Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Елементи дисперсійного аналізуСодержание книги
Поиск на нашем сайте Дисперсійний аналіз - метод математичної статистики, який застосовують для аналізу результатів спостережень, які залежать від різних одночасно діючих факторів. Задачі дисперсійного аналізу - вибір найбільш важливих факторів, оцінка їхнього впливу і т.інше. Метод дисперсійного аналізу розробив англійський статистик Р.Фішер. В основі методу лежить порівняння дисперсій. На практиці дисперсійний аналіз застосовують у задачах, де потрібно оцінити вплив деякого фактору F на кількісну ознаку X. Суть дисперсійного аналізу зводиться до порівняння дисперсії, обумовленої впливом фактору F (факторної дисперсії) з дисперсією, обумовленою випадковими причинами (залишковою дисперсією). Очевидно, коли вплив фактору F є значимим, то й відмінність факторної дисперсії від залишкової дисперсії повинна бути значимою. І навпаки, якщо вплив фактору незначимий, то факторна й залишкова дисперсія відрізняються незначимо. Нехай значення ознаки X отримані в результаті спостереження p різних груп досліду із числом спостережень в j-й групі, рівним q. Середнє значення ознаки X у кожній j-й групі (групова середня) визначиться за формулою
Результати спостережень зведені в таблицю:
Загальне число спостережуваних значень ознаки X дорівнює pq. Загальна середня визначається за формулою
Можна оцінити повне розсіювання ознаки X, викликане як випадковими причинами, так і впливом фактору F, визначивши суму квадратів відхилень всіх спостережуваних значень xij від загальної середньої. Вона називається загальною сумою квадратів відхилень і визначається за формулою
Вважають, що фактор F впливає на різні групи значень ознаки. Розсіювання за фактором або розсіювання між групами можна оцінити, визначивши суму квадратів відхилень групових середніх від загальної середньої. Її називають факторною сумою квадратів відхилень і визначають за формулою
Уважають, що на значення ознаки в j-й групі фактор F впливає однаково, а їхнє розсіювання обумовлене впливом випадкових причин. Суму квадратів відхилень спостережуваних значень ознаки Х від своєї групової середньої `хгрj називають залишковою сумою квадратів відхилень. Залишкова сума квадратів відхилень характеризує розсіювання всередині групи й визначається формулою:
де Можна показати, що справедливе співвідношення Sобщ = Sфакт + Sост, (11.15) яке найчастіше використовують для визначення залишкової суми квадратів відхилень Sост = Sобщ - Sфакт. (11.16) Оскільки дисперсійний аналіз припускає порівняння дисперсій, то використовуючи загальні, факторну й залишкову суми квадратів відхилень, визначають відповідні дисперсії. Загальна дисперсія:
де pq-1 = n-1 - число ступенів свободи загальної дисперсії. Факторна дисперсія:
де p-1 - число ступенів свободи факторної дисперсії; p - число груп впливу фактору F. Залишкова дисперсія:
де p(q-1) - число ступенів волі залишкової дисперсії, обумовлене як різниця між числами ступенів свободи загальної й факторної дисперсій: (pq - 1) - (p -1) = p(q-1). Припустимо, що вплив фактора F відсутній. У цьому випадку групові середні `хгрj приймають різні значення в результаті впливу тільки випадкових причин, а виходить, розрізняються незначимо. Відповідно факторна й залишкова дисперсії є незміщеними оцінками невідомої генеральної дисперсії й також розрізняються незначимо. У такій задачі формулюють нульову гіпотезу про рівність факторної й залишкової дисперсій. Якщо зрівняти оцінки цих дисперсій за критерієм F, то критерій укаже, що гіпотезу можна прийняти. Якщо нульова гіпотеза про рівність групових середніх (а отже факторної й залишкової дисперсій) помилкова, то зі зростанням розбіжності між груповими середніми буде збільшуватися факторна дисперсія й спостережуване значення критерію F. При Fнабл > Fкр нульова гіпотеза про рівність факторної й залишкової дисперсій буде відкинута. Таким чином, для того, щоб перевірити нульову гіпотезу про рівність групових середніх нормальних сукупностей з однаковими дисперсіями, варто перевірити за критерієм F нульову гіпотезу про рівність факторної й залишкової дисперсій. Причому, якщо факторна дисперсія виявиться менше залишкової, то із цього витікає справедливість гіпотези про рівність групових середніх, і F-критерій можна не обчислювати.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 304; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.005 с.) |