Чехословаччина з 1945 р. до сьогодення. Чехія і Словаччина

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 19Следующая ⇒

Зміст теми

Відновлення спільної Чехословацької держави. Формування нових кордонів. Чесько-словацькі міждержавні відносини. Питання національних меншин. Політична боротьба в 1945 – 1947 рр. Криза 1948 р. Політичні репресії кінця 40-х – 50-х років. Реформи другої половини 40-х років. Формування моделі централізованої планової економіки. Конституція 1960 р. Виникнення політичної опозиції в першій половині 60-х років. Криза у компартії. Суспільно-політична криза середини 60-х років. “Празька весна” 1968 р. А. Дубчек. Військова інтервенція країн Варшавського блоку. Проголошення федерації Чехії і Словаччини. Утворення і діяльність правозахисної організації “Хартія-77”. Застійні явища в 70-80-х роках і невдалі реформаційні спроби. Суспільно-політична криза наприкінці 80-х років. “Оксамитова” революція 1989 р. Перші демократичні перетворення.

Чехо-Словацька федеративна республіка (1991 – 1992 р.). Реформи початку 90-х років. Конституційний закон про Чехо-Словацьку федерацію (закон про поділ компетенцій). Загострення міжнаціональних протиріч. Референдум у Словацькій республіці. Рішення про розділ федерації. Зміна зовнішньополітичної орієнтації. Зближення із Заходом. Вишеградська група.

Чеська республіка. Утворення самостійної держави. Політична й економічна дезінтеграція зі Словаччиною. Продовження реформування економічного життя країни. Президент В. Гавел (1993-2003). Парламентські вибори 1996 р. Прем’єр-міністр (1992-1997) і президент (з лютого 2003 р.) В. Клаус. Піднесення у соціально-економічному розвитку. Зовнішньополітичні пріоритети Чехії. Участь у євроструктурах.

Словацька республіка. Утворення самостійної держави. Президентські вибори 1993 р. Президент М. Ковач (1993-1998), прем’єр-міністр В. Мечьяр (1990-1998, з перервами) і їхнє політичне суперництво. Суперечливість демократичних і економічних перетворень. Труднощі в перетворенні економіки. Зростання етнічних і релігійних розбіжностей. Президент І. Гашпарович.

Зовнішньополітичні пріоритети Словаччини. Вступ в ООН. Участь у загальноєвропейських об’єднаннях. Словаччина і ЄС. Вступ у НАТО (2002).

Література:

ü Алексеев А. Чехословакия, 40 лет назад / А. Алексеев // Международная жизнь. – 2008. – №7. – С.48-56.

ü Барновский М. Стратегия и тактика КПЧ как предпосылка Февральской победы 1948 года / М. Барновский // Советское славяноведение. – 1988. – №2. – С.15-27.

ü Волобуев В.В. Владислав Гомулка и подавление “Пражской весны”. О некоторых взглядах польского партийного лидера на реформы в Чехословакии / В.В. Волобуев // Славяноведение. – 2008. – №3. – С.41-47.

ü Гордин А.А. Чехословацкие события 1968 г.: советская пропаганда и настроения российской провинции / А. А. Гордин // Отечественная история. – 2008. – №6. – С.108-117.

ü Десятничук І.О. “Празька весна” 1968 р.: становлення громадянського суспільства. 07.00.02- всесвітня історія: Автореф. дис.... канд. історич. наук / Ігор Олексійович Десятничук; Київ. славістичний ун-т. – К., 2007. – 20 с.

ü Джалилов Т.А. К вопросы о влиянии советского фактора на чехословацкие события 1964 – 1967 гг. / Т.А. Джалилов // Новая иновейшая история. – 2012. – №6. – С. 52-64.

ü Задорожнюк Э. Г. Чешско-словацкие отношения: от “режима нормализации” 1969 года к “бархатной” революции 1989 года / Э. Г. Задорожнюк // Новая и новейшая история. – 2005. – №6. – С.15-33.

ü Задорожнюк Э.Г. Взгляд на Чехословакию, 1988 – ноябрь 1989 гг.: По материалам контент-анализа публикаций журнала “Time” / Э. Г. Задорожнюк // Советское славяноведение. – 1990. – №3. – С.79-90.

ü Задорожнюк Э.Г. Путь к “бархатной” революции: противостояние “властных” и “безвластных” в Чехословакии / Э. Г. Задорожнюк // Славяноведение. – 2004. – №3. – С.59-82.

ü Задорожнюк Э.Г. Хартия 77 и концепция “параллельного общества” в Чехословакии / Э. Г. Задорожнюк // Новая и новейшая история. – 2008. – №5. – С.84-98.

ü Из истории социалистического строительства в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. — М., 1979.—С.76-81, 152-163.

ü Кайзер Д. Диссидент. Вацлав Гавел. / Д. кайзер. – К.: Темпора, 2012. – 424 с.

ü Крал В. Дни, которые потрясли Чехословакию: пер. с чеш. / В. Крал; предисл. и ред. Прасолова С.И. – М.: Прогресс, 1980. – 386 с.

ü Кріль М. Історія Словаччини / Михайло Кріль. – Львов, 2006. – 264 с.

ü Марьина В.В. Пражская весна 1968 года: к вопросу у международном резонансе / В. В. Марьина // Славяноведение. – 2008. – №3. – С.22-40.

ü Марьина В.В. Чехословакия: от многонационального к двунациональному государству. 1944 – 1948 гг. // Славяноведение. – 2001. – №5. – С.39-59.

ü Марьина В.В. Чехословацкий “февраль” 1948 г. Современное видение проблемы. // Вопросы истории. – 1998. – №10. – С.150-155.

ü Мотрук С. Демократична опозиція в Чехії та Словаччині періоду “нормалізації”: спільне та специфічне / С. Мотрук // Історичний журнал. – 2007. – №3. – С.12-20.

ü Мурашко Г.П. “Пражская весна” и позиция западноевропейских компартий / Г. П. Мурашко, Т. А. Джалилов // Вопросы истории. – 2008. – №11. – С.3-23.

ü Мурашко Г.П. Политическая борьба в Чехословакии в 1944 – 1948 гг. и национализация средств производства / Галина Павловна Мурашко. – М., 1986. – 326 с.

ü Передрій О. Розлучення по-чехословацьки / О. Передрій // Політика і час. – 1993. – №3. – С.55-59.

ü Поклад Б.И. Пражская весна – взгляд из Вены / Б.И. Поклад // Новая и новейшая история. – 2002. – №5. – С.116-125.

ü Практикум по истории социалистических стран Европы. Болгария и Чехословакия. – М.: Просвещение,1966.

ü Рапош П. Чехословакия: путь к социализму / Павел Рапош. – М., 1988. – 182 с.

ü Революции 1989 года в странах Центральной (Восточной) Европы: взгляд через десятилетие. По материалам международной конференции (Москва, 20-21 апреля 1999 г.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://history.machaon.ru/all/number_07/anonsvak/revolution/index.html

ü Ротшильд Д. Повернення до різноманітності: Політична історія Східно-Центральної Європи після Другої світової війни / Джозеф Ротшильд, М. Ненсі Уїнгфілд. – К.: Мегатайп, 2004. – 384 с.

ü Снитил З. Чехословацкая революция 1944 – 1948 гг. / З. Снитил, Я. Цезар. – М.: Наука, 1986. – 300 с.

ü Строительство основ социализма в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Очерки истории. — М.: Наука,1989. — С.10-35.

ü Стыкалин А.С. Пражская весна: проблемы изучения. Размышления по итогам конференции. / А.С. Стыкалин // Славяноведение. – 2010. – №3. – С.44-61.

ü Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела / Владімір Тисменяну. – К.: Мегатайп, 2003. – 336 с.

ü Чехия и Словакия в ХХ веке: очерки истории: в 2 кн. / [Отв. ред. В.В. Марьина]; Ин-т славяноведения. – Кн. 2. – М.: Наука, 2005. – 558 с.

ü Чехословакия: “изм” с человеческим лицом. Пражская весна (Глава 9) // Травин Д. Европейская модернизация / Д. Травин, О. Маргония. – Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Trav/25.php

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція робочим планом не передбачена.

Б ). Семінарське заняття: Антитоталітарні перетворення у західних слов’ян 2 год.

ПЛАН

1. Загострення ситуації в польському суспільстві на межі 1970 – 1980-х років. Народження «Солідарності».

2. «Круглий стіл» 1989 року і початок Третьої Речипосполитої польської.

3. «Оксамитова революція» 1989 року. Перехід до парламентської демократії та ринкових економічних відносин.

4. Мирне розлучення Чехії і Словаччини. Основні проблеми політичного та економічного розвитку сучасних Чеської та Словацької республік.

Методичні поради:

На прикладі розгляду демократизації економічного і політичного життя західних слов’ян наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років маємо можливість з’ясувати сутність антитоталітарних революцій, виокремити внутрішні і зовнішні чинники їх розгортання.

Готуючи перше питання варто згадати попередні кризи у польському суспільстві, визначити їхні спільні причини. Особливістю кризи початку 1980-х років стала поява профспілкової організації «Солідарність». Чим вирізнялася ця профспілка від подібних організацій, що вже були у країні? У чому полягає її історичне значення? Розкрийте зміст Гданської угоди.

Перш ніж розкрити діяльність і зміст рішень «круглого столу» 1989 року необхідно згадати про перебіг подій у Польщі впродовж 1980-х років. Визначте основні події, що засвідчили демонтаж комуністичної системи в Польщі.

У третьому питанні з’ясуйте особливості анти тоталітарної революції у Чехословаччині. Чому її називають «оксамитовою»? Які чинники сприяли цьому? Визначте перші перетворення в країні, спрямовані на перехід до парламентської демократії та до ринкових економічних відносин.

На початку четвертого питання пригадайте особливості становища словацьких земель у складі Чехословаччини після 1945 року. Друга частина цього питання може бути представлена як окреме ІНДЗ.

В). Самостійна робота робочим планом не передбачена.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте