Людського духу та розуму, так і бездонними прірвами варварства. Вони принесли небачені
Содержание книги
- Ото мовчання оунівців, не могли передбачити. Тому, з одного боку, вони співпрацювали з
- Андрій Доллуд, Петро Дяченко, сотник Галюк-Малиновський та інші.
- Відношення батальйону “Соловей”, який складався з українців, до страт і вбивств у місті?
- Розбудову української державності.
- Політико-громадський центр під керівництвом М.Величківського. Українські націоналісти
- Командуванням Т.Бульби-Боровця. Саме він першим підняв свої відділи проти окупантів.
- Кубанських козаків, білорусів проводили активну боротьбу як з німецькими окупантами, так і з
- Колонія, не могла мати окремої армії чи дивізії. Тому вона була включена до складу військ сс і
- Рівне), Поділля, а згодом Буковину (30 березня – Чернівці), частину Східної Галичини (10
- Вже говорилося про те, що під час війни для створення ілюзії “самостійності радянської
- Конференції відбулася урочиста церемонія підписання статуту оон. Разом з іншими
- Страшною ціною загибелі мільйонів людей і понівеченою землею Україна дістала право
- Машину – першу на європейському континенті еом. Саме з її допомогою прораховували
- Способи викачування ресурсів із села, зневажливе ставлення до умов життя сільських трударів
- Колгоспах України у 1946 Р. Припадало лише 36 кг зерна, що, зрозуміло, не могло забезпечити
- Р. Перший секретар ЦК кпрс М. Хрущов у таємній доповіді зазначив, що Й. Сталін
- Після цієї операції настало затишшя. Почалася деконцентрація відділів упа. Вони
- Курені упа реорганізовувалися у відділи (сотні) та підвідділи (чоти). Деякі з них, не зважаючи
- Німеччини, де склали зброю перед американською окупаційною владою. Влітку 1948 Р. До
- Внаслідок цих повстань уряд СРСР проголосив у вересні 1956 р. часткову амністію і багато
- Зрозуміло, піднятися вище, ніж засудження культу особи, М. Хрущову ніхто б не
- Москви, яка вжила відповідних заходів.
- Продовжувала бути ідея опанування комунізмом всього світу. Цьому підпорядковувалася вся
- Страту відомого провідника оун на еміграції василя охримовича. У 1956 Р. Радянська преса
- Трактувала офіційна більшовицька ідеологія, і висловлювали свої думки та ідеї публічно
- Закладів культури, освіти, міліції, інженер-економіст, фрезерувальник та ін. Члени унф
- Російської колоніальної експансії.
- Під гаслом “інтернаціоналізму”. Українську мову практично виживали з усіх сфер суспільного
- Організацію, мала постійний зв’язок з аналогічними групами по всьому срср з метою
- Суспільства не співпадала з поступом цивілізованої світової спільноти.
- Товариство “Спадщина”, екологічну організацію “Зелений світ” тощо. Поступово в Україні
- Травневих мітингів почала утверджуватися і поширюватися по всій Україні національна
- Та голова верховної Ради В. Івашко. Але згодом він подав у відставку і покинувши
- Будинком верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. Війська колишнього срср
- Державний сектор. У результаті восени 1992 р. місячна інфляція перейшла рубіж 50 відсотків,
- Співдружності. Тому наше керівництво не підписало угоду про сили спільного призначення на
- Залишалася на рівні 7 відсотків світової. До кінця 1993 Р. Ціна на обидва палива дійшла до 100
- Липня 1994 р. явочним порядком парламентсько-президентська форма правління була замінена
- Політичних партій і політичних блоків. З них 4-відсотковий бар'єр пройшли 5 центристських
- Демократичній системі противаг, збереження якої обстоював Захід. Іншим кроком, що
- Наслідком проведення виборів у березні 2002 р. було формування демократичної
- Донецький клан в особі губернатора віктора януковича, отримав посаду голови уряду (10-й
- Міжнародної діяльності нової адміністрації Леоніда Кучми.
- Непокори, а Росія, що глибоко загрузла у чеченських справах, змушена була прийняти таке
- Людського духу та розуму, так і бездонними прірвами варварства. Вони принесли небачені
- Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 томах., 12 кн. Т. 2. – Київ, 1991–1998.
- Васильєва Р., Смолка А. Соціально-економічна політика Б.Хмельницького // Економіка
- Курс лекцій з історії науки і техніки України (Дещинський Л.Є., Денісов Я.Я.,
- Бандера С. Перспективи Української революції. – Мюнхен, 1978.
- Кульчицький С. В. Утвердження незалежної України: перше десятиліття // Український
Випробування і водночас незабутній, омріяний багатьма поколіннями, акт відродження
Української державності.
На порозі ХХІ століття і нового ІІІ тисячоліття є всі підстави з повним на це правом
Заявити, що Україна, як незалежна, демократична й суверенна держава, відбулася, що ми, як
Нація, утвердилися у світі. Народ, який зумів вистояти і зберегти себе у вогненному горнилі
Революцій та двох спустошливих світових війн, братовбивчих конфліктів, нещадних
Голодоморів та репресій, підпільної правди й публічної брехні. Народ, який прийняв на себе
Удар Чорнобиля і затулив собою від глобальної катастрофи людство. Нація, яка відчула себе
Єдиним цілим.
Цивілізаційний вибір України вже зроблено остаточно. 24 серпня 1991р. увійшло в
Життя українського народу як символ самоствердження у вільному культурному й
Політичному просторі.
Хоча наші здобутки у розбудові нової держави за роки її незалежності ще не такі,
Якими ми хотіли їх бачити, якими вони могли б бути. Багато складних проблем подальшого
розвитку лише поставлено, а не розв`язано. Нині, як і на початку 90-х років, аж ніяк не всі
Розуміють, яких наполегливих зусиль вимагає справжня трансформація країни в демократичну
Державу, якої вимогливості до самих себе потребує цей процес. Незалежність здобута, на
Перший погляд, таким легким шляхом, і досі не стала фактичною незалежністю від
Стереотипів свідомості, насаджених століттями бездержавності. Адже навчитися по-новому
Мислити, а відтак по-новому працювати, позбутися старих комплексів – справа багатьох років,
Яка вимагатиме нелегких зусиль влади, держави, народу.
Наша історична пам`ять, розуміння __________того, хто ми і якого роду, допоможуть нам
Зміцнити державу і зцементувати українську націю. Без усвідомлення цього молодому
Поколінню буде важко творити і вести у прийдешнє країну, яка має все, щоб посісти гідне
Місце в європейському і світовому співтоваристі.
- 252 -
СПИСОК ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Тема І. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ.
ПОЧАТКИ ДЕРЖАВНОСТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ.
Грушевський М. Історія України-Руси. Т.І. – К., 1991.
Давня історія України. – К., 1994.
Довідник з історії України /А–Я/. –К., 2001.
4. Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2-х т. – К., 1991.
5. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. –
Львів. Т.1, 2002 р.
Залізняк Л.Л. Первісна історія України, – К., 1999.
Курс лекцій з історії України та її державності. За науковою редакцією Дещинського
Л.Є. – Львів, 1999.
Оніщенко І. Діалектика становлення українського етносу та нації // Етнополітологічний
Аспект. – К., 1997.
Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т.І. – К., 1992.
Семенченко В., Радченко Л. Історія України. З прадавніх часів до сьогодення. – Харків,
2000.
11. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. – К.,
1997.
Тема 2. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОСТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. КИЇВСЬКА
РУСЬ.
Василенко Г.К. “Руси”. – Київ, 1990.
Грушевський М. Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії
Східного слов’янства // Пам’ятки України, 1991, №3.
Довідник з історії України /А–Я/. – Київ, 2001.
4. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. –
Львів. Т.1, 2002 р.
Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – Київ, 1999.
Іванченко Р.П. Київська Русь: початки української держави. – Київ, 1995.
Історія України: Документи. Матеріали. – Київ, 2001.
Канигін Ю. Від Аскольда до Ярослава // Українська культура. 2001. №1.
Літопис Руський. – Київ, 1999.
Макарчук С. Джерела з історії України. – Львів, 1999.
Повість минулих літ: Літопис. – Київ, 1996.
Ричка В.М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації // Український історичний
Журнал. – 2001, №2.
Толочко П.П. Київська Русь. – Київ, 1996.
Тема 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – ПРОДОВЖУВАЧ
ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ТРАДИЦІЙ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.
Антологія української поезії у шести томах. Т.1. – К.: Дніпро, 1984.
2. Галицько-Волинський літопис // В кн.: Літопис Руський (за Іпатським списком). – К.:
Дніпро, 1989.
|