Класифікація дієтичних добавок

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 10Следующая ⇒

Залежно від призначення дієтичні добавки поділяють на:

· допоміжні джерела їжі та біологічно активних речовин для оптимізації вуглеводного, жирового, білкового, вітамінного та інших видів обміну речовин при різних функціональних станах;

· для нормалізації або покращення функціонального стану органів або систем організму людини, у тому числі самостійно або у складі продуктів, що виявляють загальнозміцнюючу, сечогінну, тонізуючу, заспокійливу та інші види дій при різних функціональних станах;

· для зниження вірогідності захворювання, нормалізації мікрофлори шлунково-кишкового тракту, у якості ентеросорбентів тощо.

Дієтичні добавки необхідно розглядати не як ліки, а як окрему групу продукції.

Біологічно активні добавки до їжі за своїм характером дії підрозділяються на наступні групи: нутріцевтики, еубіотики і парафармацевтики, у складі яких компоненти не перевищують рекомендовану добову потребу в харчових речовинах (нутріцевтики), або терапевтичну дозу активної речовини (парафармацевтики). Інколи виділяють 5 груп дієтичних добавок:

1. Нутріцевтики – дієтичні добавки, що вживаються для корекції хімічного складу їжі для доведення вмісту природних макро- і мікронутрієнтів до рівня вмісту в добовому раціоні, відповідно до потреб здорової людини.

Нутріцевтики – джерела вітамінів, поліненасичних жирних кислот (арахідонова, лінолева, ліноленова тощо), макро- і мікроелементів і харчових волокон.

Нутріцевтики у функціональному плані:

· поповнюють дефіцит есенціальних харчових речовин;

· спрямовано змінюють метаболізм речовин;

· підвищують неспецифічну резистентність організму до дії несприятливих факторів довкілля;

· мають імуномодулюючу дію;

· зв'язують і виводять ксенобіотики.

Кінцева мета використання нутріцевтиків – поліпшення «харчового статуту» людини, зміцнення здоров'я і профілактика ряду захворювань.

2. Парафармацевтики – дієтичні добавки, що вживаються для профілактики, допоміжної терапії та підтримки у фізіологічних межах функціональної активності органів і систем.

Парафармацевтики здатні підвищувати адаптаційні можливості організму в екстремальних умовах. Їх застосування допомагає запобігти розвитку злоякісних новоутворень, знижує рівень холестерину; вони мають антиоксидантний, імуномодулюючий та антимікробний ефекти. До парафармацевтиків також належать дієтичні добавки, що регулюють апетит, сприяють підтримці нормального складу й функціональної активності мікрофлори кишечника (еубіотики).

Введення парафармацевтиків в аліментарні програми забезпечує:

– необхідне спрямування змін метаболізму окремих речовин, зокрема, токсикантів;

– підвищення неспецифічної резистентності організму до дії екзогенних ризик-факторів (адаптогенний ефект);

– реалізацію механізму немедикаментозного регулювання і підтримки функцій.

3. Пребіотики – поживні речовини, що вибірково стимулюють ріст або біологічну активність представленої захисної мікрофлори кишечника, у такий спосіб підтримуючи її нормальний склад і біологічну активність.

4. Еубіотики – дієтичні добавки, до складу яких входять живі мікроорганізми і (або) їх метаболіти, що нормалізують біологічну активність мікрофлори травного тракту.

Функції еубіотиків:

· регуляція мікрофлори шлунково-кишкового тракту;

· профілактика шлунково-кишкових захворювань;

· корекція порушень мікробіоценозу, викликаних вживанням антибіотиків, погіршенням екологічної ситуації, неправильним харчуванням, стресом тощо.

5. Пробіотичні мікроорганізми – живі непатогенні й нетоксичні мікроорганізми (переважно роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus, Propionibacterium тощо), представники захисних груп нормального кишкового мікробіоценозу людини і природних симбіотичних асоціацій, позитивно впливають на організм людини, підтримуючи нормальний склад і біологічну активність мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

Позитивна дія пробіотиків проявляється в:

· колонізації ШКТ пробіотичними мікроорганізмами, що виявляють антагонізм відносно потенційно патогенних і патогенних бактерій, вірусів, грибів і дріжджів;

· покращенні порушеного балансу мікроорганізмів у кишечнику й припинення дисбактеріозів і дисбіозів загалом;

· корисна метаболічна активність – продукція філохінонів, біотину, ніацину, піродиксину та фолієвої кислоти; гідроліз жовчних кислот і холестерину, участь у регуляції жіночих статевих гормонів тощо;

· оптимізація процесу травлення й нормалізація моторної функції кишечника;

· детоксикація організму.

Можна виділити ще одну велику групу дієтичних добавок – вітамінно-мінеральні комплекси, що на сьогодні є дуже поширеними. Давно визнано ефективність вітамінномінеральних комплексів, що мають заповнювати добову потребу організму в межах 10–15%. Якщо перевищується поріг 15%, вітамінно-мінеральні комплекси розглядаються вже не як ДД, а наближаються до ліків. Вітаміни і мінерали часто входять до складу різних ДД, оптимізуючи їх дію, але комплекси вітамінів і мінералів, а також полівітамінні препарати в «чистому» вигляді все ж доцільно вважати окремою групою таких речовин.

За узагальненими даними Міністерства охорони здоров'я за 1990–1996 pp., у 70–100% населення України виявлено недостатність вітаміну С, у 40–80% – вітамінів групи В і фолієвої кислоти, у 40–60% – недостатність бета-каротину.

Використання нутріцевтиків може стати ефективною формою профілактики й лікування хронічних захворювань – ожиріння, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, імунодефіциту, злоякісних новоутворень.

Використання дієтичних добавок дозволяє:

· полегшити очищення організму від продуктів обміну та шкідливих речовин;

· швидко поповнювати дефіцит необхідних харчових речовин;

· підвищити витривалість і працездатність організму;

· скорегувати вагу;

· зміцнити імунітет;

· провести профілактику хвороби;

· підтримати роботу окремих систем організму;

· покращити психологічний стан;

· покращити зовнішній вигляд.

Застосування БАД є не тільки ефективною формою первинної і вторинної профілактики, а також рекомендується для комплексного лікування таких широко поширених захворювань, як ожиріння, серцево-судинні захворювання, імунодефіцитні стани, алергічні хвороби. Крім того, БАД можуть розглядатися як джерело додаткових харчових речовин, регулятори маси тіла, мікробіоценозу кишечника, обміну, холестерину, і функцій нервової системи, антиоксиданти, імуномодулятори, стимулятори функцій внутрішніх органів, засоби, які активізують периферичний кровообіг і сприяють виведенню з організму продуктів обміну речовин і т.п.

Лекція 2

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?