Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Біологічно активні речовини та функціональні інгредієнти продуктів харчуванняСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Речовини білкової природи: - Білки – ВМС, побудовані із залишків АК (тваринні, рослинні, мікробіальні; повноцінні – тваринні, неповноцінні – рослинні) - Пептиди мають невисоку молекулярну масу, широкий набір амінокислотних залишків - Амінокислоти (природні і синтетичні, замінні і незамінні (для дорослого організму валін, лейцин, ізолейцин, треонін, метіонін, лізин, фенілаланін, триптофан та для дитячого організму гістидин і аргінін)) Фізіологічне значення і функціональна роль найбільш поширених груп пептидів:
Вуглеводи: - Моносахариди (глюкоза, фруктоза), - Дисахариди і олігосахариди побудовані відповідно із 2 і 3-10 моносахаридних залишків (дисахариди: лактоза – молочний цукор, сахароза, мальтоза – солодовий цукор, олігосахариди як пребіотики – лактулоза ДС) - Полісахариди – полімери, утворені великою кількістю моносахаридних залишків (інулін, крохмаль) Харчові волокна – не засвоювані вуглеводи (гомогенні і гетерогенні; водростей, грибів, вищих рослин; водорозчинні – пектин, камеді, слизі, розчинні фракції геміцелюлози, не розчинні в воді – целюлоза, ксилани, частина геміцелюлоз, хітин, хітозан, лігнін; спирти (лігніни) і полісахариди структуровані – целюлоза, геміцелюлоза, пектин та неструктуровані – слизі, камеді, штучні полімери).
Ліпіди – естери гліцерину та вищих жирних кислот:
- Нейтральні ліпіди, - Ліпоїди (фосфатиди – лецитин у складі його вітаміноподібна речовина холін, фосфатидилсерин, кефалін, сфінгомієлін, гліколіпіди) та похідні ізопрену (стероїди та каротиноїди). Природні жирні кислоти: - Насичені (масляна, капронова, капронова, пальмітинова, стеаринова, міристинова – тваринні; арахісова – риб’ячий жир та земляні горіхи; бегенова – расова олія), - Мононенасичені (олеїнова, ерукова, гад олеїнова пальмітоолеїнова), - Поліненасичені (лінолева, ліноленова, арахідонова – віт F, клупонодонова). Стерини – холестерин (тваринний) і β-сітостерин (рослинний). Воски (тваринні – бджолиний, рослинні – покрови фруктів)
Вітаміни: - Водорозчинні (вітаміни групи В, аскорбінова кислота, ніацин (віт. РР), фолацин (фолієва кислота), пантотенова кислота) - Жиророзчинні (А,Д, Е, К) - Вітаміноподібні сполуки (біотин, біофлавоноїди, холін, карнітин, інозит, оротова, ліпоєва, пагматова і параамінобензенова кислота, віт. U).
Мінеральні компоненти. Залежно від кількості мінеральних речовин в організмі людини і харчових продуктах їх підрозділяють на макро- (перевищує 0,01 %) і мікроелементи (10-3 – 10-5 %). Якщо вміст елементу нижче 10-5 %, його вважають ультрамікроелементом. - Макроелементи (кальцій, фосфор, магній, натрій, калій, сульфур, хлор) - Мікроелементи (ессенціальні – залізо, кобальт, мідь, марганець, хром, селен, молібден, йод, цинк, умовно ессенціальні мікроелементи – миш’як, бор, бром, фтор, літій, нікель, кремній, ванадій, умовно токсичні і токсичні – алюміній, кадмій, свинець, ртуть, берилій).
Алкалоїди – переважно нітрогеновмісні гетероциклічні сполуки, яки властива сильна і специфічна фізіологічна активність (кофеїн, сальсолін, берберин, капсаїцин, вібурнін, амірин, теобромін і теофілін, ксантин, сілі марин, стахідрин).
Глікозиди – природні сполуки, молокула яких складається із сахаридної (гелікон) і несахаридної (аглікон) частини, зв’язаних через атоми карбону, оксисену, сульфуру та нітрогену: - Сердечні глікозиди (аглікон – похідні циклопентанопергідрофенантрену, які містять як важливі замісники п’яти- та шестичленні лактонні кільця), - Сапоніни (аглікон – стероїдна чи тритерпенова природа), - Антраглікозиди (аглікон – антрацен різного ступеню окиснення), - Гіркі глікозиди або іридоїди (похідні циклопентанових монотерпенів), - Ціаногенні глікозиди, - Тіоглікозиди або глюкозінолати.
Фенольні сполуки: - З 1 ароматичним кільцем (прості феноли, фенолоспирти – кофейна, хлорогенова, ферулова, кумарова кислоти, фенолокислоти, кумарини, хромони, хромони, кантони, хінони, лігніни) - З 2 ароматичними кільцями (флавоноїди, ізофлавоноїди, флавонони, флавони, флавоноли, протеноїди, катехіни, лейкоантоціаніди, антоціаніди, проантоціаніди) - Полімерні фенольні сполуки (конденсовані та неконденсовані дубільні сполуки – таніди; гумінові феноловмісні полімери). Харчові рослини містять сполуки з 2-3 фенольними кільцями, які проявляють біологічну активність: - Адаптогенну і стимулюючу ЦНС (салідрозид), - Р-вітамінну (рутин) - Гіпотензивну (флавони, лігніни) - Спазмалітичну (фуро кумарини, хромони - Стимулюючу (лігніни) - Седативну (флавоноли) - Сечогінні (кемпферол, ізофлавоноїди) - Жовчогінну (флавони) - Кровозупиняючу (флавоноли, кверцетин) - Антимікробну (гідрохінон, арбутин) - Антигуморрагічну (лігніни). Терпеноїди (ізопреноїди) – ефірні олії, горечі, смоли і бальзами, сердечні глікозиди і стероїдні сапоніни, три терпенові сапоніни, гіркі глікозиди та іридоїди, каротиноїди, каучук та гутта. Деякі з них є алкалоїдами.
Органічні кислоти: лимонна, яблучна, виннокам’яна, щавлева, саліцилова, мурашина, оцтова.
Ферменти: одно компонентні – білкові (β-амілаза, папаїн, пепсин) та двокомпонентні – містять кофактор чи кофермент. 6 класів ферментів: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази, лігази.
Фітонциди – за хімічною природою сукупність різних за хімічною будовою сполук (ефірних олій, ароматичних кислот, глікозидів тощо)
Гормони та гормоноподібні речовини: речовини естрогенної та андрогенної дії.
Лекція 3
|
||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 533; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.009 с.) |