Лісорослинні умови заплавних лісів та особливості їх поширення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 39Следующая ⇒

Розробка лісогосподарських заходів у заплавних лісах повинна базуватися на науково-обгрунтованій типологічній оцінці заплавних місцезростань. П.С. Погребняк (1955) зазначив, що заплави рік необхідно виділяти в особливу категорію місцезростань, оскільки вони характеризуються контрастністю водного режиму, рухомістю ґрунтового субстрату, додатковим зволоженням, його ритмічною пульсацією і періодичним порушенням цього режиму. Залежно від рельєфу окремі ділянки заплави затоплюються на різний проміжок часу. Тому, на думку вченого, необхідно розрізняти три категорії заплавності: короткострокову, середню і тривалу. Відповідно до цієї градації типи лісу того або іншого трофотопу можуть позначатися за допомогою індексів (І, ІІ, ІІІ), наприклад, - С^І_0-5; В^ІІ_1-5; А^ІІІ_2-5. Ці індекси використовують як показники тривалості затоплення.

В.П.Ткач (1999), враховуючи неоднорідність рельєфу заплави, режим затоплення та ступінь дренованості грунтів, для заплавних умов рекомендує виділяти такі варіанти едафотопу (заплавності):

6) добре дреновані ділянки з короткостроковим затопленням (до 15 днів) – З^І;

7) добре дреновані ділянки з середнім затопленням (до 30 днів) – 3^ІІ;

8) добре дреновані ділянки з тривалим затопленням (до 60 днів і більше) – 3^ІІІ;

9) погано дреновані ділянки з тривалим затопленням (до 60 днів і більше) – 3^IV.

10) погано дреновані ділянки з дуже тривалим затопленням (більше 60 днів) – 3^V.

За наявності в ґрунтах і ґрунтових водах солей доцільно виділяти також запропоновані О.С.Мігуновою (1978) варіанти засолення місцезростань:

5) слабозасолені – h^І;

6) середньозасолені - h^ІІ;

7) сильнозасолені - h^ІІІ.

Така індексація заплавних варіантів дозволяє в зручній формі позначати типи місцезростань. Наприклад, тип лісорослинних умов, позначений індексом D₂, З^І; h^І, розшифровуються так: слабо засолений свіжий груд з короткостроковим затопленням і доброю дренованістю грунтів.

Таким чином, при оцінці типів місцезростань заплавних лісів, окрім провідних факторів, що визначають едатоп, необхідно враховувати й інші фактори – режим затоплення, ступінь дренованості та засоленість грунтів, які суттєво впливають на генезис, склад, продуктивність лісової рослинності і визначають тип лісової ділянки. Лісогосподарські заходи в заплавних лісах повинні базуватися на знанні специфічних лісорослинних умов, що визначаються з одного боку, впливом елювіальних і руслових процесів, мандруванням річки, а з іншого – геологічною будовою водозбору, його типологічними відмінностями. Вони повинні проводитись на програмно-цільовій і зонально-типологічній основі з врахуванням необхідності оптимізації структури заплавних ландшафтів та досягнення в них оптимальної лісистості.

Поширення лісів у заплавах рік має характерні особливості і залежить від природної зони та типу руслового процесу річки. Так, на Поліссі наявна велика кількість річок, які за типом руслових процесів належать до меандруючих і тому мають добре розвинену заплаву. Крім цього, заплави рік Полісся відрізняються високим відсотком боліт та озер, а також луків. Лісистість заплав Полісся рідко перевищує 5% (Ткач В.П., 1999). У заплавах Горині, Стира, Стохода, Тур’ї, Ірпеня фрагментарно зустрічаються вільхові, вербові, тополеві біоценози. У заплавах рік Лівобережного Полісся (Десна, Сейм, Сожа, Шостка, Зноб і ін.) переважають вільхові ліси, а також насадження верб та тополь. У заплавах Дніпра ліси відрізняються більшим різноманіттям лісових порід. Тут, окрім вербових і тополевих біоценозів формуються також в’язево-дубові, берестово-дубові.

Найбільші площі заплавні ліси України займають в лівобережних лісостеповій та степовій природних зонах. Основна частка лісів виростає в заплавах Ворскли, Псла, Сіверського Дінця та їх притоків. Найвищий ступінь заліснення заплави (понад 50%) є характерним для Сіверського Дінця в межах Луганської області. Проте на окремих ділянках лісистість заплави цієї річки є відносно низькою – в межах 10-15%.

У заплавах таких рік Лісостепу, як Сула, Хорол, Удай зростають переважно мішані дубові насадження. У степовій зоні Лівобережжя у заплавах Орелі, Вовчої, Самари формуються також переважно дубові лісостани, які добре описані О.Л. Бельгардом (1950). Проте частка лісів у заплавах більшості рік Степу не перевищує 10%, а на окремих вони взагалі відсутні.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?