Які документи видають при транспортуванні сировини тваринного походження?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

-ветеринарна довідка або ветеринарне свідоцтво (форма № 1)

-ветеринарне свідоцтво (форма № 1)

+ветеринарне свідоцтво (форма № 2)

-ветеринарне свідоцтво (форма № 1), товарно-транспортна накладна, гуртова відомість

Л-1, с. 42

По якій категорії проводять дезінфекцію транспортних засобів, у яких перевозились тварини хворі, підозрілі на захворювання сибіркою, емкаром, сапом, стовбняком, брадзотом та епізооточним лімфангоїтом, а також вагони, в яких виявлено трупи тварин, що загинули від цих інфекцій; шкіряна сировина небоєнського походження, яка не досліджувалась на сибірку?

-по І категорії

-по ІІ категорії

+по ІІІ категорії

-по І та ІІ категорії

Л-1, с. 43

20. Транспортні засоби після вивантаження тварин або тваринної сировини підлягають обробці по І категорії:

+після механічного очищення від гною промивають гарячою водою

-очищають, а потім дезінфікують, промивають і вдруге дезінфікують

-після очищення промивають, а потім дезінфікують

-дезінфікують

Л-1, с. 43

21. Транспортні засоби після вивантаження тварин або тваринної сировини підлягають обробці по ІІ категорії:

-після механічного очищення від гною промивають гарячою водою

-очищають, а потім дезінфікують, промивають і вдруге дезінфікують

+після очищення промивають, а потім дезінфікують

-промивають холодною водою

Л-1, с. 43

22. Транспортні засоби після вивантаження тварин або тваринної сировини підлягають обробці по ІІІ категорії:

-після механічного очищення від гною промивають гарячою водою

+очищають, а потім дезінфікують, промивають і вдруге дезінфікують

-після очищення промивають, а потім дезінфікують

-тільки дезінфікують

Л-1, с. 43

23. До допоміжних цехів м’ясокомбінату належать:

+цех водозабезпечення і очисні споруди, електростанція, котельна

-ізолятор

-санітарна бойня

-цех передзабійного утримання худоби

Л-1, с. 46

24. Карантинне відділення призначене для:

-утримання хворих тварин

+утримання забійних тварин, що надійшли на м’ясокомбінат без ветеринарних свідоцтв; утримання тварин при підозрі на інфекційні захворювання

-забою тварин

-передзабійного утримання

Л-1, с. 48

25. Карантинний двір розрахований на:

-15% добового надходження забійних тварин на скотобазу

+10% добового надходження забійних тварин на скотобазу

-20% добового надходження забійних тварин на скотобазу

-100% добового надходження забійних тварин на скотобазу

Л-2, с. 52

26. Ізолятор розрахований на:

+1% добового надходження забійних тварин на скотобазу

-10% добового надходження забійних тварин на скотобазу

-5% добового надходження забійних тварин на скотобазу

-100% добового надходження забійних тварин на скотобазу

Л-1, с. 48

27. Забій і переробку хворих і підозрюваних на інфекційні захворювання тварин проводять:

-в ізоляторі;

-в карантинному відділенні;

-на скотосировинній базі

+на санітарній бойні

Л-1, с. 55

28. Направляють на санітарну бойню тварин:

-без документів

+які мають запалення, різні гангренозні рани, мастити, запалення пупка і суглобів (у телят)

-які утримувалися в карантинному приміщенні

-худих тварин

Л-1, с. 55

29. Тривалість голодної витримки перед забоєм для великої рогатої худоби становить:

+не менше 24 год

-не більше 24 год

-не менше 12 год

-10–12 год

Л-1, с. 63

30. Термін передзабійної голодної витримки для сухопутної птиці при необмеженому водонапуванні становить:

+6–8 год

-4–10 год

-5 год

-12 год

Л-1, с. 63

31. Загальні вимоги до забою тварин?

- забій має бути миттєвим, і забезпечувати добре знекровлення

-забій повинен, насамперед, забезпечувати безпеку людей, що проводять забій

+забій повинен бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжуватися добрим знекровлюванням і бути безпечним для людей, що проводять забій

-забій повинен забезпечувати максимальний вихід якісного м’яса і субпродуктів

Л-1, с. 66

32. Який вид оглушення найпоширеніший:

+електрооглушення

-застосування вуглекислого газу (СО₂) чи суміш газів

-оглушення молотом

-оглушення за допомогою стріляючих апаратів

Л-1, с. 67

33. Чому відповідає відношення маси туші з внутрішнім жиром до маси тварини, виражене в відсотках?

-живій масі

-забійній масі

+забійному виходу

-живій масі та забійному виходу

Л-1, с. 82

Що таке нутрування туш?

-процес виймання внутрішніх органів із черевної порожнини

-процес виймання внутрішніх органів із грудної порожнини з попереднім розпилюванням грудної кістки

+процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнини з попереднім розпилюванням грудної кістки

-процес знімання шкури

Л-1, с. 32–33

Що таке крупон?

-підчеревна частина шкури

-захворювання свиней

-свиняча вирізка

+спинно-бокова частина шкури свиней

Л-1, с. 80

36. Яка норма виходу м’яса великої рогатої худоби вищої вгодованості:

-55,0–58,5

-40,9–42,6

+47,0–48,0

-38,4–42,6

Л-1, с. 82–83

37. Яка норма виходу м’яса великої рогатої худоби нижче середньої вгодованості:

-55,0–58,5

+40,9–42,6

-47,0–48,0

-44,4–46,2

Л-1, с. 82–83

38. Яка норма виходу м’яса овець вищої вгодованості:

+41,7–50,1

-39,8–47,7

-37,6–40,5

-36,0–41,0

Л-1, с. 83

39. Установіть послідовність точок ветеринарно-санітарної експертизи на конвеєрі забою великої рогатої худоби:

-ветеринарно-санітарна експертиза туш, голів, внутрішніх органів, фінальна точка

-ветеринарно-санітарна експертиза голів, туш, внутрішніх органів, фінальна точка

- ветеринарно-санітарна експертиза туш, внутрішніх органів, голів, фінальна точка

+ ветеринарно-санітарна експертиза голів, внутрішніх органів, туш, фінальна точка

Л-1, с. 99

40. При переробці однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:

+голів (на сап), внутрішніх органів, туш, фінальна

-голів, туш, фінальна

-внутрішніх органів, туш, фінальна

-голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів

Л-1, с. 100

41. Що оглядає лікар ветеринарної медицини – ветсанексперт на першій точці ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней:

+огляд підщелепних лімфовузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки

-огляд і дослідження заглоткових лімфатичних вузлів

-огляд туш і пів туш

-огляд привушних лімфатичних вузлів

Л-1, с. 100

42. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз:

+внутрішніх органів, туш, фінальна

-голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів

-голів, продуктів забою, фінальна

-голів, туш, фінальна

Л-1, с. 100

43. На лінії переробки птиці: при потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:

+дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальна

-три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок, видалених внутрішніх органів та фінальна

-чотири точки ВСЕ: голів, тушок, внутрішніх органів, фінальна

-п’ять точок ВСЕ: голів, лімфовузлів, тушок, внутрішніх органів, фінальна

Л-1, с. 152

44. Розміри і форма лімфовузлів коней:

+3 мм – 30 см, групи пакетів по 20–40, округлі, бобоподібні, підковоподібні

-3 мм – 35 см, суцільні, поодинокі

-5 мм – 25 см, частина суцільних, частина складається із дольок

-до 2 см, суцільні

Л-1, с. 99

45. Захворювання, при яких патологічні зміни локалізуються в лімфо­вузлах:

+туберкульоз, актиномікоз

-ехінококоз

-гіподерматоз

-гастроентерит

Л-1, с. 218–221, 239–240

46. Для діагностики якого захворювання проводиться ветеринарно-санітарний огляд голови великої рогатої худоби?

-абсцес

+цистицеркоз

-ехінококоз

-лімфаденіт

Л-1, с. 103–107

47. Носову перегородку у коней досліджують для діагностики:

-туберкульозу

+сапу

-сказу

-миту

Л-1, с. 100

48. Визначити порядок проведення ветсанекспертизи продуктів забою великої рогатої худоби на переробному підприємстві:

-легені – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка – туша

-голова – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка – туша

+голова – селезінка – серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок – кишечник – вим’я (сім’яники) – матка – туша

-туша – легені – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка

Л-1, с. 103–127

49. При визначенні м'яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:

-колір, запах і консистенція м’язів

-зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію

+стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах

-колір поверхні туші та запах м'яса, стан місця зарізу тощо

Л-1, с. 304-306

50. При проведенні післязабійного ветеринарного огляду, на зовнішній вигляд якого органу звертають увагу: величину, форму, колір і консистенцію. Розрізають портальні лімфовузли, потім двома або трьома ненаскрізними розрізами розсікають великі ходи:

-легені

+печінку

-нирки

-вим’я

Л-1, с. 113–116

51. При проведенні післязабійного ветеринарного огляду, який орган звільняють від капсули, оглядають і промацують, а при виявленні патологічних змін розрізають і оглядають миску, поверхню розрізу і лімфатичні вузли тазової порожнини:

-легені

-печінку

+нирки

-селезінку

Л-1, с. 116–118

52. Кров в м’язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під плаврою не просвічуються:

-м’ясо старих тварин

- м’ясо хворих тварин

+ м’ясо від здорових тварин

- м’ясо від тварин забитих в агональному стані

Л-1, с. 82–83

53. Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:

+проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок тущі, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром

-шматочки м’яса, масою 300-400 г і внутрішні органи

-відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають від місця зарізу, проти 4-5 шийного хребців, в ділянці лопатки, з м’язів стегна

-проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли

Л-3, с. 35-36

54. Автоліз – це:

-мікробіологічні процеси, що відбуваються у м’ясі в післязабійний період

+ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протео­літичних ферментів самих тканин

-мікробіологічні і ферментативні процеси в м’ясі

-біологічні перетворення в м’ясі

Л-1, с. 200

55. Згідно з ГОСТ 779-87 за термічним станом м’ясо поділяється на:

-остигле, охолоджене, заморожене

+остигле, охолоджене, підморожене, заморожене

-остигле, охолоджене, підморожене

-парне, остигле, заморожене

Л-2, с. 334

56. Дозрівання м’яса – це:

+сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, в результаті яких м’ясо набуває ніжності та соковитості, добре виявлених специфічних запаху і смаку

-сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, в результаті яких м’ясо псується

-це процес мікробіологічного псування

-явище подібне загару

Л-1, с. 195

57. Поверхня туші злегка липка, потемнівши, жир м’який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне до пальців. Таке м’ясо:

-зіпсоване

-свіже

+сумнівної свіжості

-несвіже

Л-3, с. 19-20

58. Дослідження м’яса на свіжість починають з:

-огляду поверхневих лімфатичних вузлів

+органолептичних досліджень

-голови

-нутрощів

Л-3, с. 19

59. При проведенні органолептичної оцінки м’яса на свіжість зверта­ють увагу на:

+запах, консистенцію, зовнішній вигляд і колір туші, стан жиру і сухо­жилків, наявність жиру на поверхні бульйону

-вгодованість, зовнішній вигляд

-тільки запах, консистенцію, зовнішній вигляд і колір туші

-тільки на зовнішній вигляд і колір туші

Л-3, с. 19

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману