. Василевич та ін.; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О.М.Джужи. – К.: Атіка, 2010. – 752 с.

8. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України І.Г. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг ред. докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – Атіка, 2010. – 344 с.

Додаткова література.

1. ВЧК-ГПУ: Документы и материалы / Под ред. Ю.Г.Фельштинского.– М.: Гуманитарная литература, 1995. – 272с.

2. История государства и права Украинской ССР. В 3-х т. - К.: Наук, думка, 1987.

3. История милиции Украинской ССР. В документах и материалах / Под ред. П.П.Михайленко. – К., 1969. – Т.1. – 883с.

4. История советских органов государственной безопасности / Под ред. В.М.Чебрикова. – М.: Высшая школа КГБ, 1977. – 639с.

5. История советской милиции: В 2 т. – М.: Академия МВД СССР, 1977. – Т.2. – 338с.

6. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432с.

7. Кульчицький B.C. та ін. Історія держави і права України: Навч. посібник. - Львів: Світ, 1996. - 294 с.

8. Лубянка: ВЧК-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ: Справочник / Под общей ред. А.Н.Яковлева. – М.: МФД, 1997. – 352с.

9. Лунеев В.В. Преступность ХХ века: Мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Норма, 1997. – 525с.

10. Лунеев В.В. Преступность в СССР: Основные тенденции и закономерности // Советское государство и право. – 1991. – №8. – С.90-97.

11. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія Української державності. - Львів, 1995.

12. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: В 3 т. - К.: Генеза, 1999. – Т.3.

13. Фролов Ю.А. Организационно-правовые преобразования системы учреждений и органов, исполняющих наказание, в Украинской ССР. – К., 1984. – 100с.

14. Хрестоматія з історії держави і права України / В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький. – К.: Ін-Юре, 1997. – 450с.

15. Чисніков В.М. Секретарі, наркоми, міністри внутрішніх справ України. – К.: Українська академія внутрішніх справ. – 23с.

16. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: Особи, факти, документи. – К.: Абрис, 1997. – 608с.

17. Шевченко А.Є. Становлення і розвиток української міліції // Схід. – 1998.– №4(21). – C.56-61.

Порядок проведення заняття

9.2.1. Вступна частина (організаційний момент та вступне слово)

На початку заняття лектор називає тему, ознайомлює присутніх з метою лекції її практичною значущістю для діяльності викладача.

Вирішує організаційні питання заняття (перевірка наявності курсантів по групах або персонально та їх готовності до заняття: наявність зошитів для конспектування, ручок тощо);

Ознайомлює курсантів з рекомендованою навчальною літературою.

Оголошує план лекції (навчальні питання).

Ознайомлює з навчальною літературою, нормативно-правовими документами та науковими джерелами для самостійного опрацювання курсантами.

9.2.2. Змістовна частина (розгляд навчальних питань)

Після вступного слова викладач називає навчальне питання, і поєднуючи елементи індуктивного та дедуктивного викладання разом з використанням засобів наочності, а також технічних засобів навчання систематизує навчальний матеріал і доводить його до присутніх.

Під час читання лекції лектор з метою активізації пізнавальної діяльності курсантів може ставити перед ними контрольні або проблемні запитання. Після розгляду кожного навчального питання лектор робить висновок і переходить до наступного питання. Заняття закінчується заключним словом лектора.

Заключна частина лекції

Викладач формулює висновок з теми, відповідає на запитання слухачів. Визначає ступінь досягнення мети заняття; завдання щодо підготовки до наступного заняття і рекомендує літературні та інші джерела для самостійної роботи

9.3. Вступ:

Вивчення основних періодів становлення та розвитку криміналь­но-виконавчої системи і законодавства на території України можна віднести до ряду першочергових завдань вітчизняної науки кримі­нально-виконавчого права.

Вивчення змісту та історико-правового значення Виправно-трудового кодексу УРСР 1970 р. дуже цікавий матеріал для переосмислення сучасного стану пенітенціарної системи України.

Знання історії створення і розвитку пенітенціарної системи того часу, аналіз помилок, які були допущені органками влади того часу, використання їх позитивного досвіду дасть нам можливість уникнути серйозних проблем на сучасному етапі будівництва кримінально-виконавчої системи України.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности