Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Забруднювачі харчових продуктів
Содержание книги
- Біосфера – жива оболонка землі.
- Роль В.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- Загальні властивості біосфери
- Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2
- Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- Інформованість про професії.
- Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- Законодавчі та нормативні документи.
- Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- Апаратури у безперервному режимі
- Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- Розрахунок основних параметрів захисту
- Перші ознаки хронічної променевої хвороби
- Денний раціон людини в умовах підвищеної радіації
- Сокращение продолжительности жизни
- Забруднювачі харчових продуктів: види та шкідливість. Реферат
- Забруднювачі харчових продуктів
- Забруднення нітратами та нітритами
- Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- Термін надання першої медичної допомоги не повинен перевищувати 30 хв.
- Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4. 2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- Особливості польового розташування.
- Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води
- Класифікація надзвичайних ситуацій у залежності від кількості потерпілих
- Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- Головне джерело теплоти для повітря - це земна поверхня, тому
- Існуючі підходи повинні супроводжуватися концепцією, методами та методиками аналізу та оцінювання ризику. В роботі подано методологічний апарат оцінки ризику (додаток схема 1)
- Схема аналізу ризику включає широкий спектр взаємопов'язаних проблем і різних етапів: ідентифікація факторів ризику, оцінка ризику, управління ризиком.
- Розглядаючи всі чотири підходи до оцінки ризику, слід зауважити, що вони мають різні галузі застосування та не позбавлені недоліків.
- Необхідність і важливість гідрометеорологічного забезпечення визначаються значною залежністю практично всіх галузей економіки від погодних умов та гідрологічного режиму водних об'єктів.
- Здійснення інших функцій, що випливають з покладених на нього завдань.
- Здійснення управління та контролю фінансово-господарської і виробничої діяльності підпорядкованих гідрометеорологічних підприємств, установ і організацій.
- Воді в залежності від кліматичного району України
- Ккал) більше 1 - 1,2 мг, дітей у віці 6 - 7 років (2000 -
- Вміст фторидів не менше, як у трьох контрольних пробах, відібраних
- Профілактична ефективність фторування води вивчається
- Даному населеному пункті чи регіоні є джерела антропогенного
- Дистильованої води, додають 1 куб. см 1 н. розчину азотної
- Гігієнічні нормативи змісту фтору в питну воду
- Хімічне забруднення атмосфери
- Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- Комісія з розслідування аварії зобов’язана протягом десяти робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою н-5.
Забруднення харчових продуктів важкими та рідкісними металами. Ртуть, свинець, миш’як, мідь, цинк, залізо Об’єднана комісія ФАО/ВОЗ по харчовому кодексу (Codex Alimentarius) включила в число компонентів, склад яких контролюється при міжнародній торгівлі продуктами харчування.
Ртуть належить до найпоширеніших у природі мікроелементів, вона легко утворює велику кількість органічних і неорганічних сполук, значна частина яких отруйна. Джерелами забруднення сільськогосподарських продуктів є пестициди, а морських та річкових – стоки целюлозної і паперової промисловості, а також хімічних підприємств. Якщо в деяких харчових продуктах вміст ртуті менший 60 мкг/кг, то у прісноводній рибі з незабруднених річок і водоймищ він становить від 100 до 200 мкг/кг маси тіла, а із забруднених – 500-700 мкг/кг. Випадки забруднення харчових продуктів ртуттю являються дуже рідкісними.
Відомо декілька випадків отруєння споживачів, наприклад, коли апельсини з Ізраїлю були оброблені металевою ртуттю палестинськими терористами в 1978 році. Ртуть погано абсорбується на продуктах і легко видаляється з їх поверхні.
Свинець відноситься до найбільш відомих отрут. Тепер практично всі харчові продукти, вода та інші об’єкти навколишнього середовища забруднені свинцем. Основними джерелами забруднення є двигуни внутрішнього згорання, в яких використовується пальне з присадкою тетраетилсвинцю, як антидетонуючого засобу. З відпрацьованих газів двигунів, свинець потрапляє на поверхню землі у вигляді пилу і забруднює навколишнє середовище. Середня кількість свинцю, який потрапляє в організм з харчовими продуктами, становить 250 – 300 мкг в день, з повітря надходить 90 мкг.
При обробці продуктів основним шляхом потрапляння свинцю є жерстяна банка, в яку зазвичай упаковують харчові вироби. Свинець потрапляє у продукт із свинцевого припою у швах банки. Встановлено, що біля 20% свинцю у щоденному раціоні людей поступає з консервованої продукції, в тому числі від 13 до 14% з припою, а 6-7% – з самого продукту. В останній час, з уведенням нових методів пайки та закрутки банок, вміст свинцю у консервованій продукції зменшується.
Миш’як широко розповсюджений у навколишньому середовищі. Він зустрічається майже у всіх ґрунтах. Світове виробництво миш’яку складає приблизно 50 тис. Тон в рік. Останнім часом виробництво миш’яку кожні 10 років зростає на 25%. В результаті широкого розповсюдження в навколишньому середовищі і використанні у сільському господарстві, миш’як присутній у більшості продуктах харчування. Зазвичай його вміст у продуктах харчування малий – менш ніж 0,5 мг/кг, і рідко перевищує 1 мг/кг, за виключенням деяких морських організмів. При відсутності значних забруднювачів, вміст миш’яку в: хлібних виробах складає до 2,4 мг/кг, фруктах – до 0, 17мг/кг, напоях – до 1,3 мг/кг, м’ясі – до 1,4 мг/кг, молочних продуктах – до 0,23 мг/ кг, в морських продуктах вміст миш’яку зазвичай більший – на рівні 1,5... 15,3 мг/кг.
Мідь присутня майже у всіх продуктах харчування. Джерелами забруднення харчових продуктів можуть бути вироби з міді, які використовують у харчовій промисловості. У зв’язку з тим, що мідь каталізує окислення жирів і аскорбінової кислоти, наявність її може негативно впливати на харчову цінність і смак харчових продуктів і напоїв. Сліди міді у харчових продуктах з фруктів і овочів призводять до повного руйнування вітаміну С.
Цинк належить до малотоксичних мікроелементів. Хронічні отруєння та забруднення ним харчових продуктів через побутові речі практично не реєструються. Проте вміст цинку у ґрунті поблизу металургійних підприємств до 4200 мг/кг робить землі непридатними для використання під сільськогосподарські культура. Так, у стручковій квасолі, вирощеній за 10 км від забруднюючого підприємства, вміст цинку становить 6 мг/кг. У зеленій масі – до 56,4 мг/кг. У продуктах харчування основна частина цинку являє собою речовину природного походження, і становить 0 – 20 мг/кг. Для харчових продуктів рекомендовані такі допустимі величини вмісту цинку: м’яса – до 20 мг/кг, напоїв – до 5 мг/кг, фруктів та овочів – до 100 мг/кг, варення та мармеладу – до 5 мг/кг.
|
