Становлення соціологічного знання (до XIX ст.).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 21Следующая ⇒

Будучи порівняно молодою наукою, соціологія має досить тривалу передісторію. її виникнення стало результатом спільної дії низки різноманітних чинників: інтелектуальних, політичних, культурних, історичних. Розглянемо найбільш суттєві з них.

> Бурхливий розвиток природознавства та фундаментальні відкриття в багатьох галузях природничих наук. Наукові відкриття клітинної теорії Т. Швана та М. Шлейдена здійснили справжню революцію в природознавстві. Непересічне значення мало також відкриття Ч. Дарвіна та його обґрунтування вчення про антропосоціогенез-біологічний і соціальний розвиток людства. Суспільство як складний феномен стали вивчати за аналогією до природи з позиції природничих наук, які на той час мали значні досягнення в пізнанні. Так виникає натуралістичний напрямок у соціології, котрий досліджує суспільство та його закономірності за аналогією до природи. У межах такого напрямку формуються цілі соціологічні школи. Найбільш відомі з них - органічна школа, що пояснювала соціальне життя біологічними закономірностями; школа географічного детермінізму, яка розглядала географічні особливості (клімат, ландшафт, ґрунт, систему річок) як визначальні щодо сутнісних рис суспільства; школа соціального дарвініз-му, котра переносила боротьбу за існування у природі та природний добір на суспільство.

На тлі значних досягнень у природознавстві особливо яскраво відчувався брак знань про суспільні явища. Виникла нагальна потреба в появі такої науки, яка б пояснила складні соціальні процеси, виробила би практичні рекомендації щодо життєдіяльності суспільства як цілого й певних його частин.

> Промислова революція та швидке утвердження капіталізму. У XVII ст., а особливо в XVIII ст. стимулювали поширення машинної праці, зумовили різкі та глибинні технологічні зміни, що сталися внаслідок появи нових машин і енергетичних ресурсів. Фактично формувалося якісно нове суспільство - традиційне (аграрне) суспільство поступово змінювалося індустріальним (капіта-лістичним).

> Глибокі економічні зміни, викликані утвердженням капіталізму, сприяли суттєвим соціальним змінам: переважна більшість населення стала працювати у промисловості, торгівлі, державних інституціях, а не в галузі землеробства; намітилося значне збільшення міського населення та зменшення сільського, відбулося різке розшарування населення на багатих і бідних унаслідок первісного накопичення капіталу. Ці нові тенденції, що кардинально змінили суспільство, вимагали вивчення, розуміння та науко-вого витлумачення.

> Важливими інтелектуальними джерелами появи соціології виявилися знання, здобуті в межах інших наук, які були певним плацдармом, базою для нової науки. До XIX ст. досить фундаментально було розроблено: ідею власне суспільства, ідею соціального прогресу та регресу, ідею соціального детермінізму (причиновості), ідею держави. До цього часу філософи багато зробили для розробки проблеми методу наукового пізнання.

> Панування позитивізму в суспільних науках. Позитивізм утверджував:

• переважання досвіду в соціальному пізнанні, необхідність апостеріорного (отриманого з досвіду) знання замість апріорного (істинність якого не може бути доведеною чи спростованою досвідом);

• якісну однорідність природних і соціальних явищ;

• з'ясування того, як саме, а не чому, відбуваються явища та процеси;

• застосування до суспільної теорії таких же точних і об'єктивних методів, як і до природничих наук;

• можливість та бажаність точних природничо-наукових процедур

• відсутність аксіологічної (ціннісної) інтерпретації суспільних явищ залежно від ідеології - методологічний об'єктивізм;

• інструментальний характер отриманого знання, націленість на практику.

Засновником методу позитивізму є французький дослідник О. Конт, який водночас є фундатором соціології як науки.

Усі ці фактори стали вирішальними для появи соціології як науки.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов