Типи синергізму господарських комплексів міста

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 30Следующая ⇒

Синергетичні ефекти найчастіше оцінюються збільшенням прибутку в грошовому еквіваленті, зниженням оперативних витрат і потреби в інвестиціях. Усі три функції залежать від часу, і найважливішим є чинник прискорення змін цих змінних.

Однією з найважливіших властивостей системи є наявність зв'язків між елементами, які характеризуються:

- напрямом - спрямовані і ненапрямлені;

- характером - сильні і слабкі;

- видом - підпорядкування, рівноправні зв'язки управління;

- відношенням до системи - внутрішні і зовнішні;

- відношенням до об'єкту управління - прямі і зворотні.

Крім того, з філософської точки зору, визначаються зв'язки взаємодії, визначуваної цілями взаємин об'єктів. Вони можуть бути: кооперативними і конфліктними; генетичні, коли об'єкт виступає причиною породження об'єкту взаємин; функціонування, що забезпечують життєдіяльність системи, роботу об'єкту; розвитку - як варіант попередніх зв'язків, що характеризують певну послідовність станів діючого об'єкту із зміною структури або виникненням форм її існування.

Складність і різноманіття зв'язків вимагають обліку істотних несистемних, міжсистемних, взаємних, однонапрямлених і різноспрямованих зв'язків. Звертають на себе увагу такі актуальні типи зв'язків в господарських комплексах міста:

- рекурсивна (причинно-наслідкова) взаємозалежність економічних явищ і процесів, що описує;

- синергетична - у вигляді інтегрального посилення процесів і явища від спільної дії елементів, призводить до результату, що перевищує сумарний вклад ізольованих елементів системи;

- циклічна - як різновид зворотного зв'язку.

Визначальну роль у функціонуванні і розвитку грає зворотний зв'язок (ЗЗ). Розрізняють позитивний зворотний зв'язок, що зберігає характер змін параметрів системи, і негативний зворотний зв'язок, протидіючий змінам деякого параметра. Зворотний зв'язок є основним інструментом розвитку систем, їх стійкості і адаптації до зовнішніх умов. У активних економічних системах, якими є господарські комплекси міста, звичайно, два види зворотного зв'язка співіснують одночасно.

Закон стійкості: кожна організація прагне до самозбереження шляхом використання для цього свого потенціалу (економічного, політичного, соціального). Сума творчого потенціалу повинна бути вище суми дестабілізуючого потенціалу внутрішнього і зовнішнього впливу, що вимагає антикризового управління дестабілізуючими факторами. Для оцінки управління самозбереженням організації використовується показник, що розраховується по формулі:

UR=(C-P)/C*100,

де UR - рівень стійкості;

C - потенціал творення (фінанси, технологія, кадри, матеріальна база, нематеріальні активи, положення на ринку, маркетинг);

P - потенціал руйнування.

Практичний інтерес мають сім рівнів самозбереження організації (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры