Визначення фактичних техніко-експлуатаційних показників

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 8Следующая ⇒

Фактичний час перебування автомобіля в наряді протягом доби (графа 34 ПЛ) визначається за даними подорожнього листа з моменту виїзду автомобіля з автотранспортного підприємства до його повер­нення на АТП з відрахуванням часу на обід і відпочинок водія:

, (2.1)

де Т_пов – час повернення автомобіля в гараж, год., хв. (другий рядок граф 2, 3 і 6 ПЛ);

Т_виїзду – час виїзду автомобіля з гаража, год., хв. (перший рядок граф 2, 3 і 6 ПЛ);

Фактичний час перебування автомобіля в русі (графа 36 ПЛ) становить

,(2.2)

де – загальний фактичний час простою при виконанні вантажно-розвантажувальних операцій год., хв.(графа 37 ПЛ);

, (2.3)

де – загальний фактичний час простою при навантаженні і розван-таженні автомобіля (автопоїзда), год., хв. (графа 20 ТТН);

– загальний фактичний час виконання додаткових операцій в процесі навантаження і розвантаження, год., хв. (графа 21 ТТН).

Фактичний час простою при навантаженні і розвантаженні автомо-біля (автопоїзда) за одну їздку розраховується як відношення загального фактичного часу простою при навантаженні і розвантаженні до загальної фактичної кількості їздок з вантажем (графа 21 ПЛ).

Загальний фактичний пробіг автомобіля за зміну (графа 40 ПЛ) визначається за формулою:

, (2.4)

де L_о – нульовий пробіг автомобіля, км;

– фактичний пробіг автомобіля з вантажем, км;

– фактичний холостий пробіг, км.

Нульовий пробіг визначається за формулою:

, (2.5)

де l₁ – пробіг автомобіля від АТП до першого пункту навантаження (подача), км (перший рядок графи 4 ПЛ);

l₂ – пробіг автомобіля від останнього пункту розвантаження до АТП (повернення), км (другий рядок графи 4 ПЛ).

Відстань подачі рухомого складу до замовника l₁ і повернення від нього на АТП l₂ визначається автотранспортним підприємством:

- за даними дорожніх організацій;

- за списках відстаней, складених на основі актів заміру;

- за картою (планом міста, регіону) за допомогою курвіметра;

- за показниками спідометра автомобіля (на сезонних перевезеннях), зафіксованими актом АТП і замовника.

Час на виконання нульових пробігів визначається з розрахунку швидкості руху 30 км/год.

Маючи за основу час прибуття під перше завантаження (графа 18 ТТН) і час вибуття після останнього розвантаження (графа 19 ТТН), визначаються складові фактичного часу перебування автомобіля в наряді на протязі доби з врахуванням часу на виконання нульових пробігів.

Фактичний пробіг автомобіля з вантажем (графа 42 ПЛ) визначаєть-ся за формулою:

, (2.6)

де – фактична кількість їздок з вантажем, одиниць;

l_їв – довжина їздки з вантажем (середня відстань перевезення вантажів), км.

Значення визначається з підсумкового рядка графи 12 ТТН, а l_їв визначають з граф 24-28 ТТН в залежності від умов перевезень (групи дороги).

Фактичний холостий пробіг автомобіля за зміну визначається за формулою:

. (2.7)

Фактичний коефіцієнт використання пробігу за зміну ^ф та фактичний коефіцієнт використання пробігу за одну їздку визначаються за формулами:

, (2.8)

. (2.9)

Фактична середня технічна швидкість автомобіля визначається за формулою:

. (2.10)

Фактична середня експлуатаційна швидкість визначається за формулою:

. (2.11)

Обсяги перевезень вантажів (продуктивність) за зміну Q_зм ^ф в тоннах визначаються з графи 14 товарно-транспортної накладної і графи 44 подорожнього листа.

Обсяги фактично виконаної транспортної роботи (вантажообігу) в тонно-кілометрах (графа 46 ПЛ) розраховуються за формулою:

. (2.12)

В зв’язку з перевезенням автомобілями вантажів різних класів, а також можливого неповного завантаження рухомого складу в систему показників входять коефіцієнти статичного і динамічного викорис­тання вантажопідйомності.

Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності визна­чається відношенням фактично перевезеного вантажу до потенційно можливого при повному використанні вантажопідйомності.

За одну їздку він визначається за формулою:

, (2.13)

де – кількість перевезених за їздку вантажів, т;

q_а – номінальна вантажопідйомність автомобіля (автопоїзда), т.

Фактична кількість перевезених за їздку вантажів визначається відношенням обсягів перевезень вантажів за зміну Q_зм ^ф до кількості їздок з вантажем .

Вантажопідйомність автомобіля вибирається з [5], інших довідників або рекламних матеріалів, прайсів виробників рухомого складу, сайтів Інтернету в залежності від моделі (модифікації) рухомого складу.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності за зміну:

. (2.14)

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності визнача-ється відношенням фактично виконаних тонно-кілометрів до можливих при повному використанні вантажопідйомнос­ті автомобіля (автопоїзда):

, (2.15)

де Р_зм ^ф – фактично виконаний обсяг вантажообігу, ткм;

Р_пм – можливий обсяг транспортної роботи, ткм.

Продуктивність однієї середньооблікової автомобіле-тонни визна-чається відношенням фактично виконаних обсягів перевезень (або ванта-жообігу) до вантажопідйомності автомобіля (автопоїзда):

- в тоннах:

, (2.16)

в тонно-кілометрах:

. (2.17)

1.2 Методика визначення нормативних і планових техніко-експлуатаційних показників

Визначення планових (потенційно можливих) показників базується на використанні рекомендацій нормативних документів, які регламентують виробничі процеси на автомобільному транспорті.

Нормативний час простою при навантаженні і розвантаженні авто-мобіля (автопоїзда) розраховують за формулою:

, (2.18)

– нормативна кількість їздок з вантажем, одиниць;

– норма часу простою під навантаженням і розвантаженням за одну їздку, год.;

, (2.19)

– норма часу простою під навантаженням і розвантаженням однієї тонни вантажу, хв.

Норми часу простою вантажних автомобілів під навантаженням і розвантаженням встановлюють межу часу перебування під вантажо-розвантажувальними операціями. Вони диференційовані залежно від виду вантажу, типу і вантажопідйомності рухомого складу, а також способу виконання вантажно-розвантажувальних операцій. Вибираються з додатку Е або з [4].

, (2.20)

де t_дод – час виконання додаткової операції в процесі навантаження і розвантаження окремо для пунктів навантаження і розвантаження, год.

Перелік найменувань додаткових операцій і норми часу на їх виконання наведені в додатку Ж і [4].

Нормативна кількість їздок з вантажем обраховується за формулою:

. (2.21)

Значення нормативних техніко-експлуатаційних показників, які входять до цієї формули визначаються таким чином:

- нормативний час перебування автомобіля в наряді за добу вибирається з додатку И;

- середня технічна швидкість вибирається з додатку К залежно від умов перевезень (групи доріг), зазначених в ТТН;

- нормативний коефіцієнт використання вантажопідйомності приймається рівним 0,49.

Планова продуктивність за зміну в Q_зм^пл тоннах визначається за формулою:

. (2.22)

Планові обсяги виконаної транспортної роботи (вантажообігу) в тонно-кілометрах розраховуються за формулою:

, (2.23)

Значення планового загального пробігу обчислюється з ураху-ванням нормативної кількості їздок з вантажем, при цьому інші умови перевезень (маршрути, нульові пробіги, вантажо-розвантажувальні операції тощо) не змінюються.

Решта показників розраховується за наведеними вище формулами з урахуванням того, що замість фактичних значень підставляються нормативні (планові).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману