Функції управлінських рішень

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 13Следующая ⇒

1. Керуюча (будь-яке УР розробляється виходячи із певної стратегії управління з врахуванням довгострокової перспективи. По рішенні ставиться конкретне завдання, яке повинно бути виконане в назначений строк.

2. Координуюча (кожне УР визначає місце і роль окремої особи підрозділу або відділу підприємства у вирішенні поставлених завдань. Погоджує та взаємопов’язує їхні дії і необхідні ресурси для досягнення поставленої цілі.

3. Мобілізуюча полягає у забезпеченні найбільш повної активізації окремих виконавців або колективу для досягнення заданої мети.

Класифікація УР розглядається як складний логічно-пізнавальний процес і дозволяє розподілити значну кількість рішень на істотно однорідні частини, впорядкувати їх і виявити загальні закономірності.

1. Залежно від масштабів управлінського рішення:

- стратегічні (яке являє собою рішення найвищого рівня, приймаються по відношенню вирішення стратегічних проблем вищим керівництвом);

- оперативні (приймаються на рівні середньої ланки управління і стосується питань пов’язаних з функціонуванням конкретної системи в рамках певного стратегічного курсу).

- поточні (приймаються на всіх рівнях управління, пов’язаних з вирішенням поточних, щоденних питань).

2. В залежності від тривалості реалізації періоду рішень:

- довгострокові (мають прогнозований характер, виходячи із фактичних потреб теперішнього стану і в результаті ці рішення можуть залишатися нереалізованими, якщо відбудуться зміни в майбутній ситуації або зміняться потреби, більше 5 років)

- середньострокові (які відображаються в обов’язкових для виконання планах у відповідності з якими здійснюються певні практичні заходи (від 1-5 років));

- короткострокові (які відображаються не стільки в планах і в програмах, скільки в усних або письмових наказах і приймаються без попередньої підготовки (до 1 року).

З. В залежності від рівня обов’язковості виконання:

- директивні, які розробляються вищими органами управління і призначені для обов’язкового виконання нижчими рівнями організації.

- рекомендовані готуються дорадчими органами, різного роду комітетами і комісіями, виконання яких було бажаним.

- орієнтовані як і директивні надходять від вищих органів управління, але передбачають свободу дій від центру.

4. За функціональним призначенням:

- організаційні

- регулюючі

- координуючі

- контролюючі

5.В залежності від кількості осіб, які беруть участь в прийнятті рішень

- одноособові

- колективні

6. За способом прийняття:

- консультативні, які передбачають, що особа, яка приймає рішення радиться і консультується з оточуючим персоналом і виходячи з отриманих рекомендацій приймає остаточний варіант рішення.

- спільні – приймаються в результаті згоди всіх учасників на основі консенсусу.

7. За широтою охоплення:

- загальні, які стосуються групи однакових проблем, характерне для різних підрозділів підприємства;

- спеціальні, які стосуються вузьких проблем і притаманні окремому виробничому підрозділу

8. За сферою реалізації

- технічні;

- економічні;

- соціальні.

Вимоги до управлінського рішення.

Якість рішення – це сукупність властивостей рішення, яка відображає його ступінь, однозначність, цілісність і необхідність для досягнення певної мети.

Для досягнення високого рівня якості управлінські рішення повинні відповідати наступним вимогам:

· наукова обґрунтованість – рішення повинно прийматися на основі науково обґрунтованого аналізу конкретної ситуації, широкого використання наукової технології і методів розробки рішень наукових досягнень, а також всебічного обліку економічних і соціальних явищ;

· незаперечність – означає чітку визначеність, однозначність і узгодженість рішення;

· цілеспрямованість – кожне рішення повинно мати свою мету;

· правомірність – будь-яке управлінське рішення повинно прийматися з додержанням певних правових норм;

· оптимальність – передбачає вибір такого варіанту рішення, який відповідав би економічному критерію ефективності діяльності підприємства: максимум прибутку, мінімум витрат.

· повнота охоплення – необхідно щоб форма викладу рішення виключала непорозуміння або двоїстий характер розумінь тих завдань, які поставлені перед працівниками.

· комплексність – передбачає врахування всіх найважливіших взаємозв’язків та взаємозалежностей в процесі діяльності підприємств.

Питання для самостійного вивчення:

1. Сутність законів управління. Їх прояви в системі ПР.

2. Які специфічні закони впливають на ПР?

3. Чому УР – основа управління? Місце УР у циклі управління.

4. Які основні фактори впливають на розробку і прийняття УР?

5. У чому суть взаємозв'язку УР на різних рівнях ієрархії?

6. Концепції, моделі і методи при вирішенні управлінських проблем.

7. Який зв'язок між стратегічним рішенням, функціональним (оперативним) і тактичним?

8. Наведіть класифікацію рішень залежно від цілей і методів їхньої розробки.

9. Обґрунтуйте вимоги до УР.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США