Еволюція та суть економічних функцій сучасної держави.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 19Следующая ⇒

З давніх давен у суспільстві існували економічні інтереси людей, які переростали в інтереси політичні. Їх співвідношення і штовхало поступ суспільства в напрямі соціального прогресу.

При первісно-общиному ладі всі економічні проблеми вирішуються спільно, на основі вікових традицій.

Зростання продуктивності праці і суспільний поділ праці призвели до розшарування первісної общини і виділення спеціальних органів влади, виникнення держави.

Важко сказати, що переважно в її функціях з самого початку – політика чи економіка. Важливо одне, що поряд із виконанням політичних, силових функцій, забезпечення панування верхівки суспільства, держава завжди мусила здійснювати ряд чисто господарських дій заходів. Ще і досі люди користуються акведуками і дорогами, збудованими в давньому Римі, а в архелогічних розкопках країн древніх цивілізацій знаходимо державні торговельні угоди, Укази про митний контроль, будівництво культових і громадських споруд та ін.

В умовах становлення та розвитку ринкової економіки функції держави, в тому числі економічні, значно розширюються. Проте в різні періоди відношення до неї і відповідно її роль топосилювалась, то слабка.

Слід відзначити, що в суспільстві завжди взаємодіяли дві тенденції – стихійний саморозвиток і свідоме регулювання. Їх співвідношення постійно змінюються на користь то одної, то іншої, в залежності від того, як складаються умови виробництва і яка теорія одержує перевагу в суспільній свідомості.

Основоположники класичної економічної теорії (У.Петі, А.Сміт, Д.Рікардо) пропагували якнайменше втручання держави в економіку А.Сміт у своїй книзі “Про багацтво народів” писав: “Ви думаєте, що ви допоможете економічній системі вашими добре подумати законами і протидіями. Помиляєтесь... Руки геть. Масло самозацікавленості буде тримати економічний механізм чудово працюючим. Ніхто не потребує плану.”

Представники класичної економічної школи вважали, що попит і пропозиція всіх товарів в тому числі і робочої сили в ході конкурентної бородьби самі собою врівноважуються і економіка рухається на основі механізму ринкового саморегулювання. Тому такі заходи держави, як регулювання зарплати, робочого дня і ін.тільки утруднюють саморегулювання і є зайвими. Єдина функція держави в умовах ринку, на їх думку – це помірне оподаткування і захист інтересів виробників від посягань зовнішніх конкурентів. Роль держави за образним виразом А.Сміта зродилась до функцій “нічного сторожа”.

Ліберальна класична школа теж вважала, що стихійний розвиток ринкових відносин є оптимальним варіантом прогресу суспільства. У своїй ідеалізації останього вони доходили до крайних меж – не помічали суперечностей і недоліків стихійного ринкової системи, хижацьких методів первісного нагромадження капіталу і експлуатації трудящих, що дало підставу називати їх вульгарними економістами.

Марсистська школа П.Самуельсон и В.Норхаус “Економикс”. М.: 1993, с.88 виводила роль держави з усуспільнення приватної власності. Централізоване планування, адміністративне управління всіма ланками народного господарства були невід’ємними функціями держави. Вона мала перетворитися в гігантський трест, де всі підрозділи працювали б як єдиний годинниковий механізм. Ринок, хоч і був введений в цю систему, як необхідність, продиктована життям, все одно залишився в ній і народним тілом, якому ніяк не могли знайти відповідного місця.

Починаючи з ХХ століття світ розділився на дві економічні системи. Ринкова економіка взявши на озброєння спадщину різних течій і шкіл економічної теорії, стала розриватись на основі неокласичного економічного синтезу.

Адміністративно-командна система після тривалих пошуків і блукань в лабіринтах теорії і практики, теж врешті решт перейшла на шлях побудови ринкових відносин.

Яка ж роль держави в цих умовах? Що вона взагалі собою являє?

Держава – це орган, який забезпечує існування певної соціальної політичної та економічної організації суспільства, його розвиток і вдосконалення в рамках певних територій і регіонів або національних формувань.

Основні функції сучасної держави за П.Самуельсоном представника неокласичного синтезу, зводяться до того, що вона встановлює правила поведінки і діяльності людей у процесі виробництва, розподілу і споживання. Конкретно їх можна звести до трьох:

1. Ефективність;

2. Справедливість;

3. Стабільність.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте