І 0.4. Вибір типу будівлі для видавництв, поліграфічних підприємств, закладів книжкової торгівлі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 21

У ВПК використовують будівлі громадські, проми­слові й комбіновані та споруди різного призначення: виробничі, обслуговуючі, допоміжні.

До виробничих будівель відносяться такі, в яких здійснюють­ся головні і допоміжні технологічні процеси. Це не обов'язково повинні бути промислові будівлі, а можуть бути громадські й комбіновані. Наприклад, для розміщення видавництв, видавни­чих фірм, репроцентрів, закладів торгівлі книжками та пресою.

До обслуговуючих відносяться будівлі та споруди складсько­го, енергетичного (електрика, тепло) і транспортного призна­чення (гаражі, приміщення для заряджання електрокар, водопо­стачання, нейтралізації стічних вод тощо).

Допоміжні — будівлі управління, їдальні, медпункт, санітарно-побутового призначення, прохідні тощо.

Всі вони класифікуються за такими ознаками:

• ступенем капітальності, вогнетривкості та пожежної
безпеки;

• температурним режимом — термоконстантні з регламенто­ваними: температурою, вологістю, запиленістю; можуть бути опалювальні і неопалювальні;

• формою покрівлі даху — плоскі та схилі; зі світловими ліхта­рями чи без них;

• відведенням атмосферних стоків з покрівлі — із зовнішнім чи внутрішнім відведенням води зливними трасами;

• габаритним розташуванням на генеральному плані — квад-

ратні та прямокутні, споруди Г-, П- або Ш-, рідше РІ-подібної форми.

Вибір промислового (громадського) типу будівлі для майбут­нього підприємства (організації, установи, фірми тощо) прий­мається у результаті аналізу і вироблення вимог до використан­ня об'єкту проектування.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

У процесі вибору і пристосування будівель промислового чи громадського призначення, орієнтованих на видавничо-полі­графічний технологічний процес, все більшого значення набува­ють принципи сучасної функціонально зумовленої промислової архітектури. Відомо багато перспективних розробок і рішень, що відкривають можливості оформлення зовнішнього і вну­трішнього виду будівель, спеціального архітектурного оформ­лення й інтеграції функціональних елементів, вирішення просто­ру і освітлення (середовища, де світло і вологість повітря мають особливе значення). А також при новому проектуванні слід ви­користовувати досягнення потенційних художньо-технічних ефектів малих архітектурних форм, які підвищують продук­тивність праці (дизайн інтер'єру приміщення і устаткування, мікроклімат, кімнати відпочинку тощо).

Головні вимоги до промислових об'єктів такі:

• структура будівлі підприємства повинна бути максимально орієнтована на технологічний процес виконання визначених функцій з послідовно лінійним рухом виробничого потоку;

• гнучкість проекту технологічних процесів при необхідності зміни або регулюванні виробничого процесу;

• будівля з не багатьма постійними точками структури (стіни, сходи, опори, модулі систем постачання та утилізації відходів);

• короткі терміни на будівництво і монтаж обладнання;

• вхідні можливості на монтаж, ремонт і експлуатацію устат­кування (наявність у будівлі монтажних пройомів);

• організація простору (комфортні кліматичні умови) і систем освітлення, що підвищує продуктивність праці;

• забезпечення можливості впровадження інновацій у галузі інформаційного забезпечення та інженерних комунікацій;

• можливості гнучкого розширення і перебудови з урахуван­ням особливостей галузі;

• позитивне стимулювання колективу, яке залежить від ком­фортних умов праці, соціального побуту, зовнішнього виду підприємства.

До найважливіших критеріїв вибору типу будівлі, зумовлених визначеним для ВПК проектом, відносяться:

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

• виробнича структура (види технологічних процесів, етапи виробництва) відповідає сучасному і перспективному стану;

• процеси виробництва у цілому (потужність і серійність тех­нології та логістика) мають перспективи зростання;

• чисельність співробітників чітко визначена;

• координатна мережа (сітка) опор, довжина прольотів, наван­таження на перекриття та дах гарантують безаварійну роботу;

• логістичні принципи (постачання, виробництва і збуту);

• комунікаційні зв'язки (діапазони та потужність інженерних комунікацій; об'єднання їх у мережі) забезпечені;

• особливості місця розташування, кліматичні умови і навко­лишнє середовище сприяють стабільній роботі підприємства;

• освітлення (штучне, природне чи комбіноване) відповідає нормам;

• вентиляція (централізована чи децентралізована, загальна чи місцева) забезпечує комфортні умови праці;

• інформаційні зв'язки (умови телефонного, радіо- і те­
левізійного зв'язку, Інтернет, пневмотранспорт, переходи і до­
роги тощо) надійні.

У промисловому будівництві та експлуатації розрізняють такі типи будівель; павільйонного типу; одноповерхові й багатопо­верхові; технічні споруди (рис. 10.13...10.17; табл. 10.3).

Останнім часом у промисловому будівництві спостерігаються тенденції розвитку ефективних конкурентноздатних структур:

• недорогий, швидко будований, гнучкий у використанні кор­пус основного виробництва і допоміжних структур;

• повністю інтегровані виробничі модулі, прив'язані до по­токів логістичних модулів кооперації і складування;

• системи постачання і утилізації відходів, незалежні й ней­тральні до виробничих площ;

• оптимізація освітлення шляхом використання штучного і природного;

• оптимізація інформаційних і комунікаційних процесів;

• виробництво як джерело і інструмент самореклами (гале­рея для відвідувачів, наявність музейно-історичних елементів);

• розвиток системи послуг на території підприємства (ор­ганізації): сервісні крамнички, аптека, кіоски тощо;

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Рис. 10.13. План і розріз одноповерхової будівлі павільйонного типу:

1 — колони; 2 — балки перекриття; 3 — огорожа перекриття;

4 — світлові ліхтарі; 5 — оснастка ліхтарів; 6 — зовнішня самонесуча

стіна; 7 — фундаменти колон; 8 — ворота; 9 — вікна; 10 — підлога

• соціально-побутові заклади на території: їдальні, буфети,
медпункт, пральня, бібліотека і, навіть, жилий фонд тощо.

До головних чинників, що впливають на проектування і бу­дівництво сучасних підприємств, відносяться:

• скорочення термінів проектування і будівництва;

• економія матеріальних витрат;

• забезпечення впровадження новітніх технологічних процесів;

• автоматизація виробництва на базі комп'ютерних систем;

• забезпечення соціально-побутових потреб працюючих.
Основні типи і параметри будівель ВПК наведені у табл. 10.3.

ФАСАД 1 — 10

НІНІНІНІНІНІ НІНІНІН

НІНІНІНІНІНІН'ІНІН'ІН

РОЗРІЗ 1 — 1

Рис. 10.14. Фасад і розріз триповерхової будівлі типового проекту регіон

ПЛАННАВЩМ. 0,000

X

OJ Ш

f *

Jt

.в-*'

Г'

ПЛАННАВІДМ. -3,000 |

CM

(в\+----- h ................... ................... і (В

-3,000

-К1-

14І-4

п

M P 0,25т /|

г

МРІт/

0,000

» 22 Q= 100кг

ЩГ

ш

І

LJ

t t

Ф 0

3 4

0 ®

Рис. 10.15. План на відмітці 0,000 триповерхової будівлі регіональної друкарні. Експ 1 — кабінет техніки безпеки; 2 — гардероб; 3 — венткамера; 4 — тамбур; 5 — санвуз 11 — приміщення охорони; 12 — вестибюль; 13 — тамбур; 14 — санвузли; 15 16 — коридори; 17 — ремонтно-механічна майстерня; 18 — щитова; 19 — заряд готової продукції; 21 — очисні споруди, резервуар для охолодження води; 22 — 23 — склад і дільниця підготовки паперу; 24 — вузол уведення мереж; 25 — бр дільниця; 26 — друкарський цех; 27 — склад паперових відходів (пре

©

©

®\

о о о ■<*

© 0

(І)

rftjF

—р -і Мі і.

29 ТГз^ООГЗбІ-4-

+ 4,800

■9-

ШЩ

ЛЦ

6000 І 6000 520

2) ©0 ©

00 CD

Рис. 10.16. План другого і третього поверхів на відмітках 4,800 та 6,300 трип

регіональної друкарні. Експлікація приміщень: 28 — кабінет директора (пре

29 — планово-виробничий відділ; ЗО — бухгалтерія; 31 — каса; 32...35 — кабіне

36 — санвузли; 37 — гардероб; 38 — кімната зв'язку (e-mail; Інтернет); 3

40...42 — кімнати коректорів; 43 — венткамера; 44...47 — матеріальні склади;

виготовлення друкарських форм за технологією CtP; 56...61 — медпункт;

63 — венткамера; 64 — кімната відпочинку

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Основні типи і параметри

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Таблиця 10.3 будівель ВПК

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Сучасне індустріальне будівництво ведеться на основі розви­нутої мережі заводів будівельних конструкцій, які забезпечують будівельні майданчики підготованими до монтажу конструкція­ми. Значна частина промислових споруд і будівель зводиться за типовими проектами. Типізація ґрунтується на постійному від­борі найбільш універсальних для даного періоду об'ємно-плану­вальних і конструктивних рішень, які дають найбільший еконо­мічний ефект у будівництві та експлуатації підприємств.

Сучасні типові будівлі і споруди відрізняються від своїх попе­редників тим, що вони уніфіковані — підготовлені для зведення методами будівельної індустрії.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Закінчення табл. 10.3

Несучий каркас поліграфічних підприємств, як правило, сприймає значні зусилля, що виникають у зв'язку з перекриттям великих робочих площ, необхідних для розміщення іноді круп-ногабаритних машин, а також у зв'язку із значними динамічними навантаженнями, які зумовлені друкарськими процесами. Тому несучі каркаси, наприклад, газетно-журнальних цехів викону­ються у вигляді рамних схем з особливо міцних матеріалів — сталі та залізобетону.

Від зовнішнього середовища приміщення ізолюються стіна­ми і дахами, до складу яких входять ефективні теплоізолюючі наповнювачі.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

^tPP 20,4

?®<^www^^

^ t

3L

15,6

^tf^SSM

10,8

ЕЕ^І^ИЕ

К7

1,2

3L

_SL

6,0

іФ рп -|уг^; |Уі

,П;^;і;^^-і:г^;і;^Ц;і;^Ц^^Ц!ІЇЇ

\

i ftr^ftr^J i B

к

A

5,4

1,2

3L

дак

~4 Z:

9 000

fWfWf^

6 000

тущтщщщщі,

—I,

^r^1,8

Рис. 10.17. План багатоповерхової будівлі у розрізі

Внутрішні конструкції — підлоги, перегородки, службові сходи — утворюють окремі конструкційні об'ємні пустоти та приміщення, які слугують для встановлення устаткування і обслуговуючих апаратів.

Багатоповерхові бідівлі (рис. 10.17) зводяться для вироб­ництв з дещо обмеженим навантаженням, з можливими верти­кальними технологічними процесами і в умовах зайнятої тісної міської забудови, що характерно для ВПК. Однак, багатоповер­хові будівлі та будівлі суцільної забудови дозволяють більш ком­пактно організувати технологічний процес і управління.

______ Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

10.5. Головні елементи будівель і споруд

Максимальне використання уніфікованих типових секцій (УТС) сучасних будівельних конструкцій є найвищою формою уніфікації та типізації будівель у ВПК, що значно знижує — до 10 % — вартість робіт, і забезпечує:

• широке застосування каркасних сартифікованих конструк­цій, що підвищує міцність і довговічність будівель підприємств;

• спрощення конструкції при виборі будівлі прямокутної форми з одним поверхом без перепадів за висотою;

• скорочення протяжності інженерних комунікаційних мереж, доріг, території підприємства при блокуванні дільниць, цехів і допоміжних приміщень під одним дахом;

• можливість застосування збільшеної відстані між колонами, що підвищує коефіцієнт використання площі, сприяє кращому можливому переплануванню дільниць при необхідності їх ре­конструкції, модернізації або перестановки технологічного ус­таткування;

• проектування будівель без світлових ліхтарів або, навіть, без вікон, що має сенс для друкарських цехів, у яких можна створити термоконстантний режим (постійні температура, во­логість, чистота повітря) і постійне штучне освітлення, що забез­печує контроль якості відбитків у постійно однакових стандарт­них умовах;

• врахування вимог наукової організації праці, технічної есте­тики, культури виробництва, техніки безпеки та промсанітарії, що створює сприятливі умови для реалізації нових техноло­гічних процесів й покращення побутового обслуговування пра­цюючих.

Найширше застосовуються у будівництві підприємств ВПК такі типізовані та уніфіковані елементи будівель: уніфіковані ти­пові секції (УТС); металеві та залізобетонні колони; стандарти­зовані міжповерхові перекриття; визначені стандартні: покрівля; підлоги; стіни; сходи; двері; вікна; ліхтарі; фундаменти, опори колон тощо (див. рис. 10.13 та 10.17).

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

Уніфіковані типові секції (УТС) — об'ємна каркасна частина будівлі, що складається із одного або декількох прольотів одна­кової довжини зі сталою висотою.

Колони можуть бути пристінні (однобокі) і внутрішні (дво­бічні), прямокутні та квадратні висотою 6; 7,2; 8,4; 18 м з попе­речним перерізом 0,4 х 0,6 або 0,4 х 0,4 м.

Міжповерхові перекриття — несуть навантаження будівлі, ділять її по висоті і підтримують настил покрівлі та підлогу.

Покрівля складається зі збірних настилів, які кладуть на балки та ферми. Настили виготовляються із залізобетонних плит, на які укладають утеплювачі, в яких розміщують інженерні ко­мунікації.

Підлоги — дерев'яні, асфальтові, керамічні, мозаїчні, бетонні, металеві та інші — повинні відповідати характеру видавничо-поліграфічних технологічних процесів і умовам трудової діяль­ності; бути стійкими до механічних пошкоджень у друкарських та палітурно-брошурувальних цехах, на складах, де виробничі про­цеси пов'язані з переміщенням вантажів (паперу, фарби, півфа-брикатів, готової продукції); мати рівну поверхню для забезпе­чення руху транспортних засобів з технічними вантажами; бути стійкими до дії хімічних розчинів і водостійкими у приміщеннях цехів виготовлення друкарських форм, де технологічні процеси пов'язані із застосуванням кислот, лугів і води; мати незначну теплопровідність у приміщеннях видавництв, офісах фірм, комп'ютерних дільниць, ручних процесів, усіх цехів і дільниць, де технологічні операції виконуються стоячи або сидячі; бути стій­кими до стирання для запобігання утворення пилюки, що впли­ває на людей, техніку та якість продукції; повинні легко прибира­тися, не утворювати електростатичних зарядів за рахунок низь­кої електропровідності; забезпечувати високу звукоізоляцію.

Велике значення для зниження вібрацій і шумів мають саме конструкції підлог. Найбільш поширені у видавничо-полігра­фічних приміщеннях і цехах відповідно до технологічних про­цесів такі конструкції підлоги: паркетні, лінолеумові, цементні, мозаїчні, ксилолітові, асфальтові, плиткові, керамічні.

______ Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Паркетні підлоги виготовляють з невеликих дощечок-клепок товщиною 17-20 мм на бітумній мастиці чи з паркетних дощок.

Лінолеумові — з рулонних полімерних матеріалів, основою для яких слугує дощатий настил (цементно-піщана стяжка), до якого лінолеум приклеюють клеєм на основі синтетичних і природних смол та каучуків, казеїну чи бітуму.

Цементні — формують з цементного розчину зі співвідношен­ням 1:2 або 1:3 товщиною 20 мм на бетонну основу.

Мозаїчні підлоги двошарові. Нижній шар товщиною 15 мм роблять з цементного розчину 1:4 на бетонну основу. Верхній — товщиною 15-20 мм з цементного розчину 1:2 з мармуровою крихтою та фарбниками.

Ксилолітові роблять товщиною 20 мм із суміші каустичного магнезиту, водного розчину хлористого магнію і дрібної де­рев'яної тирси.

Асфальтові підлоги роблять у два шари товщиною верхнього 15 мм, а шириною 20 мм на цементну чи бетонну підготовку.

Плиткові виготовляють з керамічних плиток на бетонній основі на цементно-піщаному розчині зі співвідношенням 1:3, товщиною 10-15 мм, а також на основі синтетичних матеріалів.

Керамічні підлоги у промислових об'єктах роблять клінкерни­ми, цегляними або плитковими.

Стіни можуть бути несучими навантаження і не несучими, зовнішніми і внутрішніми, перегородками. Залежно від особли­востей технології до них ставляться вимоги: вогнестійкості, міцності, звуконепроникності, водо- та хімічної стійкості, тепло­ізоляції, стійкості до навантаження елементів будівлі.

Сходи, як правило, розміщують у окремих негорючих при-міщеннях-клітках, які для промислових будівель виготовляються на заводах залізобетонних виробів і монтуються у будівлі під час будівництва як самостійні конструкції.

Двері (ворота) одно-, дво- і багатостворчасті повинні задо­вольняти технологічні вимоги щодо переміщення матеріалів, півфабрикатів, готової продукції у процесі виробництва, а також руху людей; бути забезпеченими необхідною ізоляцією відпо­відно до характеру приміщень. Двері поділяються за призначен-

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

ням на евакуаційні, транспортні, запасні, за розміром шириною 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 3,6 м та висотою 2,4; 3,0; 4,2 м.

Вікна розташовують у віконницях у зовнішніх стінах. Ліхтарі встановлюють на покрівлі одноповерхових будівель з метою освітлення внутрішнього простору природним світлом і для аерації (див. рис. 10.13).

Фундаменти під стіни і опори під колони (див. рис. 10.13 та 10.17) призначено для перенесення та перерозподілу навантаження від будівлі та встановленого у ній устаткування на шари землі (ґрунт).

10.6. Інтер'єр виробничих приміщень

Будівлі та приміщення видавничо-поліграфічного комплексу проектують, зводять і оснащують для реалізації виробничих і технологічних процесів з визначеними вимогами до якості видань і паковань. Усі приміщення такого виробництва характеризуються регламентованими параметрами щодо температури, вологості і чистоти повітря. За температурно-зволожувальними та гігієнічними вимогами згідно із СНІП 2.01.02-85 усі промислові приміщення поділяються на п'ять груп: І А, І Б, І В, II А та II Б.

До групи ІА у ВПК належать термоконстантні виробничі при­міщення з температурою 20 ± 0,05...0,2 °С. Чистота повітря рег­ламентується розміром пилинок (не більше ніж 0,3 мкм). У таких приміщеннях передбачається експлуатація вимірювальних при­ладів на основі комп'ютерної техніки, дистанційне керування технологічними процесами, розроблення і виготовлення комп'ютерних систем поліграфічного обладнання на заводах поліграфічного машинобудування.

До групи І Б належать вимірювальні лабораторії поліграфіч­них підприємств і науково-дослідних організацій. У них темпера­тура становить 20 ± 0,1...0,5 °С, розмір пилинок у повітрі 0,3 мкм. Такі приміщення облаштовують витяжними шафами. До групи І Б слід віднести також виробничі лабораторії підприємств,

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

дослідницькі центри організацій із розробки, дослідження і сер­тифікації поліграфічних матеріалів, лабораторії з підготовки та змі­шування фарб повноколірного друкарського виробництва за си­стемами змішування кольорів «Радуга», «Pantone», «HKS» тощо.

До групи І В належать цехи та відділення кінцевих техно­логічних операцій з підготовки, оброблення та комплектування видань. Температура у них може сягати 20 ± 0,5... 1,0 °С. Чисто­та повітря за розміром пилинок не регламентується. Такі приміщення за технологічними процесами відділяються від інших. Це основні цехи поліграфічного виробництва — формні, друкарські, палітурно-брошурувальні, оздоблювальні, підготов­ки паперу (основ для друку).

До групи IIА належать механічні цехи попереднього й кінце­вого оброблення дрібних деталей, попереднього та кінцевого складання деталей, а також склади готових виробів. Температу­ра в них становить 20 ± 1,5...2,0 °С. Це ремонтно-механічні цехи поліграфічних підприємств, склади матеріалів і готової продукції.

До групи II Б належать приміщення з кінцевим механічним обробленням деталей, складанням вузлів верстатів, а також склади готових виробів. Це приміщення заводів поліграфічного машинобудування.

Виробничий інтер'єр — внутрішній благоустрій виробничих приміщень. Він визначається раціональним компонуванням приміщень, вигідним планом розташування технологічного ус­таткування, зручною орієнтацією вантажопотоків, промисловим оформленням стін, фарбуванням приміщень і устаткування від­повідно вимог охорони праці; комфортністю й ергономікою ро­бочих місць, достатньою освітленістю, наявністю необхідних за­собів інформації тощо.

Умови праці, як правило, визначаються взаємовідношенням технологічних процесів, устаткування, предметів праці і засобів нормалізації виробничого середовища. Проектування виробни­чого середовища базується на знаннях фізичних, фізіологічних і психологічних механізмів реагування людини на дію зовнішніх факторів, що впливають на організм і діяльність.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

Світло у виробничому середовищі видавничо-поліграфічних процесів — одне з найважливіших характеристик комфортності. Розробка принципів освітлення — проблема не лише технічна, а й естетична» психологічна та гігієнічна. Тому проектування засобів освітлення повинно базуватися на принципах і методах ергономіки, технічної естетики і художнього конструювання. Це забезпечить підвищення продуктивності праці, покращить умови праці й відпочинку, буде сприяти збереженню здоров'я людей.

Колір чинить певну інформаційну, тонізуючу і регулюючу дію на оператора. У цілому, світлоколірне середовище в інтер'єрі повинно розроблятися і проектуватися з урахуванням поділу кольорів на групи:

• основні — для поверхонь, що займають найбільші площі у приміщенні;

• допоміжні — для поверхонь технологічного устаткування;

• кодові — для транспортних засобів, знаків безпеки, тру­бопроводів;

• фірмові — колір обладнання фірмового стилю, емблеми, знаки технічного дизайну.

Щодо конкретних рекомендацій вибору гами кольорів ок­ремих елементів інтер'єрів цехів і будівельних конструкцій, то можна скористатися такими рекомендаціями;

• стіни фарбують у світло-жовтий (світло-блакитний) колір;

• сталеві конструкції — у світло-сірий або кремовий;

• вікна — у білий (світло-кремовий);

• підлогу — у темні кольори;

• поліграфічне устаткування фарбують фірми-виробники, до­тримуючись притаманних їм стилю, дизайну, типу та кольору безпеки окремих деталей та органів керування, однак з ураху­ванням загально прийнятих норм і правил;

• виробничі меблі (тумбочки, столи, шафи, стелажі, стільці тощо) повинні гармоніювати з кольором устаткування, біля якого вони стоять;

• транспортні засоби (електрокари, електровізки, рейкові
візки) фарбують у жовтий та чорний кольори (нижню частину)
смугами під кутом 45° або по вертикалі;

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

^а трубопроводи — у колір устаткування, біля якого вони прокладені;

• шинопроводи, у які протягують кабель для електропри­водів, фарбують за визначеними кольорами фаз: А — жовтий; В — зелений; С — червоний;

• електрошафи та електрообладнання — у колір основного устаткування;

• внутрішні поверхні електричних пристроїв, які можуть уразити струмом, фарбують в оранжевий колір.

Архітектурне вирішення інтер'єрів приміщень видавництв, поліграфічних підприємств і закладів книжкової торгівлі та тор­гівлі пресою повинно бути узгоджено з географічним розташу­ванням організацій та з усім комплексом заходів покращення умов праці з урахуванням типу будівлі, її площі та внутрішнього об'єму, а також вимог технічної естетики та ергономіки.

Вибір малих архітектурних інтер'єрних форм і рішень визна­чається особливостями технологічного процесу, характером і режимами праці, санітарно-технічними нормами, характером освітлення і нормованими рівнями освітлення робочих місць, наявністю виробничих шумів і вібрацій, правилами техніки без­пеки, а також кліматичними особливостями району (геогра­фічної зони) розташування підприємства.

У всіх приміщеннях ВПК стелі допускається фарбувати чи ск­леювати шпалерами у світлих тонах. У друкарських цехах краще застосовувати масляну фарбу, щоб запобігти осипанню. Панелі стін — фарбувати масляною або клейовою фарбою і частково облицьовувати керамічною плиткою або пластиком. Стіни цехів газетного рулонного друку з великогабаритними машинами слід облицьовувати плиткою до самої стелі, що дає можливість легко очищати їх від фарби та пилу. Пофарбування панелей мас­ляною фарбою, а вище — клейовою, рекомендується для приміщень складальних, друкарських, палітурно-брошуруваль­них цехів і ремонтних майстерень. У складах допускається вап­няна побілка.

Дотримування норм естетичного оформлення інтер'єру впливає на підвищення продуктивності праці, якості продукції, знижує втомлюваність персоналу.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

10.7, Засоби зниження

вібрацій і шумів

При проектуванні поліграфічних підприємств слід приймати заходи щодо зниження вібрацій машин і сприяти га­шенню шумів. Вібрації машин знижують їх продуктивність, погіршують якість продукції й підвищують витрати на утримання устаткування. Гомін та шум впливають на самопочуття людини, на її здоров'я і продуктивність праці.

Для зменшення вібрацій та шуму машини встановлюють на фундамент за чіткими рекомендаціями фірм-виробників устат­кування, застосовуючи амортизатори, віброізоляційні еластичні підкладки. Віброізоляційні матеріали під підлогою приміщень, де встановлено шумовібраційне обладнання, також сприяють зменшенню вібрацій і гуркоту машин.

Заходи, що знижують рівень шуму, можуть носити комплекс­ний і місцевий характер: застосування перегородок зі звукопог­линальних матеріалів; облицювання стін, стелі і підлоги такими матеріалами тощо.

До комплексних заходів відносяться:

• ізоляція дільниць і цехів з різними вібраційними і гучношу-мовими технологічними процесами та умовами праці;

• розміщення в окремих корпусах рулонних і аркушевих друкарських машин;

• розміщення друкарських цехів на першому поверсі зі вста­новленням на фундаменти з віброізоляційними прокладками;

• основи підлог рекомендується розділяти на окремі ділянки вертикальними віброізоляційними прокладками, особливо на границях цехів чи дільниць з важким вібруючим устаткуванням (газетні та журнальні агрегати великої потужності).

Слід також передбачити запровадження протишумових за­собів: ізолюючі шум кожухи, звукопоглинальні облицювальні матеріали для стін, стелі; вібраційнозахисні настили із сипучих матеріалів у підлогах; звукопоглинальні екрани; запровадження дистанційного управління устаткуванням, дільницями і цехами.

______ Розділ 10, Планування структури і конфігурації виробничих потоків

10.8, Розробка генерального плану

Будівельну частину комплексного проекту розроб­ляють фахівці-будівельники відповідно з ТЗ технологів. Най­б

⇐ Предыдущая12131415161718192021

Поделиться:

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США