Роль В.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
Содержание книги
- Біосфера – жива оболонка землі.
- Роль В.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- Загальні властивості біосфери
- Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2
- Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- Інформованість про професії.
- Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- Законодавчі та нормативні документи.
- Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- Апаратури у безперервному режимі
- Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- Розрахунок основних параметрів захисту
- Перші ознаки хронічної променевої хвороби
- Денний раціон людини в умовах підвищеної радіації
- Сокращение продолжительности жизни
- Забруднювачі харчових продуктів: види та шкідливість. Реферат
- Забруднювачі харчових продуктів
- Забруднення нітратами та нітритами
- Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- Термін надання першої медичної допомоги не повинен перевищувати 30 хв.
- Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4. 2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- Особливості польового розташування.
- Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води
- Класифікація надзвичайних ситуацій у залежності від кількості потерпілих
- Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- Головне джерело теплоти для повітря - це земна поверхня, тому
- Існуючі підходи повинні супроводжуватися концепцією, методами та методиками аналізу та оцінювання ризику. В роботі подано методологічний апарат оцінки ризику (додаток схема 1)
- Схема аналізу ризику включає широкий спектр взаємопов'язаних проблем і різних етапів: ідентифікація факторів ризику, оцінка ризику, управління ризиком.
- Розглядаючи всі чотири підходи до оцінки ризику, слід зауважити, що вони мають різні галузі застосування та не позбавлені недоліків.
- Необхідність і важливість гідрометеорологічного забезпечення визначаються значною залежністю практично всіх галузей економіки від погодних умов та гідрологічного режиму водних об'єктів.
- Здійснення інших функцій, що випливають з покладених на нього завдань.
- Здійснення управління та контролю фінансово-господарської і виробничої діяльності підпорядкованих гідрометеорологічних підприємств, установ і організацій.
- Воді в залежності від кліматичного району України
- Ккал) більше 1 - 1,2 мг, дітей у віці 6 - 7 років (2000 -
- Вміст фторидів не менше, як у трьох контрольних пробах, відібраних
- Профілактична ефективність фторування води вивчається
- Даному населеному пункті чи регіоні є джерела антропогенного
- Дистильованої води, додають 1 куб. см 1 н. розчину азотної
- Гігієнічні нормативи змісту фтору в питну воду
- Хімічне забруднення атмосфери
- Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- Комісія з розслідування аварії зобов’язана протягом десяти робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою н-5.
Наш геніальний співвітчизник — перший президент Академії наук України Володимир Іванович Вернадський був у числі перших, хто сприймав Землю як єдиний живий організм, в якому зовсім різні, на перший погляд, процеси у трьох зовнішніх сферах Землі — літосфері, гідросфері й атмосфері — тісно пов’язані між собою.
Володимир Вернадський — великий український натураліст і філософ XX сторіччя. Народився 12 березня 1863 року у Петербурзі в сім’ї українського економіста професора Івана Вернадського, помер 6 січня 1945 року (82 роки). І за походженням, і за національною самовідданістю Вернадський був українцем, багато зробив для відродження України, її культури і науки. Зокрема, він був організатором і першим президентом Всеукраїнської Академії Наук, Національної книгозбірні України, Комісії з вивчення продуктивних сил України тощо. Всесвітню славу вченому принесли створені ним вчення про біосферу та ноосферу.
В.І. Вернадський одним із перших усвідомив величезний перетворюючий вплив живих організмів на усі три зовнішні оболонки Землі в планетарному масштабі, тісну взаємодію і взаємозалежність усіх форм життя. Це дало йому поштовх до створення всеохоплюючої теорії біосфери, тобто тієї частини зовнішніх оболонок нашої планети, яка безпосередньо пов’язана з існуванням життя на Землі. В.І. Вернадський (1934) дав таке визначення біосфери: “Біосфера являє собою оболонку життя — область існування живої речовини”.
Основні компоненти біосфери (за Вернадським):
1. жива речовина – рослини, тварини, мікроорганізми,
2. біогенна речовина – речовина, створена організмами. Наприклад, торф, кам’яне вугілля,
3. косна речовина (нежива) – в її утворенні живі організми участі не беруть. Наприклад, гірські породи неорганічного походження, мінерали, вода,
4. біокосна речовина – результат синтезу живої та неживої природи. Наприклад, грунт,
5. радіоактивне, електромагнітне та інші види випромінювання,
6. космічна речовина – наприклад, метеорити.
Вернадський особливо виділяє перетворюючий вплив на Землю людини — через її розумну діяльність і передбачає швидке зростання глибини і масштабів цього впливу. Природні об’єкти, які вже зазнали впливу людської діяльності, він відносить до “ноосфери” тобто до “сфери розуму” і передбачає, що ноосфера буде швидко розширюватись, охоплюючи все більшу частину Землі — від глибоких її надр до найвищих шарів атмосфери.
У золотий фонд світової науки увійшла робота В.І. Вернадського “Декілька слів про ноосферу”, яка з’явилася у 1944 році. Тут у концентрованому вигляді викладено його бачення еволюційно-історичного процесу, перспектив майбутнього людства. Стверджується, що під впливом розвитку науки і пізнання біосфера має стати ноосферою, тобто цариною розуму, де панують закони мудрості й гармонії.
Він писав: “Людство, взяте в цілому, стає могутньою геологічною силою. Й перед ним, перед його думкою та працею, постає питання про перебудову біосфери в інтересах вільно мислячого людства як єдиного цілого”.
В.І. Вернадський вважав, що ноосфера — це такий стан біосфери, в якому мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті, геологічна сила.
Очевидно, що ноосфера в просторі значною мірою перекривається з біосферою, але не тотожна їй. Темпи розвитку ноосфери незрівнянно вищі від темпів змін біосфери.
Вчення Вернадського про ноосферу:
1. ноосфера – історично останній стан оболонки біосфер, що перетворюється діяльністю людини.
2. ноосфера – сфера розуму і праці.
3. зміни біосфери обумовлені як свідомою, так і підсвідомою діяльністю людини.
4. розвиток ноосфери пов’язаний з розвитком соціально-економічних факторів.
Структурний склад ноосфери:
– антропосферу,
– техносферу – сукупність технічних об’єктів антропогенної діяльності і сукупність природних об’єктів змінених антропогенною діяльністю,
– соціосферу – сукупність суспільної виробничої діяльності.
|
