Заняття 1. Складові морально-психологічного забезпечення діяльності військ.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Навчальні питання:

1. Сутність та зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення.
2. Сутність та зміст психологічного забезпечення.

На протязі всієї історії існування людської цивілізації важливе місце у функціонуванні та розвитку суспільства займала інформація. Інформація – це зміст знань, які передаються одними людьми іншим з використанням різних способів передачі: звукове мовлення, писемність, книгодрукування, радіо, телеграф, телебачення.

Технічний прогрес суспільства призвів до створення комп’ютерних технологій, накопичення та передачі інформації. В результаті інформаційної революції сформувалась інформаційна культура, котра обійняла всі сторони людської діяльності в тому числі і військової. Нові технології здійснюють вплив не тільки на способи утримання наших знань, але і на внутрішню організацію психіки особистості, на пізнання людини.

В зв’язку з цим змінюється стиль мислення, способи спілкування, соціальні орієнтири, розширюються можливості об’єктивної оцінки явищ, що відбуваються та процесів суспільного життя. Військові Сили, як головна ланка військової організації української держави, в повному обсязі використовують інформаційні можливості суспільства для підтримання військової готовності частин та підрозділів, високого морально-психологічного стану особового складу, духовної взаємодії на психіку та пізнання військовослужбовців.

Найбільш важливішою частиною інформаційно пропагандистської роботи є організація та проведення з особовим складом суспільно-політичного інформування, занять з гуманітарної підготовки. У відповідності з директивою МО ЗСУ Д-3, від 13.02.2006 сплановане інформування особового складу за категоріями. Суспільно-політичне інформування офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом – щомісяця 1 година; військовослужбовцями строкової служби – 30 хвилин щотижня. Суспільно-політичне інформування проводиться по соціальним проблемам, соціальної та гуманітарної політики української держави, міжнародного життя, військової справи.

На гуманітарну підготовку відводиться час: офіцерам – 4 години щомісяця (лекційним методом); прапорщикам, військовослужбовцям за контрактом, на строковій службі – 1 раз на тиждень по 2 години (методом розповідь-бесіда).

Персональну відповідальність за стан гуманітарної підготовки та її якість несуть особисто командири та їх заступники з виховної роботи. Згідно вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира роти з виховної роботи зобов'язаний організовувати гуманітарну підготовку і постійно інформувати військовослужбовців про суспільно-політичне життя, особисто керувати однією із груп гуманітарної підготовки особового складу роти, подавати керівникам груп та їх помічникам допомогу в підготовці та проведенні занять.

Заняття з гуманітарної підготовки проводять: керівний склад частин та підрозділів, працівники відділів та управлінь навчальної та соціально-психологічної роботи. Тематика занять, які проводяться мають в собі проблеми соціології, політології, психології, військового виховання, права та військової справи.

В інформаційно-пропагандистській роботі широко використовується засоби масового інформування: радіо, друк, телебачення. Через них ведеться інформування особового складу по питанням внутрішньої та зовнішньої політики держави, місце та роль Військових Сил в захисті Вітчизни.

В умовах військового часу інформаційно-пропагандистське забезпечення включає:

ведення агітаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військ (сил) у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, засобами масової інформації з питань військово-патріотичного виховання населення, надання правдивої інформації стосовно ходу бойових дій;

завчасну підготовку необхідного інформаційно-довідкового матеріалу про район бойових дій, тактику дій противника, особливості місцевого населення, а також підготовку необхідної друкованої продукції, кіно-, відеофільмів;

активне використання друкованих пам'яток, кіно-, відеофільмів з метою розвитку у військовослужбовців впевненості в надійності та бойовій ефективності штатної зброї і бойової техніки, розповсюдження серед військовослужбовців досвіду ефективної боротьби з бойовою технікою та зброєю противника;

організацію інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу військ (сил) щодо розповсюдження прикладів мужності, героїзму, надання взаємодопомоги, формування товариських взаємовідносин між військовослужбовцями;

організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп в районах з нестабільною соціально-політичною обстановкою;

організацію розгортання установок супутникового телебачення в районах невпевненого прийому телевізійного сигналу, а також у разі знищення противником телетрансляційної мережі;

організацію випуску друкованої продукції на поліграфічній базі центру, видів Збройних Сил та оперативних командувань, а також поліграфічній базі місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в районах застосування військ (сил) (районах бойових дій);

використання військових електронних та друкованих засобів масової інформації, мережі Інтернет для введення противника в оману відносно виду, способу і форм застосування військ (сил);

організацію роботи кореспондентських центрів Збройних Сил, оперативних командувань (армійських корпусів) з метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації про хід бойових дій, їх забезпечення аудіо-, відео- та друкованою продукцією;

організацію роботи в районі бойових дій журналістів (знімальних груп)

Висновком по першому питанню можуть слугувати наступні положення:

інформування особового складу повинно містити суспільну оцінку політичного, військового, економічної, соціальної в районах дислокації частин;

диференційний підхід до різних категорій військовослужбовців в процесі виховної роботи;

непереривна дія на морально-психологічний стан особового складу та своєчасний контроль за ним.

Друге питання: “Сутність та зміст психологічного забезпечення”.

Психологічне забезпечення передбачає оцінку та прогнозування
морально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення
психологічної підготовки, психологічного супроводження бойоової
діяльності, психологічної реабілітації психотравмованих

військовослужбовців.

Структурними компонентами оцінки та прогнозування морально-психологічного стану особового складу є: політичний, військово-професійний та психологічний стани.

Політичний стан означає відношення до військової служби; ступінь розуміння необхідності виконання завдань; відношення до виконання бойових завдань; до населення; до військового керівництва; до органів державної влади та їх політики.

Військово-професійний стан - це ступінь підготовленості до виконання службово-бойових завдань; наявність бойового досвіду, навичок дій в бойових умовах; впевненість в озброєнні та бойовій техніці, а також у товаришах та колективі (взаємовиручка); ступінь довіри до своїх командирів.

Психологічний стан - це самопочуття; настрій, ступінь внутрішньої готовності до виконання бойового завдання; до самопожертви; наявність страху та боязливості при виконанні бойового завдання; стан здоров'я (фізичне самопочуття).

Основними завданнями психологічної підготовки особового складу є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості до пригнічуючи факторів сучасної війни; створення внутрішніх психологічних джерел

високої бойової активності; підвищення професійної дієздатності усіх психологічних функцій військовослужбовців; створення передумов для ефективної реалізації особовим складом наявних знань і навичок.

Успішне вирішення завдань психологічної підготовки можливе в умовах, які викликають у військовослужбовців високу фізичну та психологічну напругу, потребують активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості, мужності, інших моральних і психологічних якостей.

Загальна психологічна підготовка повинна формувати і удосконалювати єдині для всіх Збройних Сил України психологічні якості військовослужбовців згідно з вимогами сучасної війни. Спеціальна психологічна підготовка організується з метою розвитку специфічних військово-професійних якостей. Цільова психологічна підготовка проводиться в інтересах адаптації психіки воїна до умов виконання конкретного бойового завдання.

Під час психологічної підготовки військовослужбовці навчаються методам попередження психотравмування, саморегуляції, виявлення ознак отримання психологічних травм, надання першої допомоги і підтримки.

Психологічна підготовка забезпечує удосконалення якісних параметрів військовослужбовців, а саме рівнів професіоналізму, фізичного стану здоров'я, розумових здібностей, моралі і психіки.

З початком бою психологічна підготовка не припиняється, а тільки набуває іншого змісту. В цей час вона спрямовується на здобуття воїнами бойового досвіду і бойової майстерності.

Основними завданнями психологічного супроводження бойової діяльності є: психологічна допомога військовослужбовцям; виявлення та вимірювання ступеня їх психотравмованості, вживання необхідних медико-психологічних і соціальних заходів; створення позитивних мотиваційних настроїв до виконання бойових завдань.

Психологічна реабілітація психотравмованих військовослужбовців, поновлення психологічної стійкості та боєздатності особового складу частин і підрозділів включає:

Розгортання центрів психологічної допомоги і реабілітації на базі визначених військово-польових та стаціонарних базових військових госпіталів;

Організація роботи щодо психологічного зняття у особового складу військ (сил) станів репресивності і де зорганізованості, які можуть виникнути після перенесення фізичних і нервово-психічних перевантажень;

Поновлення у військовослужбовців бойової активності.

По завершенню викладення нового матеріалу слухачі повинні бути готові відповісти на контрольні питання:

1. основні види інформування особового складу?

2. структурні елементи оцінки та прогнозу морально-психологічного стану особового складу?

3. види психологічної підготовки особового складу?

Завдання на самопідготовку:

· вивчити основні складові морально-психологічного забезпечення військ. (Морально-психологічне забезпечення діяльності військ. Навчальний посібник К: Вид. НАО, 2007р., с. 84-88).

· ознайомитись з основними термінами, які використовуються в учбовому посібнику(ст.150-161)

На наступному груповому занятті буде продовжено вивчення основних складових МПЗ.

Групове заняття

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии